Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №309/1361/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1361/26

Провадження № 2/309/706/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косей Катерина Віталіївна, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Косей К.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру призначених аліментів.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, яка додається до позовної заяви. Позивач та відповідачка перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 серпня 2017 року, актовий запис про шлюб № 149, складений Хустським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області. Зазначений шлюб розірвано рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 08 лютого 2021 року у справі № 309/10/21.

07 серпня 2021 року Позивач уклав новий шлюб з ОСОБА_4 , який зареєстровано Берегівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ), актовий запис про шлюб № 101.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року у справі №309/3295/20, зміненим постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у тій же справі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 грудня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття. Таким чином, наразі позивач зобов`язаний сплачувати на утримання ОСОБА_3 1/4 (25 %) усіх своїх доходів щомісячно - на підставі зазначеної постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року.

Однак позивач зазначає, що після ухвалення постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року матеріальний та сімейний стан позивача зазнав докорінних змін, які в сукупності створюють самостійні та достатні підстави для зменшення розміру аліментів відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України .

Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька - ОСОБА_5 , яка є спільною дитиною позивача та його дружини ОСОБА_6 . Вказана обставина підтверджується копією свідоцтва про народження дитини. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Таким чином, виникнення аліментного обов`язку щодо ОСОБА_5 є самостійною підставою для перегляду розміру аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_3 .

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2024 року у справі № 297/1015/24, яке набрало законної сили 12 квітня 2024 року, позивача оголошено усиновлювачем неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (після усиновлення - ОСОБА_8 ). Відповідно до частини першої статті 232 СК України усиновлення дитини тягне за собою виникнення у усиновлювача прав і обов`язків, передбачених для батьків. Таким чином, позивач зобов`язаний утримувати усиновленого ОСОБА_8 нарівні з рідними дітьми, що є ще однією підставою для перегляду розміру аліментів.

Крім цього, на теперішній час позивач є безробітнім, що підтверджується сукупністю таких документів, які додаються до позовної заяви: довідкою Берегівської філії Закарпатського обласного центру зайнятості від 07 квітня 2026 року, яка підтверджує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, яка шукає роботу, починаючи з 07 квітня 2026 року; відомостями з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7 Пенсійного фонду України від 05 квітня 2026 року), відповідно до яких останні нарахування заробітної плати позивачу припадають на лютий - березень 2024 року (у розмірі 9 227,81 грн та 9 296,49 грн відповідно), після чого надходжень від роботодавців не зафіксовано;- довідкою з Державної податкової служби України від 07 квітня 2026 року (№ 0718 26-03056), яка підтверджує відсутність у позивача задекларованих доходів та нарахованого податку за 2025-2026 роки. Таким чином, позивач у 2025-2026 роках не отримував заробітної плати чи інших систематичних доходів, у зв`язку з чим є об`єктивно неспроможним сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від доходу на рівні, що відповідав би первісно встановленому зобов`язанню. За відсутності заробітку базою для обчислення розміру аліментів у частковому вираженні слугує передбачений законом мінімальний гарантований розмір аліментів, що становить 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Проте позивач прагне виконувати свої батьківські обов`язки у максимально можливому розмірі в межах своїх фінансових можливостей, які на цей час є вкрай обмеженими.

Отже, за правилами статті 183 СК України при наявності у позивача трьох дітей загальний обсяг аліментних відрахувань від його доходу не повинен перевищувати 1/2 (половини) заробітку (доходу). При рівномірному розподілі між трьома дітьми частка на утримання кожного з них становить 1/6 (одну шосту) доходу. Натомість за чинним рішенням суду з позивача стягується 1/4 лише на одного з трьох дітей, що вдвічі перевищує його пропорційну частку й унеможливлює належне виконання позивачем аліментних обов`язків щодо двох інших дітей, які перебувають на його утриманні за місцем спільного проживання.

Враховуючи наведене, позивач просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року (справа № 309/3295/20) з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 (однієї четвертої) частки заробітку (доходу) до 1/6 (однієї шостої) частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 16.04.2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.04.2026 року від адвоката Перегінець О.Г. надійшла заява про вступ у справу як представника на підставі ордеру надання правничої допомоги від 23.04.2026 року та надання їй можливості ознайомитись з матеріалами справи в електронній формі.

Адвоката Перегінець О.Г. долучено як учасника та надано можливість ознайомитись з матеріалами електронної справи. Згідно Довідки про доставку електронних документів вбачається, що 25.04.2026 року адвокат отримав Ухвалу про відкриття провадження та долучені до неї прикріплені файли.

28.04.2026 року від адвоката Перегінець О.Г. надійшов відзив на позовну заяву у межах строку передбаченого ст.178 ЦПК України. Згідно відзиву представник відповідача зазначає, що обставини викладені у змісті позовної заяви не відповідають дійсності. Так, аліменти присуджені згідно постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року ОСОБА_1 сплачує із запізненням на 2-3 місяці.

Крім цього, позивач зазначає, що однією з підстав яка слугує для зменшення розміру аліментів є те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народилася донька - ОСОБА_5 , яка є спільною дитиною позивача та його дружини ОСОБА_6 . Однак, дана обставина була врахована Закарпатським апеляційним судом під час ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Щодо обставини про обов`язок ОСОБА_1 утримувати дружину, яка потребує матеріальної допомоги представник відповідача зазначає наступне. Так, 07 серпня 2021 року позивач уклав новий шлюб з ОСОБА_4 та в тому ж році, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилась спільна дитина. Отже, станом на день звернення до суду дитині більше 4 років, а твердження позивача про обов`язок утримувати дружину після досягнення дитиною трьохрічного віку - відсутній та не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів.

В позові також зазначається, що ОСОБА_1 є безробітним, його фінансові можливості вкрай обмежені і він об`єктивно неспроможний сплачувати кошти які сплачує в даний час 4000 грн.

Сторона відповідача категорично не погоджується з доводами позивача, оскільки його матеріальний стан з часу винесення постанови Закарпатського апеляційного суду значно покращився, а саме:

- згідно реєстру речових прав на нерухоме майно, 16.10.2024 року, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, став власником 1/2 частини комерційної нерухомості ( будівля, магазин та кафе) в м.Виноградів загальною площею 110.8.

- 1/2 частини житлового будинку в м.Виноградів, загальною площею 93.8 м.кв.

Крім того, позивачем здійснено державну реєстрацію іншого речового права: на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:812, виданий 09.06.2022 року, видавник Виноградівська міська рада Закарпатської області позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0394 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, м.Виноградів, мікрорайон «Промінь» , строк дії 18.07.2027р. та на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:812, виданий 09.06.2022 року, видавник Виноградівська міська рада Закарпатської області позивачем укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0206 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, м.Виноградів, мікрорайон «Промінь», строк дії 18.07.2027р..

У власності позивача також знаходиться автомобіль марки Kia Sportage.

Отже, відповідно до даних з відкритих джерел, вбачається, що у власності позивача є нерухомість, автомобіль, комерційна нерухомість.

З 2022 року і по теперішній час ОСОБА_1 є орендарем двох комерційних земельних ділянок в м.Виноградів, цільове призначення яких: будівництво та обслуговування будівель торгівлі. Отже, не зважаючи на статус безробітного, позивач отримав у власність комерційну нерухомість та сплачує оренду двох земельних ділянок.

Крім цього, представник відповідача просить звернути увагу суду, що з рішення Берегівського районного суду у справі №297/1015/24 від 12.03.2024 року про усиновлення дитини, вбачається що ОСОБА_1 , задля отримання позитивного рішення, виконано всі необхідні умови задля усиновлення, в тому числі належний фінансовий стан. Вказане рішення вступило в законну силу 12.04.2024 року, при цьому в позовній заяві зазначається, що починаючи з квітня 2024 року позивач є безробітним та не має постійного заробітку.

На думку відповідача, позивач свідомо не вказує свій реальний дохід, і маніпулює відомостями в залежності від персональної вигоди: для усиновлення дитини - достатній рівень доходу, при цьому для зменшення розміру аліментів - є безробітним, його фінансові можливості вкрай обмежені і він об`єктивно неспроможний сплачувати кошти. Про маніпулятивні дії позивача, також свідчить той факт, що на облік до Берегівської філії Закарпатського обласного центру зайнятості, як такий що шукає роботу, позивач став 07.04.2026 року, а позов подано до суду - 14.04.2026 року. При цьому жодних реальних даних про свій матеріальний стан, позивач суду не надав.

Слід також відмітити, що з часу винесення постанови про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_9 пройшло майже 5 років, розмір аліментів враховувався з прожиткового мінімуму дитини віком до 6 років. На даний час дитина сторін ходить в школу, витрати на її утримання значно зросли.

Враховуючи наведене, ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Перегінець О.Г., просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити в повному обсязі.

Адвокатом Косєй К.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , 05.05.2026 року через систему «Електронний суд» долучено відповідь на відзив де зазначено наступне.

У відповіді на відзив представником позивача зазначається, що факт народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 вже був врахований Закарпатським апеляційним судом при постановленні постанови від 27 вересня 2021 року у справі № 309/3295/20, а тому ця обставина не є новою у розумінні статті 192 СК України. Однак, аналіз тексту постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року свідчить, що колегія суддів лише констатувала факт народження дитини, зазначивши, що «враховує докази, надані ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про народження у нього дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте, висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 , такі не спростовують». Тобто суд оцінив цей факт виключно стосовно аліментів на утримання самої ОСОБА_2 , а не щодо загального розміру аліментів на дитину ОСОБА_10 . Жодного зменшення розміру аліментів з огляду на народження ОСОБА_11 суд не здійснив. Крім цього, на момент розгляду справи у вересні 2021 року ОСОБА_5 виповнився лише один місяць від народження. Витрати на утримання немовляти та п`ятирічної дитини, яка виховується і розвивається, є несумірними. Відповідно до загальновідомих та таких, що не потребують доказування, закономірностей потреби дитини постійно зростають. Таким чином, реальне фінансове навантаження на позивача, пов`язане з утриманням ОСОБА_5 , суттєво зросло в порівнянні з тим, що теоретично могло бути оцінено судом у вересні 2021 року. По-третє, і це є самостійною та абсолютно новою обставиною, яка виникла вже після ухвалення постанови 2021 року: у 2024 році Позивач усиновив ОСОБА_8 . Ця підстава є центральною у справі та жодним чином відповідачкою не спростовується.

Відповідачка намагається використати факт усиновлення проти позивача, стверджуючи, що при усиновленні суд перевіряв фінансовий стан і визнав його достатнім. Це тлумачення є хибним. Суд у справі про усиновлення перевіряє здатність особи забезпечити дитині нормальні умови виховання та розвитку відповідно до статті 224 СК України - і відповідь є ствердною. Натомість суд у тій справі не вирішував і не мав повноважень вирішувати питання про розмір аліментів у виконавчому провадженні №309/3295/20.

Щодо наявності у позивача автомобіля KIA Sportage, представник позивача зазначає, що такий є юридично поділеним майном, а відповідачка вже реалізувала своє право на нього у повному обсязі, отримавши грошову компенсацію у розмірі 31 824 гривні за судовим рішенням. Після виконання цього рішення відповідачка втратила будь-які правові підстави посилатись на зазначений автомобіль як на спільне чи умовно спільне майно або як на показник майнового добробуту позивача. Крім того, посилання на автомобіль як на свідчення покращення майнового стану є неспроможним також із таких підстав, що автомобіль Kia Sportage 2005 року випуску придбано у 2019 році під час перебування у шлюбі з відповідачкою за спільні кошти подружжя, і він вже враховувався судом при визначенні розміру аліментів у 2021 році.

Крім цього, відповідачка посилається на те, що у жовтні 2024 року позивач набув у власність 1/2 частини комерційної нерухомості (будівля, магазин та кафе, площею 110,8 кв.м.) у м. Виноградів на підставі свідоцтва про право на спадщину. Однак, зазначена нерухомість набута позивачем у порядку спадкування після смерті батька - без будь-яких особистих фінансових вкладень. Крім цього, позивач є власником лише 1/2 частини об`єкта нерухомості - решта належить братові позивача. Підприємницька діяльність позивачем не здійснюється, він не є ФОП, посад директора не займає, часток у компаніях не має. Таким чином, відповідачка не надала жодного доказу того, що успадкована нерухомість приносить позивачеві будь-який дохід. Натомість позивач надав офіційні документи ДПС та ПФУ, що підтверджують відсутність доходу.

Відповідачка зазначає, що позивач є орендарем двох земельних ділянок у м. Виноградів та робить з цього висновок про задовільний фінансовий стан. Цей аргумент ґрунтується на очевидній підміні понять. Орендар земельної ділянки - це особа, яка сплачує орендну плату, а не отримує її. Договір оренди земельної ділянки є для позивача джерелом витрат, а не доходів. Саме тому посилання на оренду земельних ділянок швидше підтверджує наявність у позивача додаткових фінансових зобов`язань, аніж свідчить про його заможність.

Отже, адвокат Косєй К.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , у відповіді на відзив просить не брати до уваги твердження відповідача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Косєй К.В. не з`явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлялись належним чином.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась. У поданому відзиві на позовну заяву адвокатом Перегінець О.Г. зазначено про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Отже, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 08.02.2021 року (а.с.37-38). Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07.02.2024 року (а.с.17).

