Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №359/4298/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/4739/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Левенця Б. Б., Саліхова В. В.,

при секретарі Мудрак Р. Р.,

за участі: представника відповідача ГО СТ «Буревісник-3» адвоката - Джигурди А. Г.,

відповідача - Лосєва Ю. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Джигурди Анни Георгіївни, в інтересах Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3»,

на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області у складі судді Борця Є. О.

від 09 жовтня 2025 року

та на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

у складі судді Борця Є. О.

від 03 листопада 2025 року

у цивільній справі № 359/4298/25 Бориспільського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3»

Лосєва Юрія Івановича

про визнання незаконною бездіяльність, що полягає в ухиленні від надання документів для ознайомлення, а також зобов`язання надати копії документів,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказувала, що вона є членом ГО СТ «Буревісник-3».

Зазначала, що 30.09.2023 вона склала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси в садівницькому товаристві.

22.01.2024 представник ОСОБА_3 подав керівництву ГО СТ «Буревісник-3» заяву, в якій просив ознайомити з протоколами загальних зборів членів садівницького товариства та реєстрами членів садівницького товариства, присутніх на загальних зборах, за період часу з 10 квітня 2019 року до 22 січня 2024 року. Через місяць, а саме 22 лютого 2024 року, голова правління ГО СТ «Буревісник-3» Лосєв Ю. І. надіслав представнику позивача ОСОБА_3 письмову відповідь, в якій відмовив в ознайомленні з вказаними документами. Посилаючись на викладене, позивач просила визнати незаконною таку бездіяльність відповідача та зобов`язати ГО СТ «Буревісник-3», в особі голови правління Лосєва Ю. І., надати позивачу копії протоколів загальних зборів членів садівницького товариства та реєстрів членів садівницького товариства, що були присутні на загальних зборах, за період часу з 10.04.2019 по 22.01.2024.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3», що полягає в ухиленні від надання ОСОБА_2 для ознайомлення протоколів загальних зборів членів садівницького товариства «Буревісник-3» та реєстрів членів садівницького товариства, що були присутні на загальних зборах, за період часу з 10 квітня 2019 року по 22 січня 2024 року.

Зобов`язано громадську організацію садівницьке товариство «Буревісник-3» надати ОСОБА_2 копії протоколів загальних зборів членів садівницького товариства «Буревісник-3» та реєстрів членів садівницького товариства, що були присутні на загальних зборах, за період часу з 10.04.2019 по 22.01.2024.

У задоволенні позову в частині вимоги, заявленої до Лосєва Ю. І. відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2025 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви в частині вимоги про стягнення судових витрат в більшому розмірі відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат Джигурда А. Г., в інтересах ГО СТ «Буревісник-3», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині задоволених вимог, в частині стягнення витрат на оплату судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп. та постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Також просить скасувати додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03.11.2025 в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, постановити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» понесені судові витрати.

Зазначає, що судом всупереч вимогам статті 60 ЦПК України допущено ОСОБА_3 до участі у справі як представника позивача, хоча ухвалою від 21.04.2025 розгляд справи призначено у порядку загального позовного провадження, де представником може бути виключно адвокат. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_3, а його участь ґрунтувалася на ксерокопії довіреності з технічними помилками, виправленими без дотримання Правил ведення нотаріального діловодства. Наголошує, що суд проігнорував обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору, встановлений пунктом 7 Статуту Організації, згідно з яким член товариства має подати первинну скаргу Правлінню, а повторну - Загальним зборам, перш ніж звертатися до суду. Стверджує про відсутність у позивача порушеного права на момент звернення до суду, оскільки у заяві від 22.01.2024 представник просив лише про ознайомлення з протоколами та реєстрами, а не про надання їх копій, що виключає стан протиправної бездіяльності щодо надання документів. Акцентує на тому, що Статут товариства (пункт 6.4) передбачає лише вільний доступ до інформації, а не обов`язок виготовлення та видачі копій документів, що помилково не було враховано судом першої інстанції.

Щодо додаткового рішення зазначає, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень подана ОСОБА_3 лише 26.10.2025, тобто з пропуском п`ятиденного строку після ухвалення рішення 09.10.2025, встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК України. Вказує на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 06.03.2024 у справі № 756/219/22 про те, що у разі неподання доказів витрат протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Стверджує про неналежність наданої квитанції № 32РМ-0В0Е-42С8-РАС8 від 19.03.2025 на суму 4 000 грн, оскільки вона датована задовго до подання позову (11.04.2025) та містить призначення «переказ особистих коштів», що не підтверджує оплату за договором правової допомоги. Також зазначає, що договір від 04.04.2024 укладений ОСОБА_3 від власного імені, а не в інтересах позивача ОСОБА_2 , що суперечить вимогам статті 237 ЦК України. Звертає увагу на недостовірність акта приймання-передачі послуг від 26.10.2025, який містить посилання на аналіз судових засідань, тоді як оплата за квитанцією здійснена ще у березні 2025 року. Апелянт вважає, що долучені квитанції на поштові послуги від 22.01.2024 та послуги таксі на суму 729 грн не мають жодного відношення до даної справи, а є спробою компенсувати витрати за іншим судовим спором № 359/5155/24. Крім того, наголошує на позиції Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 175/1481/15-ц щодо того, що відсутність порушеного або оспореного права є самостійною підставою для відмови у позові.

Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ГО СТ «Буревісник-3» адвокат - Джигурда А. Г., підтримала апеляційну скаргу із наведених у ній підстав та доводів.

Відповідач Лосєв Ю. І. просив задовольнити скаргу.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення представника відповідача ГО СТ «Буревісник-3» та відповідача Лосєва Ю. І. , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом ГО СТ «Буревісник-3». Ця обставина підтверджується копією членської книжки садовода, заведеної на ім`я позивача (а.с. 25-31).

30.09.2023 ОСОБА_2 склала довіреність (а.с. 106-107), якою уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси в ГО СТ «Буревісник-3».

22.01.2024 представник позивача ОСОБА_3 подав керівництву ГО СТ «Буревісник-3» заяву (а.с. 21), в якій він просив ознайомити з протоколами загальних зборів членів садівницького товариства та реєстрами членів садівницького товариства, присутніх на загальних зборах, за період часу з 10.04.2019 до 22.01.2024.

22.02.2024 голова правління ГО СТ «Буревісник-3» Лосєв Ю. І. надіслав ОСОБА_3 письмову відповідь (а.с.19), в якій він відмовив в ознайомленні з протоколами загальних зборів членів садівницького товариства та реєстрами членів садівницького товариства, присутніх на загальних зборах, за період часу з 10.04.2019 до 22.01.2024.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 як член громадської організації має гарантоване законом право на вільний доступ до інформації про її діяльність. Встановивши, що голова правління Лосєв Ю. І. 22.02.2024 надіслав письмову відмову в ознайомленні з протоколами та реєстрами, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності, яка порушує принципи прозорості та відкритості, визначені статтею 3 Закону України «Про громадські об`єднання». Суд критично оцінив доводи відповідача про дефекти довіреності, зазначивши, що вона була чинною на момент звернення, а відмова мотивувалася статутними обмеженнями, а не сумнівами у повноваженнях представника. Визначаючи спосіб захисту, суд застосував принцип «один спір - одне рішення» та зобов`язав надати саме копії документів для уникнення подальших конфліктів. Щодо додаткового рішення суд встановив, що повний текст рішення від 09.10.2025 було складено 20.10.2025, відтак заява про витрати, подана 26.10.2025, є такою, що подана в межах строку з урахуванням вихідних днів. Суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн як таких, що відповідають складності справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання бездіяльності Громадської організації «Садівницьке товариство «Буревісник - 3» незаконною та зобов`язання надати копії документів з наступних підстав.

Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Це конституційне право знаходить своє відображення у спеціальному законодавстві, зокрема у статті 5 Закону України «Про інформацію», яка гарантує право кожного на інформацію, необхідну для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Спірні правовідносини у даній справі стосуються реалізації права члена громадської організації на отримання інформації про діяльність цієї організації. Колегія суддів зазначає, що право на інформацію у межах громадського об`єднання є самостійним цивільним правом учасника (члена), яке не обов`язково пов`язується із подальшим здійсненням функцій управління або оскарженням рішень органів управління. Член організації може мати на меті виключно ознайомлення зі станом справ у товаристві, перевірку дотримання статутних цілей або підтвердження власного правового статусу, що є цілком достатнім для виникнення обов`язку організації надати таку інформацію.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадські об`єднання», діяльність громадських об`єднань ґрунтується на принципах прозорості та відкритості. Частина сьома цієї статті прямо встановлює право всіх членів (учасників) громадського об`єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об`єднанням рішення, а також кореспондуючий обов`язок громадського об`єднання забезпечувати такий доступ. Аналогічні обов`язки розпорядника інформації визначені статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка поширюється на юридичних осіб, що володіють суспільно важливою інформацією (у даному випадку - про використання спільних ресурсів членів товариства).

Колегія суддів звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.07.2023 у справі № 757/31372/18-ц, згідно з якими суд має інтерпретувати позовні вимоги через призму мети позивача. Метою ОСОБА_2 є отримання інформації про діяльність товариства, учасником якого вона є. Оскільки отримання протоколів загальних зборів та реєстрів членів є необхідним для розуміння правомірності дій керівництва та захисту особистого інтересу як члена товариства, цей спір стосується захисту особистого немайнового права на інформацію (стаття 200 ЦК України, стаття 269 ЦК України).

Встановлено, що 22.01.2024 представник позивачки звернувся до ГО СТ «Буревісник - 3» із запитом про надання можливості ознайомлення з протоколами та реєстрами. Проте відповідач у листі від 22.02.2024 відмовив у доступі до документів, посилаючись на відсутність такого обов`язку у Статуті. Колегія суддів наголошує, що положення Статуту організації не можуть суперечити імперативним нормам закону (стаття 11 Закону України «Про громадські об`єднання»). Відмова у доступі до документів, що містять рішення вищого органу управління, є прямою ознакою незаконної бездіяльності.

