Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №452/733/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/733/26

Провадження № 2/452/1031/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" травня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

із участю: секретаря Кафтан О.Ю.,

розглянувши у порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у підготовчому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась із зазначеною заявою до суду посилаючись на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Із заповіту, складеного ОСОБА_2 05.07.2016 року і посвідченого секретарем виконавчого комітету Никловицької сільської ради Самбірського району за реєстровим №192 відомо, що на випадок своєї смерті земельний пай площею 2,4644 і те, на що за законом матиме право вона заповіла своїй дочці ОСОБА_1 , позивачу в справі.ОСОБА_1 звернулась до Самбірської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері; однак нотаріус їй роз`яснив, що нею пропущений встановлений законом термін для прийняття спадщини; крім того, Державний акт про право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №074270 від 22.03.2002 року виданий на ім`я ОСОБА_2 , а у свідоцтві про смерть вказана ОСОБА_2 , а тому рекомендовано звернутись до суду за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вважала, що прийняла спадщину на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки на момент смерті матері проживала з нею, незважаючи на інше місце реєстрації, доглядала за нею, займалась її похоронами. Відтак позивач просить суд визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини та встановити факт належності ОСОБА_2 правовстановлюючого документа – державного акту серії ІІ-ЛВ №074270, виданого 22.03.2002р головою Самбірської РДА на підставі розпорядження №121 від 18.03.2002 року на ім`я ОСОБА_2 .

До суду позивач та її представник адвокат Захарко Ю.Ю. не з`явились, остання подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі які просять суд задовольнити; представник відповідача Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області у підготовче засідання також не прибув і подав заяву, в якій позов визнав, просив розглядати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав:

Згідно ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року в справі №6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання. Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини, так і шляхом не вчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця. Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У довідці №30 виданій 11 лютого 2026 року Рудківською міською радою зазначається, що ОСОБА_1 проживала зі своєю матір`ю за одною адресою без реєстрації у с. Никловичі Самбірського району Львівської області та здійснила поховання матері за власний рахунок, доглядала будинок, обробляла город.

Згідно витягу з Книги сертифікатів на право на земельну частку/пай на території Рудківської міської ради (колишня Никловицька сільська рада), ОСОБА_2 був виданий сертифікат на земельну частку/пай ЛВ-14 №2041, зареєстрований за №617 від 13 травня 1997 року. У відповіді на адвокатський запит зазначається, що у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку/пай по Никловицькій сільській раді відсутній запис про реєстрацію та видачу сертифікату гр. ОСОБА_2 .

За вимогами п. 6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Оскільки як установлено судом із звернення відповідача визнання ним позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позивачу слід визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяці, оскільки передбачений законом строк вона пропустила з поважної причини. Крім того, підлягає встановленню факт належності особі правовстановлюючого документу, оскільки такий підтверджується долученими до позову документами.

Керуючись ст. 7, 10, 12, 13, 258, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає у АДРЕСА_1 , - додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , правовстановлюючого документа – Державного акту ІІ-ЛВ №074270, виданого 22 березня 2002 року головою Самбірської РДА на підставі розпорядження Самбірської райдержадміністрації від 18.03.2002 року за №121, на ім`я ОСОБА_2 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №7553.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Суддя