Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №337/1737/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1737/26

Номер провадження 2/337/1574/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів на своє утримання після досягнення повноліття, у зв`язку з продовженням навчання. В заяві зазначив, що ОСОБА_2 (далі за текстом – відповідач) є його батьком. Після досягнення повноліття позивач продовжує навчання і є студентом другого курсу «Запорізький електротехнічний фаховий коледж Національного університету «Запорізька політехніка» денної форми навчання, не працює та потребує матеріальної допомоги. Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача аліментів у розмірі однієї другої з усіх видів заробітку (доходів) до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов та заяв по суті справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив задовольнити позов, розглянувши справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 Постанови від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав про стягнення з відповідача на користь держави 50 відсотків судового збору.

Керуючись ст. 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354-356, 430 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання останнього у розмірі однієї другої від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, у зв`язку з продовженням навчання, починаючи з 19.03.2026, і до закінчення навчання 30.06.2028, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач – ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач – ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