Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №688/6001/25 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/6001/25

№ 2-а/688/4/26

Рішення

Іменем України

18 травня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючий суддя – Огородніка І.,

секретар судового засідання – Варшавської Я.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Кучерук Т.М., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить визнати протиправною і скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №2012 від 07.08.2025 року про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 (далі-Позивач) являється військовозобов`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та постійно проживає за адресою зареєстрованого проживання: АДРЕСА_1 .

7 серпня 2025 року на Позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було складено постанову про адмінправопорушення №2012 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності за вищевказаною статтею. Проте, Позивачу не було вручено або надано направлення на проходження ВЛК, за увесь час не викликано відповідною повісткою про проходження ВЛК, що унеможливило виконання покладеного на нього обов`язку, адже без офіційного направлення особа не має правових підстав і фактичної можливості пройти відповідне медичне обстеження. Звертає увагу, що Позивачу не було вручено протокол про адміністративне правопорушення. Унаслідок цього він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, зокрема подати зауваження, пояснення та клопотання, як це передбачено статтями 256 та 268 КУпАП. Таким чином, було істотно порушено встановлений законом порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Звертає також увагу на те, що оскаржувана постанова не містить чітких відомостей: коли саме та в який термін позивач повинен був пройти ВЛК; чи було йому вручено відповідне направлення; у чому конкретно полягає порушення; які дії або бездіяльність вважаються протиправними. Відсутність зазначених відомостей свідчить про необґрунтованість постанови та порушення вимог статей 283 і 284 КУпАП щодо змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, постанова винесена без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що прямо суперечить вимогам статті 280 КУпАП. Орган, який її ухвалив, не перевірив наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення, а отже рішення є передчасним та безпідставним. Таким чином, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованою, складеною з істотними порушеннями процесуального порядку та не містить вичерпних відомостей, необхідних для встановлення об`єктивної істини у справі. Водночас, посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 не роз`яснили Позивачу, що розгляд його справи відбуватиметься у ІНФОРМАЦІЯ_4 , не роз`яснили порядок розгляду його справи про адміністративне правопорушення. Позивач дізнався про оскаржувану постанову лише 21 листопада 2025 року після того, як йому прийшла СМС від банку про накладення арешту на його рахунок на підставі постанови виконавчої служби, після чого Позивач звернувся до виконавчої служби, де йому під підпис дали оскаржувану постанову, згідно якої, Відповідач постановив притягнути Позивача до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000.00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на наступне. Оскаржувана постанова не містить посилання на жодні докази, які підтверджують сам факт вчинення Позивачем правопорушення, вину у вчиненні правопорушення. Фактично, постанова не містить жодних доказів вини Позивача та навіть посилань на конкретні діяння Позивача, що становлять склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В судовому засіданні позивач вимоги позову пітримав, просив задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив не подав.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 7 серпня 2025 року на Позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було складено постанову про адмінправопорушення №2012 за ч.3 ст.210-1 КУпАП. згідно якої його було притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 грн.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

У відповідності до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частина 1 статті 22 зазначеного Закону, передбачає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).

Дослідивши оскаржувану постанову судом встановлено, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувалося, у зв`язку з його неявкою по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суб`єктивна сторона правопорушення, за ч.3 ст.210-1 КУпАП передбачає, що особа отримавши повістку, свідомо ігнорує вимоги законну про явку до ТЦК, що підтверджує наявність умислу.

Проте, як досліджено з матеріалів справи, представник відповідача не надав суду докази про надіслання позивачу повістки, текст повістки суду не надано, як і не надано доказів надіслання повістки та отримання її позивачем. Також відсутня інформація про вручення повістки адресату позивачу в будь-який інший спосіб, що на переконання суду виключає наявність суб`єктивної сторони порушення. Позивач не міг з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, коли до його відома не доведений обов`язок про явку.

Суд погоджується з доводами адвоката про відсутність в діях (бездіяльності) ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

З огляду на викладене, зважаючи, що оскаржувану постанову прийнято за відсутності в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, прийнята із порушенням процесуальних норм підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Вирішуючи вимогу про стягнення судових витрат, суд виходить з того, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина 1, пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Положеннями ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати позивача у даній справі складають 605 грн 60 коп. судового збору, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 .

На підставі ч. 2 ст.19, ст. 65 Конституції України, ст.ст.7, 9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючисьст.ст. 5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №2012 від 07.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного порушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 605,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Суддя Ігор ОГОРОДНІК