Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №299/68/26
Суддя: Надопта А. А.
Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/68/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.05.2026 м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, присяжних: О.Є.Майора та В.В.Кіша, секретар судового засідання О.М.Стрижак, за участі представника заявниці ОСОБА_1 адвоката В.І.Поповича та представника Міністерство оборони України адвоката В.В.Ткачука (в режимі відеоконференції), заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу в окремому провадженні за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про встановлення факту оголошення особи померлою при виконанні військового обов`язку по захисту держави України,
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернулася у Виноградівський районний суд із заявою про встановлення факту оголошення фізичної особи померлою при виконанні військового обов`язку по захисту держави України, яка мотивована тим, що заявниця з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН- НОМЕР_1 ), зареєстрували шлюб - 29.09.2001р., про що посадовою особою виконкому Фанчиківської сільради Виноградівського району Закарпатської області, в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за №18. Від шлюбу у них народилися троє дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 23.09.2002р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 11.10.2006 року, і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 11.07.2013р. Разом з чоловіком та дітьми проживали вони однією сімєю в АДРЕСА_1 , на даний час двоє дочок ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є повнолітніми. Старша дочка ОСОБА_7 вийшла заміж, народила внучку ОСОБА_9 і проживає з своєю сім`ю окремо в с.Олешник.
Обгрунтовуючи свої вимоги заявниця стверджує, що у них все було добре, потім у лютому 2022 році розпочалась війна, яка змінила життя більшості українців, зокрема, 28 червня 2024р. її чоловік ОСОБА_4 був призваний на службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проходив службу у військовій частині НОМЕР_5 , проте 04 серпня 2025р. молодший сержант ОСОБА_4 - 28.08.1977 р.н., стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області зник безвісти за особливих обставин (копія Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти військовослужбовця за №05973 від 08.08.2025 року додаються).
Заявниця зазначає, що згідно Акту службового розслідування від 13.08.2025 року, затвердженого Командиром військової частини НОМЕР_5 полковником ОСОБА_10 від 08.08.2025р. - «3. Обставин та факти, що були встановлені під час проведення розслідування...З пояснень командира 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , лейтенанта ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » № 9638т/ОТУ від 29.10.2024 року та командира 100 омбр № БР- 3830дск від 20.07.2025 року, лейтенант ОСОБА_11 знаходився на позиції РОП «Марс» у населеному пункті Івапопілля, Бахмутського району, Донецької області, 19.07.2025 року, орієнтовно о 08:00, під час заходу па позицію СП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , молодший сержант ОСОБА_4 , стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 зачепив невідомий вибуховий пристрій, унаслідок чого отримав уламкові поранення в ділянці живота. Поранення було завдано в процесі пересування до укриття основної бойової групи за умов низької видимості та складного рельєфу місцевості. Разом із молодшим сержантом: ОСОБА_12 на бойове чергування заступили солдат ОСОБА_13 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 та солдат ОСОБА_14 , стрілень-санітар 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 . Через постійні ворожі обстріли, інтенсивне застосування FPV-дронів та високу активність противника в районі позиції СП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , здійснення оперативної евакуації у найближчий час після поранення було визнано надмірно ризикованим. Було прийнято рішення утриматись від негайного виведення особового складу, аби не наражати на небезпеку ні пораненого, ні евакуаційну групу. Стан молодшого сержанта ОСОБА_15 оцінювався як стабільний і контрольований завдяки своєчасно наданій домедичній допомозі з боку солдата ОСОБА_16 . Загрози для життя на той момент не спостерігалося. Попри отримані поранення, молодший сержант ОСОБА_17 продовжував виконувати службові обов`язки в межах наявних фізичних можливостей, що дозволило зберегти боєздатність підрозділу та забезпечити безперервність його функціонування в умовах активних бойових дій. У зв`язку з постійною загрозою з повітря, лейтенант ОСОБА_11 прийняв рішення очікувати на погодні умови, які б могли суттєво знизити ефективність застосування ворожих FPV-дронів. Зокрема, ухвалення рішення про евакуацію було відтерміновано до настання туману та дощу, що створили природну перешкоду для виявлення, живої сили на відкритій місцевості. 