Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №688/6003/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №688/6003/25

Суддя: Огороднік І. В.

Справа 688/6003/25

№ 2-а/688/5/26

Рішення

Іменем України

18 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючий суддя – Огородніка І.,

секретар судового засідання – Варшавської Я.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Кучерук Т.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №2013 від 07.08.2025 року про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 (далі-Позивач) являється військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійно проживає за адресою зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1

7 серпня 2025 року на Позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було складено постанову про адмінправопорушення №2013 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності за вищевказаною статтею. Проте, Позивачу не було вручено або надано направлення на проходження ВЛК, за увесь час не викликано відповідною повісткою про проходження ВЛК, що унеможливило виконання покладеного на нього обов`язку, адже без офіційного направлення особа не має правових підстав і фактичної можливості пройти відповідне медичне обстеження. Звертає увагу, що Позивачу не було вручено протокол про адміністративне правопорушення. Унаслідок цього він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати зауваження, пояснення та клопотання, як це передбачено статтями 256 та 268 КУпАП. Таким чином, було істотно порушено встановлений законом порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, постанова винесена без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що прямо суперечить вимогам статті 280 КУпАП. Орган, який її ухвалив, не перевірив наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, а отже рішення є передчасним та безпідставним. Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, складеною з істотними порушеннями процесуального порядку та не містить вичерпних відомостей, необхідних для встановлення об`єктивної істини у справі.

Водночас, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не роз`яснили Позивачу, що розгляд його справи відбуватиметься у ІНФОРМАЦІЯ_4 , не роз`яснили порядок розгляду його справи про адміністративне правопорушення. Позивач дізнався про оскаржувану постанову лише 25 листопада 2025 року після того, як йому прийшла СМС від банку про накладення арешту на його рахунок на підставі постанови виконавчої служби, після чого Позивач звернувся до виконавчої служби, де йому під підпис дали оскаржувану постанову, згідно якої, Відповідач постановив притягнути Позивача до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000.00 грн. Враховуючи вищевикладене, Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне.

Оскаржувана постанова не містить посилання на жодні докази, які підтверджують сам факт вчинення Позивачем правопорушення, вину у вчиненні правопорушення. Фактично, постанова не містить жодних доказів вини Позивача та навіть посилань на конкретні діяння Позивача, що становлять склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В судовому засіданні позивач вимоги позову пітримав, просив задовільнити, та заначив що перебував у ІНФОРМАЦІЯ_4 де ним підписувались документи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надаав суду відзив на позовну заяву.

Згідно відзиву, ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову №2013 від 07.08.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне: Дії відповідача здійснені в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано розпорядження №281 від 19.05.2025 року голові Ізяславської міської ради щодо здійснення оповіщення призовників, військовозобовязаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку в Ізяславській міській раді про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття 22.05.2025 року о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою проходження медичного обліку та звірки облікових даних. Зокрема, і Позивача – ОСОБА_1 . Представниками Ізяславської міської ради було здійснено оповіщення, відповідно до вимог законодавства про проведення мобілізації. Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України.

За результатами здійснення оповіщення, до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли відомості про відмову Позивача від отримання повістки №3462943, що оформлено актом відмови від отримання повістки. Зазначимо, що відмова від отримання повістки не є підставою для звільнення особи від обов`язку з`явитися за викликом та не усуває склад адміністративного правопорушення, що неодноразово підтверджується усталеною судовою практикою. У час, вказаний в повістці, Позивач не з`явився, у зв`язку з чим посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 23.05.2025 року було подано електронне звернення до Відділу поліцейської діяльності №2 (м. Ізяслав) Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області №Е2226368 з метою розшуку і доставлення особи, в діях (бездіяльності) якої наявні ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В присутності громадянина ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №445 від 23.07.2025 (вх. №3/5822 від 24.07.2025) про адміністративне правопорушення. Твердження Позивача про те, що копія протоколу йому не вручалася, спростовуються матеріалами справи, оскільки протокол містить особистий підпис Позивача про ознайомлення з його змістом, повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а також підпис про отримання копії протоколу. Відповідно до вимог КУпАП, належне оформлення протоколу та наявність підпису особи свідчать про дотримання її процесуальних прав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до протоколу №444 щодо громадянина ОСОБА_1 було призначено на 14 год. 00 хв. 07.08.2025 року, про що його було безпосередньо повідомлено під підпис. До ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивач не з`явився, відповідно матеріали справи було розглянуто за його відсутності.

Постанову №2013 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 стаття 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07.08.2025 року було винесено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 . За результатами розгляду справи, було вирішено притягнути громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. Постанова містить виклад фактичних обставин справи, правову оцінку дій Позивача, зазначення порушених норм законодавства та вид накладеного адміністративного стягнення, що свідчить про її законність та вмотивованість. Доводи Позивача щодо відсутності обґрунтування постанови зводяться до формального заперечення її змісту та не підтверджені жодними належними доказами.

У задоволенні адміністративного позову представник відповідача просить відмовити повністю.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що в присутності ОСОБА_1 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №445 від 23.07.2025 (вх. №3/5822 від 24.07.2025) про адміністративне правопорушення. Вказаний протокол містить особистий підпис Позивача про ознайомлення з його змістом, повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а також підпис про отримання копії протоколу.

7 серпня 2025 року на Позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було складено постанову про адмінправопорушення №2013 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частина 1 статті 22 зазначеного Закону, передбачає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

Як досліджено з матеріалів справи, представник відповідача надав суду докази про підписання ОСОБА_1 , вищезазначеного протоколу, а отже ОСОБА_1 , був ознайомлений із змістом данного протокола. Крім того, ОСОБА_1 , а судовому засіданні не заперечував факту підписання ним данного протоколу.

Докази на підтвердження вини позивача є належними, достатніми та допустимими.

Викладене позивачем в позовній заяві об`єктивно не підтверджується, суд сприймає це критично і розцінює як намагання уникнути від адміністративної відповідальності, тому зважаючи на відсутність підстав для скасування постанови, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ч. 2 ст.19, ст. 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючисьст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ігор ОГОРОДНІК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua