Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №442/5903/25 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5903/25

Провадження № 1-кп/442/99/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12025141110000838 від 25.06.2025 відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стебника Дрогобицького району Львівської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи, раніше неодноразово судимого: 31.05.2013 Жовківським районним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 05.08.2014 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 23.01.2019 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 11.11.2021 Стрийським міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 29.11.2023 вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ст. 69, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, який змінено ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.02.2024, яку змінено постановою Верховного Суду від 04.11.2024, та останній вважається засудженим за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 28.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України остаточно визначено останньому до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, –

учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

потерпілий – ОСОБА_5 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник – ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимий, востаннє 29.11.2023 вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ст.69, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, який ухвалою Львівського апеляційного суду від 14.02.2024 змінено в частині призначення покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України додатково застосовано ст. 75 КК України, якою звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 2 (два) роки, яку постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.11.2024 зміненого та засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробування з іспитовим строком 2 (два) роки, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, а повторно вчинив новий, умисний, корисливий, тяжкий злочини проти власності в умовах воєнного стану.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 термін дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.

ОСОБА_3 , 25.06.2025 приблизно 14 год. 28 хв., перебуваючи на вул. Стрийській у м. Дрогобич Львівської області, неподалік будинку №181, побачив припаркований біля під`їзду № 2 автомобіль марки «Рено Кенго», білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_5 та в цей час в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля, шляхом проникнення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди власнику майна і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись в тому, що його дії не будуть викриті потерпілим, підійшов до багажного відсіку автомобіля марки «Рено Кенго», білого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований біля під`їзду № 2, будинку АДРЕСА_2 , рукою відчинив дверцята багажного відділення автомобіля, які були незачинені на замок та звідки викрав рибальську сумку темно коричневого кольору з назвою «Kalipso» вартістю 263 гривень 67 копійок, у якій знаходилися вудилище чорного кольору «Sadey» «Como» з механічною котушкою світло синього кольору «Master» («Line Cap») вартістю 493 гривні 33 копійок, вудилище чорного кольору «Sadey» «Como» з механічною котушкою сірого кольору «Winner» («WOLF») вартістю 493 гривні 33 копійок, вудилище чорного кольору «Okuma» з механічною котушкою чорного кольору з жовтими вставками «Eclipse» «ВН 200» вартістю 400 гривень, вудилище синього кольору «Riviera» з механічною котушкою чорного кольору з жовтими вставками «Eclipse» «ВН 200» вартістю 510 гривень, чотири підставки для вудилищ вартістю 41 гривня 67 копійок кожна, а загалом 166 гривень 68 копійок, підставка для вудилищ чорного кольору вартістю 63 гривні, підсак з пластмасовою ручкою сірого кольору та сіткою зеленого кольору вартістю 299 гривень 67 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_5 , на загальну суму 2689 гривень 68 копійок.

У подальшому, утримуючи у руках викрадену рибальську сумку темно коричневого кольору з назвою «Kalipso» із вмістом у ній рибальського знаряддя, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу автомобіля «Рено Кенго», був виявлений потерпілим ОСОБА_5 , який намагався зупинити його криками та почав переслідувати. Однак, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його протиправні дії є викритими, продовжив відкрито викрадати майно потерпілого та намагався покинути місце вчинення кримінального правопорушення, про те його протиправні дії були припинені потерпілим ОСОБА_5 , який наздогнав його неподалік місця вчинення кримінального правопорушення, тобто ОСОБА_3 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у закінченому замаху на відкрите, викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та дав показання, що подія вчинення ним злочину відбулась 25.06.2026 приблизно о 14.30 год. Він був під дією лікарств, так як він їх приймає через незадоволений стан здоров`я, і не розумів, що він робить. Він витягнув з автомобіля вудочки, так як думав, що то його автомобіль. Його затримав потерпілий, а викрадене майно він кинув на землю. Вказав, що щиро кається, він має тяжкі хвороби та маму на утриманні, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 вказав, що 25.06.2025, близько 14.30 год. в м. Дрогобичі на вул. Стрийську, він приїхав власним автомобілем до свого товариша, з яким вони сіли на лавку та розмовляли. Повз автомобіль проходив обвинувачений, зайшов ззаді автомобіля, відкрив багажник, забрав чохол з вудочками, прикрив двері автомобіля, і спокійним кроком пішов геть. Він побачивши це, встав з лавочки і прискореним кроком пішов за обвинуваченим. Побачивши його, обвинувачений кинув викрадене майно на землю і намагався втекти. Він затримав обвинуваченого, а товариш викликав поліцію. Коли чекали на поліцію то з обвинуваченим не розмовляли, він був в цілком адекватному стані. Вказав, що пробачає обвинуваченого, хай цей вчинок залишиться на його совісті, і просив суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, доведена повністю, а його неправомірні дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, оскільки він вчинив закінчений замах на відкрите, викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченої в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім того, суд враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину, які не є тяжкими, викрадене майно повернуто потерпілому.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 2210 від 23.12.2025 на момент інкримінованих йому дій у стані фізіологічного ефекту не перебував, та не перебував в іншому емоційному стані, який міг би суттєво вплинути на його свідомість та діяльність. Індивідуально – психологічні особливості ОСОБА_3 знаходяться в межах психічної норми і не могли суттєво вплинути на його поведінку на момент інкримінованих йому дій. На даний час та в період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 тяжким психічним розладом не страждав, виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів з синдромом залежності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, примусових заходів медичного характеру не потребує,

