Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №450/140/26 — Городоцький районний суд Львівської області

450/140/26 2/441/493/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18.05.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судового засідання Лихоносової Д.В.

представників ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , 12.01.2026 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що з 08.05.2010 по 26.07.2017 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 27.11.2018 ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дочки у розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.11.2018 і до досягнення дитиною повноліття, однак з часу видачі судового наказу стан здоров`я ОСОБА_3 суттєво погіршився через, що він позбавлений можливості працювати та єдиним його доходом є державна соціальна допомога по інвалідності з якої стягується 50 % в рахунок аліментів, що коштів, які залишаються з допомоги не вистачає позивачу для покриття витрат, пов`язаних із щорічним проходженням обстеження МРТ та КТ, оглядами в профільних лікарів (нейрохірурга, променевого терапевта), здачею дороговартісних аналізів, окрім цього, йому рекомендовано пройти курс хіміотерапії тривалістю 30 днів, інше. Просила про зменшення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді від 16.02.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 в суді вимоги підтримала з мотивів наведених у заяві та у відповіді на відзив від 13.03.2026, окрім цього пояснила, що з жовтня 2018 року у позивача значно погіршився стан здоров`я через ріст пухлини головного мозку, з того часу він несе значні витрати, пов`язані з лікуванням (щорічно проходить обстеження МРТ, КТ, огляди в профільних лікарів, здає дороговартісні аналізи для контролю основних показників здоров`я, в т.ч. стаціонарно лікується), що безпосередньо впливає і на його матеріальне становище. Окрім цього, позивач потребує проходження курсу хіміотерапії, за станом здоров`я він не має змоги працювати, єдиним його доходом є державна соціальна допомога по інвалідності, коштів із якої, після стягнення аліментів на дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не вистачає для покриття витрат на лікування та сплату комунальних платежів, інше. Просить зменшити розмір аліментів і зокрема про стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Представник відповідачки ОСОБА_2 у відзиві від 04.03.2026 та в суді позов заперечила, як необгрунтований, пояснила, що судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 27.11.2018 стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у мінімальному розмірі – частини від усіх видів його доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та навіть при цьому, позивач не сплачує аліменти в повному обсязі, в т.ч. постійно затримує виплату таких, як наслідок утворилась заборгованість в розмірі 52 115 грн. 15 коп., що після призначення судом аліментів, ОСОБА_3 змінено групу інвалідності з 2-ої на 3-тю, що свідчить про покращення стану його здоров`я. Окрім цього зазначила, що стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження остаточного діагноза хворого, збільшення витрат на лікування та, що при наявності встановленого йому діагнозу він не може працювати, як і необгрунтовану доцільність зменшення частки від доходу на виплату аліментів, інше, просила у позові відмовити, стягнути з позивача судові витрати (а.с. 67-68).

Заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу (далі – СК) України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.

Із пояснень представників в суді, із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , копії рішення Городоцького районного суду Львівської області від 26.07.2017, інших матеріалів справи убачається, що сторони з 08.05.2010 по 26.07.2017 перебували у зареєстрованому шлюбі, мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір`ю ОСОБА_4 (а.с. 15-16).

27.11.2018, Городоцьким районним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.11.2018 і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 14).

Пустомитівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, на підставі вищеозначеного виконавчого документа, 25.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58181017, а 20.02.2019 – постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, копію якої направлено для виконання до Управління соціального захисту населення Пустомитівської РДА (а.с. 17-21).

Із розрахунків заборгованості головного державного виконавця Пустомитівського ВДВС у Львівському районі Львівської області ЛМУМЮ України Л. Гураль від 01.02.2022, 15.05.2023 та від 24.04.2026 убачається, що заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 24.04.2026 складає 52 115 грн. 15 коп. (а.с. 69-72).

Згідно посвідчення серія НОМЕР_2 від 06.01.2021, ОСОБА_3 , як особі з інвалідністю ІІ (другої) групи загального захворювання з 10.12.2018 призначено державну соціальну допомогу (а.с. 13).

Із витягу № 183/25/148/В з рішення № 183/25/148/Р експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.01.2025 убачається, що ОСОБА_3 15.01.2025 продовжено, встановлену 22.12.2024, ІІІ (третю) групу інвалідності від загального захворювання, терміном на два роки, дата повторного оцінювання – 22.12.2026 (а.с. 46-48).

