Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №463/3202/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/3202/26

Провадження №1-кп/463/422/26

В И Р О К

іменем України

19 травня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142410000374 від 14.11.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рава-Руська Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні дитину 2015 року народження, учасника бойових дій, є особою з інвалідністю внаслідок війни, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 будучи в період з 12.03.2025 по 03.12.2025 інспектором прикордонної служби 2 категорії – снайпером відділення снайперів прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, діючи в порушення вимог ст. ст. 3, 22, 24, 65 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 6,19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», будучи працівником правоохоронного органу, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, з метою особистого збагачення, 03.12.2025, близько 14:30 год., під час зустрічі із ОСОБА_5 на узбіччі дороги біля кав`ярні «Coffee Lab», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 109, одержав від останнього неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США (що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 03.12.2025 становило 42 334 грн.) за вирішення питання щодо влаштування ОСОБА_5 на військову службу в один з підрозділів ДПСУ, який не залучається до виконання завдань в зону бойових дій. Цього ж дня, злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, визнав повністю. Увчиненому розкаюється, просить суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене вище, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.369-2 КК України – одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, є особою з інвалідністю внаслідок війни, учасник бойових дій, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.369-2 КК України у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 09.12.2025 (Справа №463/11859/25 Провадження №1-кс/463/11123/25) на речові докази.

Речові докази:

мобільний телефон марки «OPPO» Х6 Pro 5G із сім картою НОМЕР_2 , який вилучений у ОСОБА_4 – повернути ОСОБА_4 .

грошові кошти (імітаційні) у сумі 1000 доларів США, а саме: 10 купюр номіналом по 100 (сто) доларів кожна з однією серії PG 18351862 D – знищити.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1