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_3 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність однієї обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 68 КК України - за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Разом з тим, суд враховує те, що призначення покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк, менший ніж дві третини максимального строку найбільш суворого виду покарання за цей злочин (менше 6 років 8 місяців позбавлення волі), можливе лише у разі застосування ст. 69 КК України та за наявності підстав, визначених цією статтею. Вимоги ст. 69 КК України передбачають можливість зменшення строку та виду основного покарання, визначеного санкцією статті Особливої частини КК України, у тому числі до найнижчої межі, встановленої для певного виду покарання в Загальній частині КК України. Тоді як ч.3 ст.68 КК України вказує на недопустимість перевищення двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання у разі наявності визначених нею підстав та не містить норми про можливість зменшення строку покарання нижче двох третин.

Так, ОСОБА_3 засуджений 28.01.2026 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 71 КК України остаточно визначено останньому до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 3 місяці.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеного за цим вироком, менш суворого, призначеного за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2026, необхідно призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешти, накладені на майно, згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2025 – скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Щодо процесуальних витрат у розмірі 6239 гривень 80 копійок, а саме: вартість проведення товарознавчої експертизи Львівським НДЕКЦ при МВС України (висновок експерта № СЕ-19/114-25/16234-ТВ),то вони у відповідності до ст. 124 КПК України повинні бути стягнуті на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 під час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні було обрано домашній арешт.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України, домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а відтак слід зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення у виді цілодобового домашнього арешту з 27.06.2025 по 11.10.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 , ч.15 ст. 615 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити покарання із застосуванням положень ч. 3 ст. 68 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 8 (вісім) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання більш суворого покарання, визначеного новим вироком, менш суворого покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.01.2026, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 6 (шість) років 8 (вісім) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення у виді цілодобового домашнього арешту з 27.06.2025 по 11.10.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Скасувати арешти накладені на майно, згідно ухвал слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2025.

Речові докази; металевий газовий балончик червоного кольору з назвою „Перець-1Б”, який вилучений та опечатаний в спец пакет WAR 1115874 – знищити.

– рибальську сумку темно коричневого кольору з назвою „Kalipso”, вудилище чорного кольору з механічною котушкою світло синього кольору „LineCap”, вудилище чорного кольору з механічною котушкою сірого кольору „WOLF”, вудилище чорного кольору з механічною котушкою чорного кольору з жовтими вставками „ВН 20С”, вудилище синього кольору з механічною котушкою чорного кольору з жовтими вставками „ВН 20С”, чотири металеві тримачі для вудилищ сірого кольору, один металевий тримач для вудилищ чорного кольору та підсак з пластмасовою ручкою сірого кольору та сіткою зеленого кольору які вилучені та опечатані клейкою стрічкою з біркою – повернути потерпілому ОСОБА_5 .

- кепку синьо-чорного кольору із маркуванням „PUMA”, джинси синього кольору та джинсову сорочку синього кольору які упаковані в картонну коробку, вилучені 25.06.2025 під час обшуку затриманої особи ОСОБА_3 повернути останньому.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 6239 гривень 80 копійок, за проведення товарознавчої експертизи Львівським НДЕКЦ при МВС України (висновок експерта № СЕ-19/114-25/16234-ТВ).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_7