Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №337/1214/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 337/1214/26

Провадження № 1-кп/337/291/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025082050002272 від 23.11.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Запоріжжя, громадянин України, має середню освіту, неодружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

22.11.2025 приблизно о 21:50 водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух в межах правої смуги проїзної частини Хортицького шосе зі сторони вул. Рубана в напрямку вул. Курузова в м. Запоріжжі. Швидкість руху керованого ним транспортного засобу була в діапазоні від 81,32 до 88.10 км/год, що перевищує максимально дозволену на даній ділянці дороги швидкість руху в населеному пункті – 50 км/год. В цей час, попереду руху водія ОСОБА_5 на нерегульований пішохідний перехід, що розташований в районі б. 30-А по Хортицькому шосе в м. Запоріжжі та позначений розміткою 1.14.1 (Зебра) та дорожніми знаками 5.38.1, 5.38.2 (Пішохідний перехід) Правил дорожнього руху, вийшла неповнолітня пішохід ОСОБА_8 , яка почала перетинати проїзну частину Хортицького шосе зліва-направо відносно руху автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , постійно рухаючись в напрямку коридору руху зазначеного транспортного засобу.

Під час руху по зазначеній проїзній частині Хортицького шосе водій ОСОБА_5 , наближаючись до вищевказаного нерегульованого пішохідного переходу, не був достатньо уважним, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, маючи об`єктивну можливість рухатися у населеному пункті з максимально дозволеною швидкістю не більше 50 км/год і своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, життю/здоров`ю інших учасників дорожнього руху, а також своєчасно виявити нерегульований пішохідний перехід та пішохода ОСОБА_8 , яка рухалася по ньому, маючи технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним транспортний засіб до місця наїзду на пішохода, за умови руху з максимально дозволеною швидкістю в межах населеного пункту, діючи зі злочинною недбалістю, порушуючи вимоги пп. 12.4, 12.9.б, 18.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 № 1306:

п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_8 , виїхав на пішохідний перехід, де передньою лівою частиною кузова керованого ним автомобіля Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , скоїв наїзд на останню.

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пп. 12.4. 12.9.б Правил дорожнього руху з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: політравма, хребетно-спинномозкова травма, забій спинного мозку, переломовивих хребця С5, перелом тіла хребця С5, С6, перелом дужок хребця С4, С5, травматичний ретролістез С5, антелістез С4, абсолютний стеноз спинного мозку на рівні С5, тетраплегія, тетра анестезія (Frankel А), спінальний шок, ЗЧМТ, забій головного мозку, забійні рани волосистої частини голови, садна обличчя та тулуба, закритий перелом проксимального метафізу правої плечової кістки зі зміщенням, що у сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

2. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження.

3. Позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро каявся. Під час допиту повідомив, що в листопаді 2025 року (точну дату не пам`ятає), він рухався на власному автомобілі Skoda Fabia, по Хортицькому шосе зі сторони вул. Рубана, в напрямку вул. Курузова в м. Запоріжжі, в лівій смузі. Під час руху він був неуважним, не звертав увагу на спідометр, також відволікся на пасажирів, які перебували у його салоні. Під час руху інший автомобіль (перед транспортним засобом обвинуваченого) почав гальмувати, через що ОСОБА_5 помилково подумав, що той хоче здійснити лівий поворот. Обвинувачений перелаштувався в праву смугу і тільки потім помітив, що інший автомобіль пропускав пішохода (потерпілу ОСОБА_8 ), яка перетинала проїжджу частину по пішохідному переходу зліва направо. Обвинувачений застосував екстрене гальмування, однак через те, що швидкість була зависокою, він не зміг зупинити свій автомобіль вчасно та збив потерпілу своїм транспортним засобом (зіткнення відбулося в районі лівої фари). Після зупинки автомобіля обвинувачений відразу кинувся на допомогу потерпілій, викликав швидку, також на прохання потерпілої дістав з її сумочки телефон та повідомив її матері про дорожньо-транспортну пригоду. У вчиненому ОСОБА_5 кається, усвідомлює характер свого вчинку та його наслідки. Після події він дзвонив та зустрічався з матір`ю потерпілої, однак матір не пішла на контакт, залишила йому номер картки, щоб він їй туди перераховував кошти. ОСОБА_9 перераховував їй на картку гроші в якості компенсації за спричинену шкоду, всього за цей час перерахував 100 тисяч гривень.

4. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Враховуючи, що обвинувачений під час свого допиту визнав всі обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням висновку експерта судово-медичної експертизи, яким становлено наявність тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , що кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя, відомостями, які характеризують особу обвинуваченого. Крім того, представник потерпілої подав витяг з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_8 , згідно з яким встановлено діагноз тетраплегія (млявий парез верхніх кінцівок, спастична параплегія нижніх кінцівок) зі стійкими руховими розладами, порушенням функцій тазових органів внаслідок перенесеної спинномозкової травми шийного відділу, забою шийного відділу спиного мозку важкого ступеня. Шифр МКХ-10 G 82.33 ПФО IV ступеня. Наявне захворювання відповідає розділу І пункту 2 підпункту 2.1 переліку медичних показань, що дають право на відкриття терміном на 5 років (до 18 років) державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років.

Стороною захисту в судовому засіданні було надано копії платіжних документів на підтвердження факту відшкодування шкоди у розмірі 115 000 гривень.

Крім того, захисник просив долучити до матеріалів провадження виписку з карти амбулаторного хворого ОСОБА_5 з діагнозом S01.7 – множинні відкриті рани голови. Рана правої брови. Вказане поранення обвинувачений зі слів захисника отримав внаслідок ворожого обстрілу 05.05.2026 (падіння керованої авіабомби). Вказаний доказ суд відхиляє як неналежний, оскільки він не стосується обставин, що підлягають доказуванню.

5. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (відповідно до п.п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України).

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Прокурор в судових дебатів просив врахувати як обтяжуючу обставину тяжкі наслідки, завдані злочином, а саме спричинення шкоди здоров`ю потерпілої ОСОБА_8 .. Водночас, суд не визнає цю обставину обтяжуючою, оскільки обставина, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а тому відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження) і його визнано винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні.

6. Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (тяжкий злочин, вчинений з необережності), особу обвинуваченого, який раніше несудимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, відомості про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. Відповідно до довідки КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» від 14.01.2026 ОСОБА_5 під наглядом лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить з наведених обставин та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкі наслідки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, часткове відшкодування шкоди, завданої злочином.

В судових дебатах прокурор клопотав про призначення обвинуваченому покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, зазначив, що обвинувачений рухався зі швидкістю 81-88 км/годину, що значно перевищує дозволену швидкість, наголосив на тяжких наслідках для здоров`я потерпілої. Представник потерпілої в судових дебатах просив призначити обвинуваченому покарання у виді 6 років позбавлення волі, оскільки обвинувачений вчинив тяжкий злочин, його каяття є нещирим, визнання вини відбулося під тиском доказів (наявність свідків, відеореєстратора), а відшкодовувати шкоду він почав лише після вручення повідомлення про підозру. Сама потерпіла, зі слів її представника, наполягає на реальному покаранні виді позбавлення волі, вона та її рідні піддані душевним стражданням через непоправну шкоду здоров`ю, завдану кримінальним правопорушенням, що призвело до знерухомлення та інвалідізації потерпілої.

Захисник в судових дебатах просив призначити покарання в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 286 КК України, водночас, звільнити обвинуваченого від відбуття покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки злочин було вчинено з необережності, обвинувачений щиро кається, активно сприяв розгляду його справи в суді, визнав всі обставини правопорушення, намагається в міру своїх можливостей відшкодувати шкоду потерпілій стороні, виходячи зі своїх матеріальних можливостей.

Сам обвинувачений просив суд призначити йому справедливе покарання, зазначив, що він усвідомлює всі тяжкі наслідки, які він завдав своїми діями, а також трагедію, до якої призвела його необережна поведінка. Зазначив, що відшкодовуючи кошті сім`ї, він діяв згідно зі своєю совістю, а не намагався витрачати кошти на дорогих адвокатів або у будь-який спосіб перешкоджати здійсненню правосуддя. Погодився з тим, що потерпілі мають право вимагати реального строку покарання через внутрішнє почуття справедливості.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, позиції прокурора, обвинуваченого, захисника, представника потерпілої, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обтяжуючих обставин, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_5 , його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, визначеної ч. 2 ст. 286 КК України для даного виду покарання.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить зі змісту ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за кримінальне правопорушення, пов`язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до Висновку від 23.11.2025 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_5 у стані сп`яніння не перебував.

Відтак, з урахуванням усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, наявності обставин, які пом`якшують відповідальність, відсутності обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, ухваливши рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. 75-78 КК України.

Відповідно до ст. 55 КК України суд також вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

7. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

В кримінальному провадженні було проведено три експертизи (СЕ-19/108-25/26750-ІТ від 09.12.2025, № СЕ-19/108-26/2122-ФП від 18.02.2026, № СЕ-19/108-25/27356-ІТ від 12.12.2025), витрати на проведення експертиз складають 14 262,40 грнгривень.

На підставі ст.ст. 122, 124 КПК України документально підтверджені витрати на проведення експертизи в сумі 14 262,40 грнпідлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у вигляді особистого зобов`язання, обраний ухвалою від 23.03.2026, а також покладені на нього обов`язки, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2025 накладено арешт на майно – автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить обвинуваченому.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Оскільки судом закінчено судовий розгляд, підстави для збереження арешту на майно відсутні, відтак, вказаний арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 100, 314, 370-374, 376, 394, 472-475 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок іспитового строку ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а також покладені на нього обов`язки залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Судові витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 14 262,40 грн (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві гривні 40 копійок) стягнути з ОСОБА_5 на користь держави.

Арешт на автомобіль Skoda Fabia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2025 – скасувати, автомобіль повернути ОСОБА_5 за належністю.

Диск DVD-R “MyMedia” з відеозаписом, визнаний речовим доказом відповідно до постанови слідчого від 04.12.2025 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.

Суддя ОСОБА_10