Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №724/1214/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1214/26

Провадження № 2-а/724/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року Хотинський районний суду Чернівецької області у складі:

головуючого судді Ахмедова Р.А.,

за участю секретаря судового засідання Корневської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення №R446364 від 10.04.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне стягнення №R446364 від 10.04.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 №R446364 від 10.04.2026 року, його, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 гривень.

Згідно протоколу №483 про адміністративне правопорушення від 26.03.2026 року встановлено, що громадянину ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути 04.03.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої оператором Укрпошти, відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причини неявки не повідомляв. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Зазначає, що йому повідомлено, що розгляд справи відбудеться 07.04.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , на яке він явився, однак його повідомили, що розгляд справи переноситься у зв`язку із відсутністю керівника на робочому місці, а також повідомили, що про наступну дату розгляду його буде повідомлено засобами поштового зв`язку. 18 квітня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист, з якого вбачається, що він повідомляється ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 17.04.2026 року відбудеться щодо нього розгляд справи, тобто вказане повідомлення отримане з порушенням строків, що підтверджується трекінгом поштового відправлення. Натомість, 23 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримано копію постанови серії №R446364 від 10.04.2026 року про притягнення його адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.

Тому, вищевикладеним підтверджується факт несвоєчасності оповіщення позивача ОСОБА_1 про необхідність його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних і саме тому, у зв`язку з цим, на думку позивача відсутня його вина, наслідком чого є відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ознайомившись із вказаною постановою, позивач не може погодитись із прийнятим рішенням, при цьому вважає, що остання прийнята із грубим порушенням норм законодавства, є явно необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за №R446364 від 10.04.2026 року, складену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 17000 грн. за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

07.05.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_6 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не визнає позовних вимог ОСОБА_1 та заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки постанова у вказаній справі відповідає вимогам КУпАП і обставини, зазначені позивачем у позовній заяві, не відповідають дійсності, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних рядового, сержантського та старшинського складу ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Так, АІТС «Оберіг» була сформована електронна повістка на ім`я ОСОБА_1 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_7 для уточнення облікових даних. За результатами електронної взаємодії дана повістка надійшла до Укрпошти для друку та подальшого оповіщення ОСОБА_1 . Тому, 26.03.2026 року було встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час і дату, позивач не з`явився, про поважність причин неявки не повідомив та в подальшому не з`являвся.

Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.2 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1,2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з їх безпідставністю.

Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали, які стали підставою винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду 08.05.2026 року надійшла заява від його представника Вікнянської І.Д., у якій просить провести судове засідання без їх участі. Заявлені вимоги підримують повністю та просять задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 у Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, однак 07.05.2026 року до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у позові за безпідставністю позовних вимог.

Згідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач — ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з реєстру територіальної громади.

Згідно копії військово-облікового документа №170620243489693200001 ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ), має звання солдат. Дата ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_9 , придатний.

26.03.2026 року відносно ОСОБА_1 складений протокол № 483 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно з вказаним протоколом, 26.03.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції був доставлений військовозобов`язаний громадянин ОСОБА_1 , якому було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути 04.03.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої операторами Укрпошти відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причини неявки не повідомив та вважають, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 № R446364 від 10.04.2026 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Як вбачається із вказаної постанови, ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . З проставленої операторами Укрпошти відмітки про відсутність громадянина ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, був належним чином оповіщеним про виклик, однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причини неявки не повідомив. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 , порушив вимоги абз. 3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1, 2 ст.17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КупАП.

Також судом встановлено, що 04.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Хотин) було сформовано електронну повістку № 6697659 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 про виклик на 09 год. 00 хв. 04.03.2026 для проходження медичного огляду. Вказана повістка була направлена на адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 17.03.2026 повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Крім того, 07.04.2026 представником ОСОБА_1 - адвокатом Вікнянською І.Д. до ІНФОРМАЦІЯ_4 подано клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

18 квітня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від відповідача, з якого вбачається, що він повідомляється ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 17.04.2026 року о 10.00 год. відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

23 квітня 2026 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що розгляд справи відносно позивача відбувся 07.04.2026 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З встановлених судом обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, щодо правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності у сфері організаційно-правових засад мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні та відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов`язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Норми права, які застосував суд та мотивована оцінка аргументів сторін. Висновки суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частина 2 ст.2 КАС України зазначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, під час розгляду цієї справи, суду належить вирішити питання: чи дотримано Відповідачем-суб`єктом владних повноважень критерії правомірності рішення про притягнення Позивача до адміністратративної відповідальності та дотримання вимоги процесуального законодавства під час провадження у справі про адміністративне правопорушення .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У частині 3 ст. 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Зі змісту спірної постанови відповідача вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 04.03.2026 року не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) в зазначений час та дату, доказів наявності поважних причин неприбуття не надав.

Так, в оскаржуваній постанові вказано, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", в частині: "У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначений у ній місце та строк.

Разом з цим, суд вважає, що відповідачем — суб`єктом владних повноважень позивача покладено обов`язок, який останній об`єктивно не міг виконати, оскільки відповідачем порушено розумні строки надсилання повістки на адресу позивача для вчасного його отримання адресатом.

Як вже було встановлено судом, 04.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Хотин) було сформовано електронну повістку № 6697659 на ім`я позивача ОСОБА_1 , про виклик на 09 год. 00 хв. 04.03.2026 для проходження медичного огляду. Вказана повістка була направлена на адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Із трекінгу відстеження поштового відправлення R067114013851 встановлено, що зазначена повістка була сформована та прийнята установою поштового зв`язку лише 04.03.2026, а з м. Хотин до с. Недобоївці, тобто до місця проживання позивача, виїхало 06.03.2026.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ніяк не міг з`явится до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Хотин) 04.03.2026 на 09.00 год., оскільки лише 06.03.2026 повістка була направлена позивачу, а тому останній не був проінформований належним чином про свій обов`язок щодо явки до відповідача, що свідчить про відсутність умислу на порушення законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку.

Крім того, судом встановлено, що відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача з грубим порушенням законодавчих норм, які регулюють процедуру притягнення осіб до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.285 КупАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З аналізу вказаних приписів слідує про наявність у суб`єкта владних повноважень - посадової особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, законодавчо встановленого обов`язку із забезпечення осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, можливості користування правами, наведеними у ст. 268 КУпАП.

Судом було досліджено докази, надані стороною позивача, які свідчить про позбавлення відповідачем права позивача ОСОБА_1 , який був представлений захисником — професійним адвокатом, бути присутньою під час розгляду справи та ористування правами, наведеними у ст. 268 КУпАП.

Так, у протоколі № 483 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, складена відносно позивача, зазначено, що розгляд справи відбудеться 07.04.2026 об 11.00. Разом з цим, відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке було надіслано на ім`я позивача, вбачається, що 17.04.2026 року о 10.00 год. відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Однак, оскаржувана постанова винесена 10 квітня 2026 року. Натомість відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 листом повідомляє позивача, що розгляд справи за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього відбувся 07.04.2026.

Суд вважає, що такі дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме розгляду справи без присутності особи, більш того допущення суперечностей про дату розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, повністю позбавила позивача користуватись процесуальними правами, зокрема захищати себе в межах зазначеної юридичної процедури.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП кореспондується з обов`язком посадової особи, яка розглядає справу, забезпечити реалізацію цих прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 під час розгляду вищевказаної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП було суттєво порушено права та законні інтереси позивача,

Суд ще раз зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням установленої процедури, яка створює умови об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Закріплений на законодавчому рівні механізм притягнення особи до адміністративної відповідальності, серед іншого, передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу; оголошення посадовою особою, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності; роз`яснення особі, яка бере участь у розгляді справи, її прав і обов`язків; заслуховування особи, яка бере участь у розгляді справи; дослідження доказів і вирішення відповідних клопотань.

За відсутності доказів додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія суддів дійшла висновку, що поліцейський порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 524/832/17, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковим для врахування судом.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку — тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України(частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 та закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки при її постановленні уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 були допущені істотні порушення норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позов. Відповідно до статті 252 КУпАП та ч.1 ст.90 КАС України орган (посадова особа) та суд оцінюють докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, у контексті даної справи, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень – ІНФОРМАЦІЯ_10 не доведено правомірність рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження про адміністративне правопорушення закриттю.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне стягнення №R446364 від 10.04.2026 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення №R446364 від 10.04.2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень – скасувати.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого ним судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його постановлення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя: Р. А. АХМЕДОВ