Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №463/4640/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/4640/26

Провадження №1-кп/463/471/26

В И Р О К

іменем України

19 травня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026142360000347 від 12 травня 2026 рокурокупро обвинувачення щодо громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє вироком Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2025, за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорок годин) громадських робіт

у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України -

в с т а н о в и в:

Вироком Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2025 ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та засуджено до покарання у виді 240 годин громадських.

04.02.2026 до Личаківського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області надійшло розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, а саме: вироку Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2025, який був прийнятий до виконання та цього ж дня, ОСОБА_3 було поставлено на облік.

07 травня 2026 року, близько 11 години 30 хвилин, по вул. Миргородська, 35/4, у м. Львові, ОСОБА_3 , роз`яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт за вказаним вироком, попереджено про наслідки ухилення від покарання, а саме, що за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України та вручено направлення для відбування покарання у виді громадських робіт у Львівському комунальному підприємстві ЛКП «Господар».

Однак ОСОБА_3 , 07.05.2026, перебуваючи за вказаною адресою: в порушення умов відбування покарання, умисно, без поважних причин, маючи реальну можливість його відбути, всупереч інтересам правосуддя в частині забезпечення виконання покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання та попередженим про передбачену законодавством кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, відмовився та вказав, що не має наміру їх відпрацьовувати, чим допустив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт та порушив обов`язки, покладені на нього вироком Личаківського районного суду м. Львова від 1 липня 2025 року, яким йому призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт, не відпрацювавши їх.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме в ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, положення підпункту 6 пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2617-VIII, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України -ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, а саме в ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України - ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, у лікаря-нарколога також не перебуває, відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується за ст. 12 КК України як проступок, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; його поведінку під час та після вчинення неправомірних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді обмеження волі, оскільки на переконання суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначене даним вироком покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Речові докази -відсутні .

Запобіжний захід – не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 71, п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України ОСОБА_3 із розрахунку, що одному дню пробаційного нагляду відповідають вісім годин громадських робіт, за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та невідбутої частини покарання за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2025 року, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 15 (п`ятнадцять) днів.

На підставі ст. 59-1 КК України встановити ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня його фактичного з`явлення та постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1