Під час розгляду справи відповідач не довів наявності законних підстав для обмеження права позивачки на інформацію. Посилання на те, що ОСОБА_2 просила лише про «ознайомлення», а суд зобов`язав надати «копії», колегія суддів вважає безпідставними. Стаття 7 Закону України «Про інформацію» передбачає, що суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Зобов`язання надати копії документів є ефективним і пропорційним способом захисту, що забезпечує реальне виконання обов`язку організації згідно з принципом відкритості та запобігає виникненню нових суперечок щодо процедури фізичного ознайомлення.

Таким чином, встановивши факт ухилення відповідача від надання документів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність бездіяльності громадської організації та обґрунтовано зобов`язав останню надати копії запитуваних документів позивачці.

Стосовно доводів апеляційної скарги про незаконність допуску судом першої інстанції до участі у справі як представника позивачки ОСОБА_3, який не має статусу адвоката, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права може бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Сама по собі помилка суду першої інстанції щодо допуску до участі у судовому засіданні представника за довіреністю, який не є адвокатом, у справі, що розглядалася за правилами загального позовного провадження, є процесуальним упущенням формального характеру. Вказане порушення ніяк не вплинуло на повноту з`ясування обставин спірних правовідносин, доведеність юридичних фактів чи правильність застосування норм матеріального права, які регулюють право на інформацію, а отже, не призвело до неправильного вирішення справи по суті. Крім того, недоліки у підтвердженні статусу представника не віднесені частиною третьою статті 376 ЦПК України до вичерпного переліку безумовних підстав для скасування судового рішення. Оскільки зазначене процесуальне порушення не перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення за результатами розгляду вимог по суті, воно не може слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що додаткове рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення по суті спору було проголошене Бориспільським міськрайонним судом Київської області 09 жовтня 2025 року. У судовому засіданні був присутній представник позивачки - ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності. Отже, сторона позивача була належним чином повідомлена про дату та зміст ухваленого рішення безпосередньо у день його проголошення.

Колегія суддів зазначає, що встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк є преклюзивним, а його перебіг розпочинається саме з моменту ухвалення (проголошення) рішення суду. Посилання суду першої інстанції на те, що цей строк слід обчислювати з дати складення повного тексту рішення (20.10.2025), є помилковим та таким, що ґрунтується на невірному тлумаченні процесуального закону.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.03.2024 у справі № 756/219/22, обчислення п`ятиденного строку з дати складення повного тексту судового рішення допускається виключно у випадках, якщо розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Оскільки у даній справі розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження за участю представника позивачки, граничним терміном подання доказів судових витрат було 14.10.2025. Докази були надані суду лише 26.10.2025, тобто з пропуском встановленого строку, що є самостійною підставою для залишення заяви про стягнення судових витрат без розгляду.

Щодо неналежності доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу

Згідно зі статтею 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу лише у разі, якщо таку допомогу надавав адвокат. Матеріали справи підтверджують, що інтереси ОСОБА_2 у суді на підставі довіреності представляв ОСОБА_3, який не має статусу адвоката.

Разом з тим, на підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги від 04.04.2024, укладений між адвокатом та ОСОБА_3 як замовником. Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_3 уклав цей договір від власного імені, а не як представник в інтересах ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», клієнтом є фізична або юридична особа, якій надається професійна правнича допомога. Оскільки позивачка ОСОБА_2 не є стороною зазначеного договору, а ОСОБА_3 брав участь у справі як представник, що не має статусу професійного адвоката, надання суду договору, за яким адвокат консультував самого представника, не є доказом отримання професійної правничої допомоги саме позивачкою у розумінні статей 133, 137 ЦПК України.

Більше того, надана квитанція №32РМ-0В0Е-42С8-РАС8 від 19.03.2025 містить призначення «переказ особистих коштів». Таке формулювання у сукупності з датою платежу, що передує зверненню до суду, не дозволяє встановити беззаперечний зв`язок між цими коштами та оплатою праці адвоката за представництво інтересів ОСОБА_2 у справі № 359/4298/25.

Відсутність доказів того, що саме позивачка ОСОБА_2 понесла реальні витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката, унеможливлює покладення таких витрат на відповідача. Суд першої інстанції не надав належної оцінки суб`єктному складу наданих документів та не перевірив їх відповідність вимогам закону щодо підтвердження витрат на правничу допомогу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції від 09.10.2025 в частині вирішення спору по суті є законним та обґрунтованим, оскільки право члена громадської організації на вільний доступ до інформації було грубо порушено бездіяльністю відповідача. Проте додаткове рішення від 03.11.2025 підлягає скасуванню через пропуск процесуального строку та відсутність належних доказів понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256, 369, 375, 376, 381, 383 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Джигурди Анни Георгівни, в інтересах Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2025 року у частині задоволених позовних вимог до Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3» залишити без змін.

Апеляційну скаргу адвоката Джигурди Анни Георгівни, в інтересах Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3», на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2025 року - задовольнити.

Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 листопада 2025 року - скасувати, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 травня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Б. Б. Левенець

В. В. Саліхов