Із копій висновків магнітно-резонансної томографії від 31.01.2019, 24.03.2021, 08.11.2022, 10.08.2023, 09.10.2024, 06.05.2025, 22.08.2025 та комп`ютерної томографії від 16.10.2018, 20.01.2025, 05.09.2025 убачається, що ОСОБА_3 з жовтня 2018 року після оперативного видалення утвору лівої інсулярної частки (дифузна астроцитома) систематично проходив обстеження МРТ та КТ, за результатами яких, рекомендовано консультацію нейрохірурга, променевого терапевта, при клінічній потребі – дообстеження із контрастуванням. Окрім цього, стаціонарно лікувався в неврологічному відділі КНП Пустомитівської міської ради «Пустомитівська лікарня» і зокрема : у період з 06.11.2024 по 11.11.2024, з 23.04.2025 по 29.04.2025, з 14.04.2026 по 20.04.2026, що стверджується випискою епікриз із історії хвороби № 4726, виписками із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 2132 та № 2442 (а.с. 24-30, 32-34, 35-36).

Із індивідуальних відомостей Пенсійного фонду України про ОСОБА_3 наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (довідка форми ОК-5 від 05.01.2026), довідки від 05.01.2026 та витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 18.07.2025 убачається про відсутність в Реєстрі застрахованих осіб відомостей щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_3 , страхового стажу та отримання ним доходів, за винятком відомостей про перебування на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості у 1999-2000 роках (а.с. 38-39, 45).

Згідно довідки начальника Управління з питань виплати Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області О.Скуратової від 30.04.2026, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю, сукупний розмір якої за період з січня 2025 року по квітень 2026 року становить 38 712 грн. 00 коп., з них сплачені аліменти – 15 522 грн. 00 коп.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач покликався на те, що у нього змінився у сторону погіршення матеріальний стан внаслідок хвороби, у зв`язку з якою потребує щорічного обстеження та лікування. Крім того, йому рекомендовано пройти курс хіміотерапії тривалістю 30 днів, також на його утриманні перебуває мати пенсійного віку.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засада змагальності сторін у судовому процесі є однією з ключових принципів правосуддя. Вона передбачає, що судовий процес є своєрідним полем змагання між сторонами - позивачем і відповідачем у цивільних справах. Головною метою цього принципу є забезпечення справедливості та об`єктивності судового процесу. Змагальність сторін у судовому процесі дозволяє кожній стороні активно захищати свої права та інтереси. Сторони мають можливість представляти свідчення, докази та аргументи на підтримку своєї позиції перед судом. Суд, зі своєї сторони, має завдання ретельно розглянути всі аргументи та докази від обох сторін та прийняти об`єктивне рішення на підставі закону (постанова Верховного Суду 07 серпня 2024 року в справі № 725/5693/21, від 21 червня 2024 року в справі № 134/743/22 ).

Належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ОСОБА_3 витрат на лікування або необхідність понесення таких у майбутньому, в т.ч. пов`язаних з проходженням курсу хіміотерапії, до матеріалів справи не долучено.

Подані суду стороною позивача висновки магнітно-резонансної томографії від 31.01.2019, 24.03.2021, 08.11.2022, 10.08.2023, 09.10.2024, 06.05.2025, 22.08.2025 та комп`ютерної томографії від 16.10.2018, 20.01.2025, 05.09.2025 не містять інформації про вартість медичних послуг, які сплатив чи очікує сплатити позивач, а скріншот із сайту EuroClinic не може слугувати належним доказом на підтвердження таких обставин.

Представником позивача також не надано належних доказів, що при наявності встановленого ОСОБА_3 діагнозу він не може працевлаштуватись чи такий діагноз призвів до втрати ним працездатності, в т.ч. частково.

Більше того, із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_3 було встановлено ІІ (другої) групи інвалідності загального захворювання, а з 22.12.2024 змінено на ІІІ (третю) групу інвалідності, що свідчить про покращення стану його здоров`я та відновлення функцій організму.

Покликання представника позивача про перебування на утриманні в ОСОБА_3 матері пенсійного віку, свого підтвердження під час розгляду справи не знайшли.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення майнового стану позивача, у тому числі у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, та неможливістю сплачувати аліменти у раніше визначеному судовим рішенням розмірі, позивачем не надано, судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем та його представником не доведено обгрунтованість вимог пред`явленого позову і зокрема погіршення матеріального становища платника аліментів внаслідок хвороби, а також інші обставини, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ураховуючи вищенаведене, підстав для зменшення ОСОБА_3 розміру аліментів, визначеного судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 27.11.2018, суд не убачає.Такий розмір аліментів відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України та забезпечить єдиній дитині позивача право на нормальний життєвий рівень, достатній для його фізичного, морального, культурного і соціального розвитку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд також ураховує, що єдиним заробітком (доходом) позивача є пенсія у розмірі 2595 грн., відтак зменшення частки з 1/4 (в грошовому еквіваленті 648 грн. 75 коп.) до 1/6 (432 грн. 50 коп.) від його доходів не призведе до фактичного зменшення розміру аліментів, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів, що підлягає стягненню з позивача, у будь-якому випадку не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на 18.05.2026 - 1 756 грн.), що становить мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. 180, 182, 192 СК України, суд –

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , що значиться зареєстрованою на АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_4 ) про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер