Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №674/385/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/385/26

Провадження № 2/674/578/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Когут О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 23 218,51 грн),

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 26.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі – ТОВ «Лінеура Україна») та відповідачкою було укладено Договір № 3631442 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого сторони погодили, що сума кредиту складає 4 500 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 2% у день, зниженою процентною ставкою 0,7%. 24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки. Відповідно до укладеного Договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором № 3631442 від 26.04.2023, загальна сума заборгованості становить 23 218,51 грн.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору складає 23 218,51 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 4 499,95 грн, заборгованості за процентами 18 718,56 грн, які просить стягнути з неї позивач, а також 2 662,40 грн судового збору за подання позовної заяви та 10 000 грн - витрати на правову допомогу.

Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 17.03.2026 справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Направив заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялась про час та місце розгляду справи. Представник відповідачки адвоката Тисячник Р.Р. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю. Зазначає, що позивачем не доведено підписання договору відповідачкою. Позивач стверджує, що 26.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачкою було укладено договір № 3631442 за допомогою одноразового ідентифікатора. Проте позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що відповідачка реєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача (первісного кредитора). Одноразовий ідентифікатор був згенерований та направлений саме на номер телефону, який належить відповідачці. Сама лише роздруківка тексту договору, де вдруковані прізвище відповідачки та набір символів, не є доказом укладення електронного правочину у розумінні ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Також у матеріалах справи відсутні належні розрахункові документи (платіжні доручення, меморіальні ордери), які б підтверджували перерахування коштів саме з рахунку кредитора на рахунок відповідачки. Довідки, сформовані фінансовими компаніями-посередниками або самим позивачем, не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не можуть бути беззаперечним доказом отримання коштів позичальником. Позивач обґрунтовує свої вимоги Договором факторингу № 24/05/2024 від24.05.2024. На підтвердження переходу права вимоги позивач надає витяг зреєстру боржників. Однак, витяг з реєстру без надання суду повного тексту реєструборжників, підписаного обома сторонами договору факторингу, не є достатнімдоказом переходу прав вимоги. Крім того, заявлена до стягнення сума у понад 5 разів перевищує суму тіла кредиту. Згідно з розрахунками позивача, нараховано 18 718,56 грн відсотків. Така сума є явно неспівмірною наслідкам порушення зобов`язання. Відсоткова ставка за договором складає 2% в день, що дорівнює близько 730% річних. Такі умови є несправедливими по відношенню до споживача у розумінні ст.ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Крім того, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є одностороннім документом, який не відображає реального руху коштів та не може бути єдиним доказом існування боргу у такому розмірі.Також зазначає, що вказана справа є справою незначної складності та

шаблонною, а тому розмір витрат на правову допомогу, які просить стягнути позивач з відповідачки є неспіврозмірним та підлягає зменшенню.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» адвокат Столітній М.М. надіслав до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що на підтвердження укладання Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «C689», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису, у відповідності до вимог ч.ч. 6, 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Зазначене свідчить про те, що відповідачка ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір. Крім того, відповідачкою на підтвердження укладення кредитного договору було здійснено оплати на рахунок Кредитора, що підтверджується розрахунком заборгованості. Переказ коштів, виданих в рамках Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто в заяві на отримання Кредиту та підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Зарахування кредитних коштів на платіжну карту відповідачки відбулось через платіжну систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору № ФК-П-19/03-01 про організацію переказу коштів від 12.03.2019. Нараховані відсотки не носять штрафний характер, а є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту – процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Щодо реєстру боржників необхідно зазначити, що позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з даного реєстру, що підписаний керівником Товариства та скріплений печаткою Товариства відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020, оскільки сам реєстр боржників містить персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить положенням ЗУ «Про захист персональних даних».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток«Сredit7», укладено Договір № 3631442 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний за допомогою електронного підпису позичальника у вигляді одноразового ідентифікатора.

Згідно з п.п. 1.2.-1.3. Договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 500 грн.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,70% в день.

Згідно з п.п. 1.5.-1.6.2 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 11 072,81% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33 145% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 36 900 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 35 145 грн.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1. Договору).

Також, 26.04.2023 ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С689 підписала Паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування 26.04.2023 кредитних коштів у розмірі 4 500 грн ОСОБА_1 підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31.05.2024 № 40-3105, а саме через платіжну систему iPay.ua, на підставі укладеного Договору № ФК-П-19/03-01 про організацію переказу коштів від 12.03.2019.

Згідно з Листом АТ «Ощадбанк» № 46/12.11/51815/2026/БТ від 13.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 та згідно з платіжною інструкцією 28.04.2023 на її карту здійснено зарахування коштів у розмірі 4 500 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості заборгованість відповідачки по кредитному договору складає 23 218,51 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 4 499,95 грн, заборгованості за процентами 18 718,56 грн.У період з 26.04.2023 по 24.05.2024 відповідачкою здійснено оплати в розмірі 11925,01 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,05 грн та оплату процентів за користування кредитом у розмірі 11924,96 грн.

24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки. Відповідно до укладеного Договору факторингу до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідачки за Договором № 3631442 від 26.04.2023, загальна сума заборгованості становить 23 218,51 грн

Перехід від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього Договору, на рахунок ТОВ «Лінеура Україна», після чого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників та повна сума Ціни продажу, шо надійшла на рахунок ТОВ «Лінеура Україна», підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованостей (п. 1.2. Договору факторингу).

