Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №7 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №7

Суддя: Онайко Р. А.

Справа №592/8097/26

Провадження №3/592/1421/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Онайко Р.А., розглянувши матеріали які надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до ад міністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, мешканку АДРЕСА_1 , зареєстровану за адресою АДРЕСА_2

за ч.2 ст.184 КУпАП, -

установив:

13.05.2026 до суду надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ВБА №001061 від 01.05.2026, ВБА №001091 від 01.05.2026 та ВБА №001092 від 01.05.2026.

Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення серії ВБА №001061, ВБА №001091, ВБА №001092, 29.04.2026 близько 15:40 за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 , ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виразилося в тому що за місцем мешкання у присутності малолітніх дітей перебувала з ознаками сильного алкогольного сп`яніння, внаслідок чого створила загрозу для життя та здоров`я дитини, чим порушила ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи не з`явилася.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Диспозицією ч. 2 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

На доведення вини ОСОБА_1 , крім зазначених вище протоколів про адміністративні правопорушення до суду надані наступні докази:

-рапорт від 01.05.2026;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 01.05.2026;

-копію паспорту ОСОБА_1 ;

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;

-копія постанови Ковпаківського районного суду м.Суми від 28.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП;

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;

-копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 .

Тобто, матеріали справи не містять доказів які б свідчили що ОСОБА_1 вчинялися дії, які б свідчили про її ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП). При цьому в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції України), а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з прецедентною судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно цієї правової позиції «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, – є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

З огляду на викладене, ретельно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винуватою у вчиненні правопорушення встановлено не було. При цьому всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє у категоричній формі зробити беззаперечний і однозначний висновок, що ОСОБА_1 вчинялися дії, які б свідчили про її ухилення від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто про вчинення нею правопорушення, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.

Керуючись ст. 184, 247, 294 КУпАП , –

постановив:

Об`єднати в одне провадження справу №592/8097/26 (провадження №3/592/1421/26) зі справами №592/8101/26 (провадження №3/592/1422/26), №592/8103/26 (провадження №3/592/1423/26), присвоївши №592/8097/26 (провадження №3/592/1421/26).

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Роман ОНАЙКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua