Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №541/1920/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1920/25 Номер провадження 33/814/249/26Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Жаги Е.Г., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Згідно з постановою судді, 10 травня 2025 року о 20 год 02 хв. у с.Остапівка по вул.Шевченка, 40, водій ОСОБА_1 керував т.з. ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Alcotest Drager 6810 з результатом 2,31% проміле, чим порушив п.2.9(а) ПДР України.

В апеляційній скарзі адвокат Жага Е.Г. просить скасувати постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2025 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а постанова суду ґрунтується на припущеннях.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вказує, що відеозаписом не зафіксовано безпосередній момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ..

Стверджує, що наявні у матеріалах справи докази не дають беззаперечних та переконливих підстав для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому провадженні у справі підлягає закриттю.

ОСОБА_1 та його адвокат Жага Е.Г., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, до приміщення Полтавського апеляційного суду не з`явилися, клопотань, заяв про відкладення судового засідання не надавали. Від адвоката Жаги Е.Г. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності останнього та ОСОБА_1 .. За таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Жаги Е.Г..

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів, оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статі.

За приписами пп. «а» п. 2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними та дослідженими доказами, а саме: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №326472 від 10.05.2025; роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6810 від 10.05.2025, згідно якого результат тесту – 2,31%, водій погодився з результатом тесту; направленням на огляд водія від 10.05.2025; копією рапорту пом. чергового Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 , копією схеми місця ДТП від 10.05.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 10.05.2025; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №326519 від 10.05.2025; даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських.

Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.

В суду апеляційної інстанції відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 2,31% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці.

Отже, результат тесту приладу Drager Alcotest 6810 є належним, достовірним і допустимим доказом у справі щодо доведеності вини ОСОБА_1 ..

Окрім того, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи.

Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, працівники поліції, які прибули на місце події, в ході спілкування із ОСОБА_1 , який мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, встановили, що останній скоїв ДТП. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував, більше того, зазначив, що це дійсно він скоїв ДТП, вину визнає. В подальшому, поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу на що останній виявив бажання пройти за допомогою алкотестера Драгер на місці зупинки, результат склав 2,31‰ проміле, з результатом погодився. Працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки, та доведено до відома зміст складеного протоколу. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово підтвердив факт вживання алкоголю.

Апеляційний суд зауважує, що відсутність на відеозаписі безпосереднього моменту руху транспортного засобу в момент приїзду поліції не спростовує факту керування, оскільки цей факт підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які у суду не викликають сумнівів.

Таким чином, за результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується показаннями самого ОСОБА_1 , зафіксованими працівниками поліції на відеозаписі з нагрудної камери та письмовими поясненнями ОСОБА_3 ..

Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку водія транспортного засобу та поліцейських, які склали матеріали протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень та заперечень ОСОБА_1 щодо незгоди з результатами проведеного огляду на стан сп`яніння.

Під час апеляційного розгляду справи не було встановлено даних, які б підтверджували апеляційні доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Наведені вище докази у своїй сукупності цілком і беззаперечно вказують про правильність висновків суду щодо належного встановлення обставин доведеності факту перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, які давали суду обґрунтоване право притягнути його до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є безпідставними та спростовуються дослідженими та правильно оціненими доказами. Такі твердження свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Більше того, протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень ОСОБА_1 , з протоколом останній погодився, підписавши його без жодних заперечень.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9а Правил дорожнього руху України.

На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження в справі, при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.

Враховуючи викладене, приходжу висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Жаги Е.Г., в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 28 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко