Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №464/1933/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1933/26

пр.№ 1-кп/464/356/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12026141410000303 від 20.03.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , громадянина України, українця, уродженця м. Нестеров Львівської області, розлученого, із незакінченою вищою освітою, працює електриком з ремонту автотранспорту у ТОВ "ЮДеКа", має на утриманні неповнолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Згідно із обвинувальним актом ОСОБА_3 , у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України під час мобілізації, на особливий період, 20.05.2025 пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якої визнаний придатним до військової служби. Того самого дня близько 17:21 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , відмовився отримувати під особистий підпис від відповідальної посадової особи бойову повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оголошеної Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», та необхідність з`явитись на 20:00 год. 20.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , для проходження подальшої військової служби у Збройних силах України у воєнний час, про що складено акт про відмову від отримання повістки на відправку.

В подальшому, військовозобов`язаний ОСОБА_3 всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», діючи умисно, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, будучи належним чином оповіщеним про прибуття на відправку до військової частини, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», о 20:00 год. 20.05.2025 року без поважних причин, знаходячись і надалі фізично у пункті збору ІНФОРМАЦІЯ_1 , що по АДРЕСА_4 , на відправлення у військову частину для проходження військової служби у Збройних силах України, під час мобілізації, на особливий період їхати відмовився.

У підготовчому судовому засіданні учасниками подано до суду угоду про визнання винуватості від 15 травня 2026 року.

Зі змісту вказаної угоди вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Вказаною угодою сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 336 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Сторони погодились на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк. Сторони погоджуються, що у разі звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання в порядку ст. 75 КК України, на підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У підготовчому судовому засіданні судом з`ясовано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, яке згідно із ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом з`ясовано, що дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ст. 336 КК України і така кваліфікація є правильною.

Встановлено, що умови угоди жодним чином не порушують права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

Обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, у суду не має.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань немає.

Судом з`ясовано, що узгоджене сторонами покарання відповідає вимогам КК України. При визначенні узгодженого покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого.

Сторонами вірно узгоджено покарання за вчинення злочину, передбаченого ст. 336 КК України в межах санкції статті закону.

Сторонами при узгодженні звільнення від відбування обвинуваченим покарання відповідно до ст.75 КК України враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття, обставини, що обтяжують покарання - відсутні, працевлаштований, має відстрочку через бронювання, надав грошову допомогу військовій частині в розмірі 100000 грн., має на утриманні неповнолітню дитину, а тому, умови угоди про застосування ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_3 від відбування узгодженого покарання з випробуванням є обґрунтованими та підставними.

Таким чином, суд, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність, приходить до переконання, що вказана угода підлягає затвердженню виходячи із вищевказаних мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.75 КК України, суд вважає за необхідне встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 475 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 15 травня 2026 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141410000303 від 20 березня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 336 КК України, - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 336 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1