Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №307/1452/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1452/26 Провадження № 2/307/676/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.,

секретар судового засідання - Бабинець Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Коструб В.В. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник, адвокат Коструб В.В. звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову, представник позивачки посилається на те, що 20 квітня 1991 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований в с. Бедевля, Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №19. Вказує, що причиною розірвання між сторонами шлюбу є те, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося. На даний час шлюбні відносини між сторонами припинені вже більше року. Через відсутність взаєморозуміння та небажання чути один одного, подальше сумісне життя і збереження сім`ї, позивачка вважає неможливим. Вказує, що сторони намагалися говорити один з одним про їх особисті сімейні проблеми, однак ніяких результатів це не дало.

Представник позивачки зазначає, що проживання позивачки з відповідачем не доцільне, примирення не можливе, тому просить шлюб розірвати.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 06.04.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

Позивачка та її представник, адвокат Коструб В.В. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися. У позовній заяві та заяві від 29.04.2026 року представник позивачки, адвокат Коструб В.В. просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника. Разом з цим зазначає, що у сторін спільних неповнолітніх дітей немає.

Відповідач будучи, відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих кодовим іденттифікатором №R067155618377, №R067163140257, в судове не з`явився. 27.04.2026 року надіслав до суду заяву, у якій вказує, що не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою та зазначає, що шлюбні відносини між ними припинені, спільно не проживають та не ведуть спільного подружнього життя.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 1991 року між сторонами укладено шлюб, який було зареєстровано в с. Бедевля, Тячівського району, Закарпатської області за актовим записом №19, що стверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 20 квітня 1991 року (а.с.13).

Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Шлюбні відносини у подружжя відсутні, оскільки кожен з них проживає окремим сімейним життям вже більше року.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, який в судове засідання не з`явився та подав заяву, у якій зазначив про те, що не заперечує проти розірвання шлюбу, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, які свідчать про тривалу відсутність між сторонами сімейних відносин, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити їх інтересам, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін, не заявлено.

Керуючись ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 4, 13, 49, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 20 квітня 1991 року Бедевлянською сільською радою, Тячіського району Закарпатської області за актовим записом №19 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331,20 (одну тисячу триста тридцять один гривень двадцять копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий М.М. Бряник