На виконання вищевказаних умов договору 25.10.2024 між ТОВ ««Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників та сплачено ТОВ «Лінеура Україна» ціну продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3 цього Договору, що підтверджується платіжною інструкцією.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад в частині кредитора.

За змістом частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Щодо укладення та підписання кредитного договору.

Згідно з п. 9.7.1. Договору, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами), в Особистий кабінет Клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікована електронна печатка Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3631442 від 26.04.2023 укладено ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «Лінеура Україна», доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт «Credit7». Електронна ідентифікація та верифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.

ОСОБА_1 після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір у формі договору про надання споживчого кредиту, виразила однозначну згоду шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС. ТОВ «Лінеура Україна» направило відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор С689 на номер телефону, який було зазначено нею у анкеті в особистому кабінеті, чим вона прийняла пропозицію щодо укладення договору про надання споживчого кредиту на умовах визначених офертою.

Договір підписано Грінько О.А. електронним підписом, який також містить персональні дані відповідачки, зокрема, адресу проживання, паспортні дані, РНОКПП, номери мобільного телефону. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

У постанові від 01.07.2024 у справі № 638/161/22 Верховний Суд зазначив, що без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору.

Крім того, для отримання грошових коштів через систему онлайн-кредитування недостатньо зазначити лише номер мобільного телефону та дані позичальника, а потрібно вчинити певну сукупність дій із зазначенням персональних даних позичальника, які були відомі лише йому.

Отже, відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті первісного кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачці за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідачка використала для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідачкою не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитного договору, їй не належить. Також не надано належних доказів, які б спростували створення ОСОБА_1 особистого кабінету на сайті ТОВ «Лінеура Україна», доказів того, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка їй не належить.

Представником позивача до позовної заяви додано копію Листа ТОВ «УПР», який підтверджує успішне перерахування коштів 26.04.2023 на суму 4 500 грн на картку № НОМЕР_1 . Відповідачкою не надано суду доказів, які б спростовували неналежність їй даної банківської картки, номер якої зазначено нею у п.2.1 Договору.

Крім того, як зазначено вище, згідно з Листом АТ «Ощадбанк» № 46/12.11/51815/2026/БТ від 13.04.2026 на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 та згідно з платіжною інструкцією 28.04.2023 на її карту здійснено зарахування коштів у розмірі 4 500 грн.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.3. Договору строк кредиту 360 днів. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; знижена процентна ставка становить 0,70% в день.

Позивач просить стягнути з відповідачки проценти за користування кредитними коштами в загальному розмірі 18 718,51 грн, що були нараховані ще первісним кредитором - ТОВ «Лінеура Україна».

Згідно з постановою Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 проценти за користування кредитом» проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист справ споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закон України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %. Ці норми закону щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки вводяться в дію поетапно.

Пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону Ураїни «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Тобто, у період з 24.12.2023 по 21.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%, а у період з 22 квітня по 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ«Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дія п. 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Кредитний договір № 3631442 від 26.04.2023 укладений до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24.12.2023), тому станом на дату укладення договору до 24.12.2023 кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки визначений договором, а з 24.12.2023 по 21.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5%.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 26.04.2023 по 20.04.2024, який включає в себе строк кредиту 360 днів на передбачених договором умовах (п. 1.3 Договору). Тобто заборгованість за процентами нарахована позивачем (первісним кредитором) правомірно, згідно з умовами договору в межах строку дії такого договору та в межах процентної ставки, встановленої Законом України «Про споживче кредитування».

Розмір процентної ставки було погоджено за домовленістю сторін, з умовами договору ОСОБА_1 була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами.

Щодо відступлення права вимоги за кредитним договором.

У даній справі відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення 24.05.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» договору факторингу.

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно із п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджують факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості.

У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору факторингу № 24/05/2024, укладеного 24.05.2024 між TOB «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 недійсним або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 підтверджує факт переходу від ТОВ TOB «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу. Також ТОВ «Лінеура Україна» сплачено ціну продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3 Договору факторингу, що підтверджується платіжною інструкцією.

У постанові Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зазначено, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також про відступлення права грошової вимоги відповідачку було повідомлено шляхом розміщення відповідної інформації в особистому кабінету та направлення 27.05.2024 року смс-повідомлення на номер телефону відповідача, який був зазначений нею при укладенні кредитного договору.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, розмір заборгованості нею не спростовано, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за Договором № 3631442 від 26.04.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 23 218,51 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 4 499,95 грн, заборгованості за процентами 18 718,56 грн, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено у повному обсязі, судовий збір слід стягнути в розмірі 2 662,40 грн.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, представником позивача до суду надано Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, акт прийому-передачі № 15543 від 23.02.2026 виконаних робіт згідно Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, заявка № 15543 від 26.01.2026 на виконання доручення, рахунок на оплату згідно з яким адвокат Столітній М.М. надав правову допомогу на суму 10 000 грн.

У постановах Верховного Суду у справах № 905/1795/18, № 922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Від відповідачки надійшли заперечення щодо неспівмірності заявленого позивачем розміру понесених витрат на правову допомогу. Враховуючи незначну складність цієї справи та усталену правову позицію у подібних спорах, підготовка до розгляду яких не вимагала великого обсягу юридичної роботи чи значних затрат часу з боку адвоката, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3631442 від 26.04.2023 в розмірі 23 218 (двадцять три тисячі двісті вісімнадцять) гривень 51 (п`ятдесят одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (місцезнаходження - м. Київ вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822);

Відповідачка: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя О.М.Сосна