Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №447/1114/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/513/26

Справа №447/1114/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 суддя Миколаївського районного суду Львівської області Головатий А.П.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, не працевлаштованої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в :

22.02.2026 о 19:15 год. ОСОБА_1 , всупереч ст. 150 Сімейного кодексу України, ухилилась від виконання батьківських обов?язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи у магазині «Рукавичка», що у с. Розділ по вул. Шевченка, 7, шляхом вільного доступу із стелажу магазину викрав енергетичний напій «Рево», чим завдав збитків на суму 41,16 грн. без ПДВ, однак не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

Крім цього, 06.03.2026 об 11:47 год. ОСОБА_1 , всупереч ст. 150 СК України, ухилилась від виконання батьківських обов?язків по вихованню неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній, перебуваючи у магазині «Рукавичка», що у с. Розділ по вул. Шевченка, 7, шляхом вільного доступу із стелажу магазину викрав одну пачку сигарет марки «Вінстон», чим завдав збитків на суму 137,69 грн. без ПДВ, однак не досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`являлася, заяви чи клопотань від такої до суду не надходило.

На підставі ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема, статтею 184 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов?язковою.

У провадженні судді Головатого А.П. перебувають дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Нормами КУпАП не передбачено вирішення судом питання про об`єднання, втім і заборони на застосування за аналогією іншого закону в процесуальних питаннях, що не врегульовані КУпАП, цей Кодекс не містить.

Дане положення узгоджується із висновком, наведеним в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду від 11.12.2018 у справі №308/5851/18, провадження №51-8971впа18, щодо застосування для вирішення процесуальних питань аналогічних процедур з кодексу, що вирішує процесуальні питання щодо кримінальних правопорушень.

Суддя вважає за можливе застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права – кримінального процесуального та керуватися положеннями КПК України.

Відповідно до ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об`єднання.

Згідно із ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суддя вважає за необхідне об`єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності за №447/1114/26 та №447/1115/26 і присвоїти їм єдиний номер №447/1114/26, що буде сприяти повному та всебічному розгляду таких.

Диспозиція ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

У свою чергу, санкція ч. 3 ст. 184 КУпАП встановлює накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, суб`єктом правопорушень, визначених наведеною нормою закону, є батьки неповнолітнього або особи, що їх замінюють.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частиною 1 статті 18 Конвенції про права дитини передбачено, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно з приписами статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини . Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток . Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, стверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211599 від 19.03.2026; поясненнями ОСОБА_1 , наведеними у спеціально відведеній графі вказаного протоколу, згідно яких зазначила, що «зобов`язується пильніше ставитися до сина»; заявою керуючого магазином «Рукавчика» ОСОБА_3 від 18.03.2026; визнавальними поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026, наданими у присутності матері ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №211600 від 19.03.2026; поясненнями ОСОБА_1 , наведеними у спеціально відведеній графі вказаного протоколу, згідно яких зазначила, що «зобов`язується пильніше ставитися до сина»; заявою керуючого магазином «Рукавчика» ОСОБА_3 від 18.03.2026; визнавальними поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026, наданими у присутності матері ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що у діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, враховуючи фактичні обставини справи, характер правопорушень, особу порушниці, до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Керуючись ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

На підставі статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Головатий А. П.