Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №320/61065/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/61065/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Перепелиця А.М.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

при секретарі: Литвин С.В.

за участю:

представника позивача: Головачевої О.М.

представників третіх осіб: Пилипенка О.Ю., Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», Громадської організації «Екопарк Осокорки» та Офісу Генерального прокурора на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» до Київської міської ради, Київської міської військової адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Благодійна організація «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», Громадська організація «Екопарк Осокорки», Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та за участю Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та нечинними рішення та розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міської ради, Київської міської військової адміністрації (далі - відповідачі), в якому просило:

- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 11.04.2019 №522/7178 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки»;

- визнати протиправним та нечинним розпорядження Київської міської військової адміністрації від 30.04.2024 №384 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року задоволено клопотання представника позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи та призначено в адміністративній справі №320/61065/24 судову земельно-технічну експертизу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Благодійна організація «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», Громадська організація «Екопарк Осокорки» та Офіс Генерального прокурора подали апеляційні скарги, в яких просили суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, які з`явилися у призначене судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення судової земельно-технічної експертизи в даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що для всебічного та повного розгляду даної адміністративної справи, враховуючи предмет спору та суть спірних правовідносин, необхідним є з`ясування обставин, які потребують спеціальних знань у земельно-технічній сфері.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на наступне.

У даному випадку спірним є питання необхідності проведення судової земельно-технічної експертизи в даній справі.

21.01.2026, через підсистему «Електронний суд», представником позивача подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №320/61065/24, на вирішення якої поставити питання:

- чи підтверджується повне або часткове накладення меж земельних ділянок, а саме накладення на земельні ділянки за кадастровими номерами 8000000000:96:001:0008, 8 000 000 000:96:001:0010, та 8 000 000 000:96:001:0013 меж земель території ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки».

Обґрунтовуючи подане до суду клопотання представником позивача зазначено про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки є підстави вважати, що землі створеного ландшафтного заказника місцевого значення «Осокорківські луки» накладаються на земельні ділянки, які були передані позивачу в оренду під будівництво. При цьому, на думку представника, без спеціальних знань неможливо визначити обставини що мають значення для розгляду справи щодо можливого накладення меж ландшафтного заказника «Осокорківські луки2 на земельні ділянки ТОВ «Контактбудсервіс».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексу - КАС України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України).

Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства частина 3 статті 2 КАС України проголошує змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина 4 статті 9 КАС України).

Стаття 90 КАС України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У цьому контексті, беручи до уваги словесну конструкцію частини першої статті 72 КАС України «дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів)», можна сформулювати визначення належного доказу як доказу, який має логічний зв`язок з обставинами, що становлять предмет доказування, а цей предмет, у свою чергу, складають факти матеріально-правого та процесуального характеру.

Як уже зазначено, предметом перевірки суду в адміністративній справі є обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи. Такі обставини суд встановлює на підставі доказів, зокрема висновків експертів.

Так, відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно із частиною 1 статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (частина 1 статті 105 КАС України).

Проаналізувавши доводи позивача про необхідність призначення судової земельно-технічної експертизи в даній справі та поставлене судом першої інстанції питання на вирішення експерта, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відсутність законних підстав для призначення вказаної експертизи, з огляду на наступне.

Так, доводи покладені стороною позивача в клопотання про призначення судової експертизи містять посилання на «можливість» накладення території заказника на земельні ділянки, що перебувають у користуванні позивача на праві оренди.

Натомість, в даному випадку, предметом спору в даній справі є визнання протиправними та нечинними рішення Київської міської ради від 11.04.2019 №522/7178 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Осокорківські луки» та розпорядження Київської міської військової адміністрації від 30.04.2024 №384 «Про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Осокорківські луки».

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що призначення судової земельно-технічної експертизи жодним чином не пов`язане з підставами та предметом позову і фактично виходить за їх межі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «Контактбудсервіс» про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що обставини, задля встановлення яких суд призначив експертизу, мають безпосередньо відносяться до предмета доказування у справі, та стосуватися тих обставин, на які посилається позивач щодо підстав позову і заперечень на нього.

Ці обставини як такі, що мають істотне значення для справи, суд повинен встановити у судовому процесі з дотриманням вимог процесуальних норм, зокрема щодо змагальності сторін, офіційного з`ясування обставин у справі та засобів доказування.

Ураховуючи предмет доказування в даній справі, дослідивши питання про обґрунтовану необхідність спеціальних знань під час вирішення даного спору, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності призначення судової земельно-технічної експертизи в даній справі, а тому клопотання ТОВ «Контактбудсервіс» про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №320/61065/24 не підлягає задоволенню.

Отже, доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 102, 242, 308, 310, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр», Громадської організації «Екопарк Осокорки» та Офісу Генерального прокурора - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року про призначення судової земельно-технічної експертизи - скасувати.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактбудсервіс» про призначення по справі № 320/61065/24 судової земельно-технічної експертизи - відмовити.

Справу № 320/61065/24 направити для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 19.05.2026 року