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року у справі №309/3295/20, зміненим постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року у тій же справі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08 грудня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття (а.с.39-43). Таким чином, наразі позивач зобов`язаний сплачувати на утримання ОСОБА_3 1/4 (25 %) усіх своїх доходів щомісячно - на підставі зазначеної постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина перша ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).

Згідно зіст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.ст. 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України врегульовано, що при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних права; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, аніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього суттєво змінився сімейний стан, він уклав шлюб, в якому у нього народилась одна дитина та усиновив одну дитину. Крім того, фактично на його утриманні ще перебуває його дружина, з якою позивач проживає станом на сьогодні.

Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є, як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни сімейного, зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 зазначено, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від попереднього шлюбу з та суперечитиме її інтересам. Також судом зазначено про відсутність підстав для задоволення позову про зменшення розміру аліментів без підтвердження позивачем належними та допустимими доказами погіршення його майнового стану, а зміна сімейного стану позивача народження другої дитини у іншому шлюбі, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2024 року у справі № 591/6388/22, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20, від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Враховуючи наведене, суд не бере до уваги сам факт народження дитини в іншому шлюбі та укладення нового шлюбу. Також, як ключовою підставою зменшення розміру аліментів позивач зазначає факт усиновлення ним дитини його дружини від першого шлюбу. Щодо даної обставини про усиновлення дитини ОСОБА_1 суд зазначає, що під час проходження процедури усиновлення, як особистого волевиявлення позивача, останній мав усвідомлювати наслідки таких дій та враховувати свій матеріальний стан. Крім цього, такі дії не можуть погіршувати матеріальний стан дитини від попереднього шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків установлених Законом, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з вимог ст.192 СК України зменшення раніше встановленого розміру аліментів можливе при погіршенні матеріального стану платника. Зазначена обставина також підлягає доказуванню і повинна бути доведена позивачем належними та допустимими доказами.

При визначенні розміру аліментів суд на підставі ч.1 ст.182 СК України враховує також стан здоров`я, матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Одночасно, як зазначено відповідачем по справі з 2022 року і по теперішній час ОСОБА_1 є орендарем двох комерційних земельних ділянок в м.Виноградів, цільове призначення яких: будівництво та обслуговування будівель торгівлі. Дану обставину позивач визнав у своїй відповіді на відзив, крім цього адвокатом Перегінець О.Г. долучено витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно №2523953021020, де підтверджено що між Виноградівською міською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі строком до 18.07.2027 року. У відповіді на відзив адвокатом зазначено, що дана обставина є підтвердженням додаткових витрат ОСОБА_1 , а не показником покращення матеріального стану. Однак суд звертає увагу на те, що батько дітей не може ставити витрати по оренді землі чи будь які інші витрати в комерційних цілях, в пріоритет над виплатами по аліментам для утримання дитини.

У 2026 році розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років становить 3512 гривень. Як зазначено адвокатом Перегінець О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відповідачем станом на сьогодні сплачуються аліменти у розмірі 4000 грн., а тому на думку суду враховуючи фактичні витрати на дитину та мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку вказана сума не є завищеною.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, суд враховує фактичні обставин справи, які існують на час виникнення спірних правовідносин та вирішення спору судом, вимоги закону щодо обов`язку кожного з батьків приймати участь в утриманні дитини в однаковому розмірі, обставини, що зазначені в ст.182 СК України, динаміки значення базового соціального стандарту та маючи на меті забезпечення достатнього та стабільного матеріального забезпечення дитини, суд вважає, що розмір аліментів, який було призначено рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 15 березня 2021 року у справі №309/3295/20, зміненим постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року протягом тривалого часу забезпечуватиме грошове утримання в розмірі, який відповідатиме інтересам дитини, покриватиме суттєву частину витрат на дитину. Такий розмір аліментів забезпечуватиме тривалу, реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дитини та зважаючи на фактичні обставини не порушуватиме правила щодо дотримання загалом паритету батьків у виконанні обов`язку з матеріального утримання дитини.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Косей Катерина Віталіївна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів необхідно відмовити.

Також суд звертає увагу, що за наявності для того підстав, істотної зміни обставин тощо, сторони не позбавлені права ставити в подальшому питання про зміну розміру стягуваних аліментів, зміну способу стягнення, участь у додаткових витратах та інше, а також вирішувати питання про аліменти на дитину відповідно до положень ст. ст. 189, 190 СК України.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 223, 274, 277, 263-265, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 191 Сімейного Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Косей Катерина Віталіївна до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.05.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.