Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №728/969/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/969/26

Номер провадження 3/728/486/26

П О С Т А Н О В А

19 травня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Городище Бахмацького району Чернігівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебував на посаді директора Державного підприємства “Дослідне господарство Агрофірма “Надія” Інституту аграрних наук України” до 22.08.2022,

за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

до Бахмацького районного суду (далі також – Суд) 18.05.2026 з Роменського міськрайонного суду Сумської області без прийняття відповідного процесуального рішення повернулися адміністративні матеріали разом протоколом про адміністративне правопорушення від 04.08.2025 № 336/2025, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме 04.04.2025, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, чим порушив вимоги фінансового контролю, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, за яке передбачена відповідальність згідно з вимогами частини першої статті 172-6 КУпАП.

При підготовці справи до розгляду в порядку статті 278 КУпАП встановлено, що ця справа не належить до юрисдикції Суду, з огляду на таке.

Так, обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При цьому Суд звертає увагу, що за змістом положень статті 6 Європейської конвенції з прав людини (далі також – Конвенція), ратифікованої Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У згаданому контексті слід відмітити, що поняття “кримінальне обвинувачення” має “автономне” значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (“Блохін проти Росії” (Blokhin v. Russia) [ВП], § 179; “Адольф проти Австрії” (Adolf v. Austria), § 30). Таке тлумачення є дійсним як для визначення “кримінального” характеру обвинувачення, так і для моменту, з якого існує таке “обвинувачення”.

Зокрема, у § 49 справи “Озтюрк проти Німеччини” Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція не суперечить здійсненню декриміналізації діянь поміж Держав-учасниць. Проте, якби держави мали повноваження виводити такі правопорушення за рамки Конвенції, то це могло б спричинити наслідки, несумісні з її предметом і метою.

Вихідну точку у встановленні того, чи має застосовуватись кримінально-правовий аспект статті 6 Конвенції, слід визначати за критеріями, перерахованими в рішенні у справі “Енгель та інші проти Нідерландів” (Engel and Others v. the Netherlands, §§ 82-83): внутрішньо-правова кваліфікація; характер правопорушення; суворість покарання, яке може бути застосоване до даної особи.

Застосовуючи згадані критерії до адміністративних правопорушень пов`язаних з корупцією, можна дійти обґрунтованого висновку, що стосовно таких правопорушень діє кримінально-процесуальний аспект статті 6 Конвенції.

Підпункт а) частини третьої статті 6 Конвенції вказує на необхідність особливо ретельно повідомляти “обвинувачення” зацікавленій особі. Обвинувальний акт відіграє вирішальну роль у кримінальному переслідуванні: починаючи від його пред`явлення, особа, проти якої порушено кримінальну справу, є офіційно повідомленою про юридичну і фактологічну базу сформульованих проти неї обвинувачень (“Пелісьє та Сассі проти Франції” (Pelissier and Sassi v. France) [ВП], § 51; “Камасінський проти Австрії” (Kamasinski v. Austria), § 79).

Конвенційні норми визнають за обвинуваченим право бути поінформованим не лише про “причину” обвинувачення, тобто про матеріальні факти, висунені проти нього, і на яких ґрунтується обвинувачення, але й про “характер” обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (“Матточча проти Італії” (Mattoccia v. Italy), § 59; “Пенев проти Болгарії” (Penev v. Bulgaria), §§ 33 і 42).

Суд наголошує, що місце вчинення адміністративного правопорушення належить до ознак його об`єктивної сторони, що підлягає встановленню уповноваженою особою під час складання відповідного протоколу та зазначенню у такому протоколі згідно з вимогами статті 256 КУпАП і перевірці під час судового розгляду справи про притягнення до адміністративної справи.

Так, склавши протокол від 04.08.2025 № 336/2025, уповноважена особа визначила місцем вчинення адміністративного правопорушення – селище Перехрестівка, Роменський район Сумська область, що належить до територіальної юрисдикції Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Суд нагадує, що відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

При цьому виходячи із загальних засад судочинства, визначених положеннями статті 129 Конституції України, Суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача та у будь-який спосіб виправляти виявлені недоліки, зокрема змінювати чи доповнювати обвинувачення.

Також положеннями частини другої статті 257 КУпАП встановлено, що протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення, чому кореспондують положення статті 276 КУпАП, згідно з якими, за загальним правилом, справи про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

У зазначеному контексті слід звернути увагу на позицію Сумського апеляційного суду, висловлену останнім у листі від 18.09.2025 № 01-06/25 (долучений до матеріалів цієї справи), за змістом якого суд апеляційної інстанції не погодився з доводами суду першої інстанції щодо необхідності визначення іншої територіальної підсудності цієї справи і прямо вказав, що справа про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 підсудна Роменському міськрайонному суду Сумської області.

Суд наголошує, що частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Вказане порушення вимог фінансового контролю належить до адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, родовим об`єктом якого є суспільні відносини, що забезпечують установлений порядок запобігання та протидії корупції, а видовим – відносини щодо дотримання вимог фінансового контролю особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Безсумнівним є те, що ефективність протидії корупційним процесам, які наносять непоправну безпосередню шкоду державному апарату, і опосередковану – кожному громадянину, значною мірою залежить від неминучості настання покарання за корупційні діяння, а уникнення правопорушниками передбаченої законом відповідальності є окремою підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Суд нагадує, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (з наступними змінами та доповненнями) (далі також – Положення), затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, погодженого наказом Державної судової адміністрації України від 29.11.2024 № 529, визначено порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах, яка забезпечує, серед іншого, реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху.

Так, згідно з пунктом 2.2.1 Положення вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов`язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об`єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.

Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (пункт 2.3.1 Положення).

При цьому вказане Положення не передбачає повноважень, зокрема і для голови відповідного суду, на власний розсуд вирішувати питання передачі справи для автоматизованого розподілу чи її повернення адресанту (заявнику) у непроцесуальний спосіб.

Однак Суд враховує, що згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 № 13 “Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією”, які викладені у її пункті 2, у випадках складення протоколу, зокрема, без додержання вимог статті 256 КУпАП, суддя зобов`язаний своєю постановою повернути протокол відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Підсумовуючи зазначене, Суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП підлягають поверненню до Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для направлення за підсудністю до Роменського міськрайонного суду Сумської області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 256, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні матеріали разом з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.08.2025 № 336/2025, складений стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно за частиною першою статті 172-6 КУпАП, повернути до Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович