Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №718/620/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/620/26

Провадження №2/718/298/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року м. Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі: головуючої судді Масюк Л.О., секретаря Харабара А.О.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), інтереси яких представляє ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на частку в спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , інтереси яких представляє ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку в спільному майні, посилаючись на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою якого являвся їх батько ОСОБА_5 .

Вказує на те, що на зазначений житловий будинок було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок від 12.12.1986 року, яке видане на підставі рішення виконкому Кіцманської районної ради народних депутатів №266/13 від 12.12.1986р.

Станом на 12.12.1986р. в житловому будинку були зареєстровані та проживали: батько позивачів, голова двору ОСОБА_5 , 1947 р.н.; матір позивачів, ОСОБА_6 , 1953р.н. та вони, діти ОСОБА_7 , 1972 р.н. та ОСОБА_2 , 1974 р.н., що стверджується довідкою виконавчого комітету Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №12 від 15.01.2026р., записами в погосподарських книгах сільської ради.

Таким чином вважають, що оскільки житловий будинок належав до суспільної групи «колгоспний двір» та в ньому були зареєстровані і проживали 4 осіб, він належав на праві спільної власності 4 особам в рівних частках.

Вказують на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня матір ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Мамаївською сільською радою Кіцманського району Чернівецької області. Після її смерті спадкоємцями за законом являлися чоловік, ОСОБА_5 , донька ОСОБА_8 , син ОСОБА_2 . Всі спадкоємці були зареєстровані та проживали разом із померлою ОСОБА_6 , відтак в силу закону спадщину прийняли.

Отже, належна ОСОБА_6 частка (1/4) в майні колгоспного двору розподілилася між її членами. Після смерті матері батько вдруге одружився та у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 , відповідач по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 батько позивачів ОСОБА_5 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті ОСОБА_5 за заявою відповідача ОСОБА_4 в Кіцманській державній нотаріальній конторі була відкрита спадкова справа №136/2015 до майна ОСОБА_5 , який на випадок своєї смерті залишив заповіт на все належне йому майно, посвідчений виконавчим комітетом Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області 23.12.2013 року.

Зазначають, що в лютому 2026р. вони отримали листи від державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори А.М. Беженар, в яких повідомлено, що спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , проте до складу спадкового майна входить житловий будинок, що належить до колгоспного двору, розташований в АДРЕСА_1 право на частку в якому належить і позивачам.

10.02.2026р. вони звернулися до нотаріальної контори із заявами про видачу свідоцтв про право на частку в спільному майні колгоспного двору, однак довідкою державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори від 26.02.2026р. відмовлено у видачі свідоцтв про право на частку, оскільки частки в житловому будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що належать до колгоспного двору, розташованого в АДРЕСА_1 , не визначені, а тому рекомендовано звернутися до суду.

Відповідач ОСОБА_4 не визнає їхніх прав у майні колгоспного двору, що змушує позивачів звертатися із даним позовом до суду.

Таким чином, оскільки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи колгоспний двір та станом на 12.12.1986р. в житловому будинку були зареєстровані та проживали 4 осіб: батько позивачів, голова двору ОСОБА_5 , 1947р.н.; матір позивачів, ОСОБА_6 , 1953р.н. та вони, діти ОСОБА_7 , 1972 р.н. та ОСОБА_2 , 1974р.н., то частка кожного складала по . Після смерті матері ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належна їй частка розподілилася між спадкоємцями ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та склала по 1/3 кожного.

Отже, після смерті батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частку в житловому будинку та спадкоємцем за заповітом являється відповідач ОСОБА_4 , спадкоємцями за законом являються вони, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

Оскільки спадкоємець за заповітом спадщину прийняв, а спадкоємці за законом не мають права на обов`язкову частку у спадщині, то відповідачу належить 1/3 частка в майні в порядку спадкування, а їм належить по 1/3 частці кожному в порядку режиму спільного майна колгоспного двору.

Вважають, що за ними слід визнати право власності на 1/3 частку за кожним в спільному майні колгоспного двору.

Враховуючи викладене, просять позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частку житлового будинку літ.А-І, 1975 року побудови загальною площею 93,00кв.м., житловою площею 61,00кв.м.; 1/3 частку літньої кухні, літ.Б-І 1989 року побудови, 1/3 частку воріт з хвірткою літ.№1; 1/3 частку огорожі літ.№2, що розташовані по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на 1/3 частку житлового будинку літ.А-І, 1975 року побудови загальною площею 93,00кв.м., житловою площею 61,00кв.м.; 1/3 частку літньої кухні, літ.Б-І 1989 року побудови, 1/3 частку воріт з хвірткою літ.№1; 1/3 частку огорожі літ.№2, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представник, адвокат Гірчак Н.А., в судове засідання не з`явилися, однак представник подала заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позов підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи через оголошення, яке розміщене на офіційному веб сайті Судова влада. Заяв чи клопотань від нього не надходило. Відзиву на позов відповідач не подав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Статтею 280 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, заяви представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Відповідно до статті 563 ЦК УРСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Правила статті 563 ЦК УРСР 1963 року про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні колгоспного двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

З матеріалів справи встановлено, що згідно свідоцтва про народження позивачки ОСОБА_9 серія НОМЕР_5 від 14.02.1972 року вбачається, що батьками останньої є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 від 02.02.1991 року вбачається, що позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.18).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_7 від 12.02.2026 року вбачається, що батьками останнього є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.19).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 08.08.1994 року (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачів та відповідача ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12.02.2026 року (а.с.21).

Згідно довідки №12 від 15.01.2026 року Мамаївської сільської ради вбачається, що станом на 12.12.1986 року, згідно погосподасрької книги №2 на 1986-1990 роки, особ.рах 122, ст..55-56, в житловому будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , 1947 року народження, ОСОБА_6 , 1953 року народження, ОСОБА_7 , 1972 року народження, ОСОБА_2 , 1974 року народження (а.с.22).

Відповідно до довідки №56 від 16.02.2026 року Мамаївської сільської ради вбачається, що покійна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , постійно проживала і перебувала на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 , з дня одруження по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по день її смерті. На день смерті ОСОБА_6 разом з нею в одному будинку були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чоловік ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , внук ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.23).

Згідно довідки №55 від 16.02.2026 року Мамаївської сільської ради вбачається, що покійний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , постійно проживав і перебував на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 , з дня народження по ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто по день його смерті. На день смерті ОСОБА_5 разом з ним в одному будинку були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , внук ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , внук ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.24).

Довідкою №57 від 16.02.2026 року Мамаївської сільської ради стверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно даних господарського обліку був зареєстрований в період з 18.02.1991 р. по 08.07.1996 р. за адресою: АДРЕСА_1 , 08.07.1996 р. вибув у смт.Лужани, а 12.02.1998 р. повернувся з смт.Лужани, та зареєстрований за вищевказаною адресою по даний час (а.с.25).

Матеріалами технічного паспорта на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 підтверджується, що на земельній ділянці розміщений житловий будинок літ.А-І, 1975 року побудови загальною площею 93,00 кв.м., житловою площею 61,00 кв.м.; літня кухня літ.Б-І 1989 року побудови, ворота з хвірткою літ.№1; огорожа літ.№2. Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 12.12.1986 року будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 дійсно належить до колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_5 (а.с.34-49).

Згідно висновку про вартість майна експерта-оцінювача ОСОБА_14 вбачається, що дійсна (ринкова) вартість об`єкту оцінки будинковолодіння з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 станом на 18 лютого 2026 року становить 429310 грн.(а.с.50).

Довідками державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори від 26.02.2026р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на частку в майні, оскільки частки в житловому будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що належать до колгоспного двору, розташованого в АДРЕСА_1 , не визначені, в зв`язку з чим рекомендовано звернутися в суд (а.с.53-54).

З введенням у дію з 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність» колгоспні двори ліквідовано і питання права власності на майно колишніх колгоспних дворів регулюється нормами ЦК УРСР 1963 року.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону "Про власність" ( 697-12 ) щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Виходячи із Правової позиції, викладеної в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15 - згідно з частиною першою статті 120, статтею 123 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 належав до суспільної групи «колгоспний двір», позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_2 були членами колгоспного двору і не втратили право на частку в майні цього двору, інший спосіб реєстрації права влаcності на майно колгоспного двору через реєстраційні органи чинним законодавством не передбачено, а тому, суд вважає за можливе позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 200, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частку житлового будинку літ.А-І, 1975 року побудови загальною площею 93,00 кв.м., житловою площею 61,00 кв.м.; 1/3 частку літньої кухні, літ.Б-І 1989 року побудови, 1/3 частку воріт з хвірткою літ.№1; 1/3 частку огорожі літ.№2, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на 1/3 частку житлового будинку літ.А-І, 1975 року побудови загальною площею 93,00кв.м., житловою площею 61,00кв.м.; 1/3 частку літньої кухні, літ.Б-І 1989 року побудови, 1/3 частку воріт з хвірткою літ.№1; 1/3 частку огорожі літ.№2, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення чи дня складання повного судового рішення.

Суддя Кіцманського

районного суду: Л.О. Масюк