03.08.2025 року, за умов обмеженої видимості та зниження активності противника лейтенант ОСОБА_11 віддав наказ молодшому сержанту ОСОБА_18 просуватися до визначеної точки евакуації. Маршрут проходив через територію з високою щільністю мінування, що суттєво ускладнювало вибір безпечного шляху. Лейтенант ОСОБА_11 провів ретельний аналіз обстановки та доклав усіх можливих зусиль для визначення оптимального маршруту, який мінімізував ризики для пораненого військовослужбовця. Проміжною точкою став район поблизу шахти «Матрона» біля населеного пункту Торецьк Донецької області, де молодший сержант ОСОБА_4 міг тимчасово зупинитися та відновити сили. Після прибуття до цієї ділянки він отримав наказ очікувати подальших інструкцій. Оскільки комунікація в районі була обмежена, а оперативне отримання подальших вказівок ускладнене, 04.08.2025 року близько 12:00 молодший сержант ОСОБА_19 , враховуючи поточну ситуацію та необхідність просування до евакуаційної точки, самостійно продовжив рух. 04.08.2025 року близько 12:10, перебуваючи в зоні високої мінної небезпеки, молодший сержант ОСОБА_4 , зазнав поранень унаслідок атаки FPV -дрона. Після ураження він засобами радіозв`язку передав інформацію про свій стан. Для оцінки обстановки лейтенант ОСОБА_11 направив БпЛА, за допомогою якого було встановлено, що військовослужбовець, отримав численні поранення та ампутацію нижньої кінцівки. Лейтенант ОСОБА_11 надав пораненому вказівки щодо надання домедичної допомоги, які молодший сержант самостійно виконав, наклавши турнікет. 04.08.2025 року близько 12:50 зв`язок із молодшим сержантом було втрачено. За допомогою БпЛА -зафіксовано, що молодший сержант ОСОБА_4 не подає ознак життя. Евакуація на момент складання пояснень неможлива- через високий рівень загрози в районі проведення операції. Попередні спроби організувати евакуацію в цьому районі завершилися пораненнями серед особового складу, у зв`язку з чим евакуаційна група не змогла дістатися до місця перебування молодшого сержанта ОСОБА_4 . Противник застосовував як ударні FPV-дрони, так і дрони-розвідники. що здійснювали аеророзвідку, коригування та скидання невстановлених вибухових пристроїв по позиціях підрозділу. Зазначена активність свідчить про посилення повітряної розвідки з боку противника та його намагання встановити контроль над районом ураження. На момент складання пояснень район зникнення молодшого сержанта ОСОБА_15 , який знаходиться поблизу населеного пункту Торецьк, Донецької області, де сталася подія, розташований у безпосередній близькості до позицій ворога та -перебуває під постійним вогневим ураженням з боку ворожої артилерії та ударних FPV-дронів, у зв`язку з чим проведення пошукових заходів і евакуації тіла молодшого сержанта ОСОБА_20 наразі є неможливими. Враховуючи зазначене, молодший сержант ОСОБА_19 вважається, безвісти зниклим. Евакуація -тіла: загиблого молодшого сержанта ОСОБА_4 стане можливою після стабілізації обстановки в районі спостережної позиції «Сурок» НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області, коли буде зменшено вогневе ураження з боку ворожої артилерії та ударних FPV-дрони, а також після забезпечення безпеки для проведення пошукових і евакуаційних заходів. Це стане можливим після змін у бойовій обстановці або зменшення ворожої активності. Під час події молодший сержант ОСОБА_19 перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет), загинув не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичною сп`яніння. Безпосередні учасники та свідки події на момент складання пояснень перебувають на місці виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк, Донецької області. Враховуючи пояснення безпосереднього командира, підтверджені свідченням учасника подій та записами в журналі бойових дій, встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 , стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , 04.08.2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк Донецької області. Район зникнення знаходиться у безпосередній близькості до позицій противника та перебуває під постійним: вогневим ураженням з боку артилерії та FPV -дронів, що унеможливлює проведення пошуково-евакуаційних заходів на даному етапі. У зв`язку із тим, що на даний час юридично встановити факт смерті (загибелі) молодшого сержанта ОСОБА_15 за зазначених обставин наразі неможливо, з урахуванням передбачених законодавством механізмів встановлення факту смерті (загибелі), доцільно визначити таким, що зник безвісти, оскільки це єдина можлива юридична оцінка його статусу на даному етапі. Військовою частиною НОМЕР_5 за вих. №13459 від 06.08.2025) до ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено повідомлення про зникнення безвісти стрільця-номер обслуги 1 механізованого відділення о механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого баталї нону військової частини НОМЕР_5 молодшого сержанта ОСОБА_4 ».
Далі заявниця вказує, що 11.08.2025р. за заявою дочки ОСОБА_21 слідчим СВ Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області дані за фактом зникнення ОСОБА_4 були внесені до ЄРДР за №12025071080000496 за ст.115 КК України.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за №ВГ- 20250908-8 від 08.09.2025 року -« ОСОБА_22 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).
Відповідно з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими «Відомості про особу, що містяться в Інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими : ПІБ : ОСОБА_4 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Облікована категорія : Пошук Особи».
З моменту зникнення ОСОБА_4 , пройшов термін більше 6-ти місяців, і станом на сьогодні його місце знаходження ні заявнику (ні членам її родини) невідоме, вжитими заходами встановити не видалось можливим, а обставини при яких він пропав (зник) безвісти ( в юридичному розумінні військової частини) дають всі підстави для оголошення його померлим в ході бойових дій при виконанні обов`язку по захисту держави України 04.08.2025 року, а відтак, на підставі наведеного заявник просить суд оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Тросник, Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , військовослужбовця, стрільця- номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , за обставин виконання військового обов`язку та безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_4 вважати 04 (четверте) серпня 2025 (дві тисячі двадцять п`ятого) року, місцем смерті вважати - м.Торецьк, Донецька область, Україна.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 адвокат В.І.Попович, якого також підтримали і заінтересовані особи: ОСОБА_21 ( ОСОБА_23 та ОСОБА_3 , вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у заяві та просив такі задоволити, зокрема, вказав, що з моменту зникнення ОСОБА_4 , пройшов термін вже більше 9-ти місяців, і станом на сьогодні його місце знаходження ні заявнику, ні членам його родини невідоме, вжитими заходами встановити його не видалось, а обставини при яких він пропав (зник) безвісти дають обгрунтовані підстави для оголошення його померлим в ході бойових дій при виконанні обов`язку по захисту держави України 04.08.2025;
представник зацікавленої особи – Міністерства оборони України в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на те, що обгрунтування заяви є недостатнім, оскільки належних та достовірних доказів для встановлення факту оголошення ОСОБА_24 померлим не надано, зокрема, до матеріалів справи не долучено відповідного наказу командира частини про затвердження результатів службового розслідування обставин зникнення солдата ОСОБА_24 , а також в місцевості, де зник солдат, і тепер ведуться активні бойові дії, а тому ще не пройшло необхідні 6-ть місяців після закінчення активних бойових дій, які можуть бути підставою для звернення до суду із зазначеною заявою, а відтак у задоволенні заяви просив відмовити.
Представник зацікавленої особи- військова частина НОМЕР_5 в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи у суді повідомлений належним чином, а також Представник Виноградівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Закарпатській області участі в розгляді справи не приймали, про день, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Заяв та клопотань від них не надходило.
З урахуванням думки учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність нез`явившися представників зацікавлених осіб, на підставі наявних у справі доказів.
При цьому, з приводу неявки сторін в судове засідання суд зазначає, що за змістом ч.2 ст.43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання сторін, суд встановив, що сторонам надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв`язку, які зазначено в позовній заяві, однак сторони жодного разу не з`явились і не повідомляли суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка сторін суперечить приписам статей 43, 44 ЦПК України, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті що подано до суду не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення заявлених позовних вимог, то зазначене на думку суду щодо розгляду справи за відсутності сторін не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін у спірних правовідносинах.
Оскільки явка сторін не була визнана судом обов`язковою, а обставини справи з урахуванням заявлених вимог та поданих сторонами доказів судом можливо встановити у повному обсязі, то на підставі приписів ЦПК неявка сторін, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.
Отже, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає заяву підставною та обґрунтованою, яка підлягає до повного задоволення з наступних міркувань.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦПК України.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.49).
В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що заявниця з ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН- НОМЕР_1 ), зареєстрували шлюб - 29.09.2001р., про що посадовою особою виконкому Фанчиківської сільради Виноградівського району актовий запис за №18. Від шлюбу у них народилися троє дочок: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 23.09.2002р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 від 11.10.2006 року, і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 11.07.2013р. Разом з чоловіком та дітьми проживали вони однією сімєю в АДРЕСА_1 , на даний час двоє дочок ОСОБА_7 і ОСОБА_8 є повнолітніми. Старша дочка ОСОБА_7 вийшла заміж, народила внучку ОСОБА_9 і проживає з своєю сім`ю окремо в с.Олешник.
Матеріалами справи достовірно встановлено, що 28.06.2024р. чоловік заявниці ОСОБА_4 був призваний на службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проходив службу у військовій частині НОМЕР_5 , де 04.08.2025р. молодший сержант ОСОБА_4 - 28.08.1977 р.н., стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини поблизу населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області зник безвісти за особливих обставин.
Ці обставини ствердженні, зокрема, даними Сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти військовослужбовця за №05973 від 08.08.2025р /а.п.32/.
Ці обставини підтверджуються також і фактичним даними Акту службового розслідування від 13.08.2025р., затвердженого Командиром військової частини НОМЕР_5 полковником ОСОБА_25 від 08.08.2025р., якими були встановлені обставини та факт зникнення безвісти чоловіка заявниці при виконанні бойового завдання /а.п.36-42/.
Зокрема, з пояснень командира 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , лейтенанта ОСОБА_11 /а.п.48-51/ встановлено, що на підставі бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » №9638т/ОТУ від 29.10.2024 року та командира 100 омбр № БР- 3830дск від 20.07.2025 року, лейтенант ОСОБА_11 знаходився на позиції РОП «Марс» у населеному пункті Івапопілля, Бахмутського району, Донецької області, 19.07.2025 року, орієнтовно о 08:00, під час заходу па позицію СП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , молодший сержант ОСОБА_4 , стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 зачепив невідомий вибуховий пристрій, унаслідок чого отримав уламкові поранення в ділянці живота. Поранення було завдано в процесі пересування до укриття основної бойової групи за умов низької видимості та складного рельєфу місцевості. Разом із молодшим сержантом: ОСОБА_12 на бойове чергування заступили солдат ОСОБА_13 , стрілець-снайпер 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 та солдат ОСОБА_14 , стрілень-санітар 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 . Через постійні ворожі обстріли, інтенсивне застосування FPV-дронів та високу активність противника в районі позиції СП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , здійснення оперативної евакуації у найближчий час після поранення було визнано надмірно ризикованим. Було прийнято рішення утриматись від негайного виведення особового складу, аби не наражати на небезпеку ні пораненого, ні евакуаційну групу. Стан молодшого сержанта ОСОБА_15 оцінювався як стабільний і контрольований завдяки своєчасно наданій домедичній допомозі з боку солдата ОСОБА_16 . Загрози для життя на той момент не спостерігалося. Попри отримані поранення, молодший сержант ОСОБА_17 продовжував виконувати службові обов`язки в межах наявних фізичних можливостей, що дозволило зберегти боєздатність підрозділу та забезпечити безперервність його функціонування в умовах активних бойових дій. У зв`язку з постійною загрозою з повітря, лейтенант ОСОБА_11 прийняв рішення очікувати на погодні умови, які б могли суттєво знизити ефективність застосування ворожих FPV-дронів. Зокрема, ухвалення рішення про евакуацію було відтерміновано до настання туману та дощу, що створили природну перешкоду для виявлення, живої сили на відкритій місцевості. 03.08.2025 року, за умов обмеженої видимості та зниження активності противника лейтенант ОСОБА_11 віддав наказ молодшому сержанту ОСОБА_26 самостійно просуватися до визначеної точки евакуації. Маршрут проходив через територію з високою щільністю мінування, що суттєво ускладнювало вибір безпечного шляху. Лейтенант ОСОБА_11 провів ретельний аналіз обстановки та доклав усіх можливих зусиль для визначення оптимального маршруту, який мінімізував ризики для пораненого військовослужбовця. Проміжною точкою став район поблизу шахти «Матрона» біля населеного пункту Торецьк Донецької області, де молодший сержант ОСОБА_4 міг тимчасово зупинитися та відновити сили. Після прибуття до цієї ділянки він отримав наказ очікувати подальших інструкцій. Оскільки комунікація в районі була обмежена, а оперативне отримання подальших вказівок ускладнене, 04.08.2025 року близько 12:00 молодший сержант ОСОБА_19 , враховуючи поточну ситуацію та необхідність просування до евакуаційної точки, самостійно продовжив рух. 04.08.2025 року близько 12:10, перебуваючи в зоні високої мінної небезпеки, молодший сержант ОСОБА_4 , зазнав поранень унаслідок атаки FPV -дрона. Після ураження він засобами радіозв`язку передав інформацію про свій стан. Для оцінки обстановки лейтенант ОСОБА_11 направив БпЛА, за допомогою якого було встановлено, що військовослужбовець, отримав численні поранення та ампутацію нижньої кінцівки. Лейтенант ОСОБА_11 надав пораненому вказівки щодо надання домедичної допомоги, які молодший сержант самостійно виконав, наклавши турнікет. 04.08.2025 року близько 12:50 зв`язок із молодшим сержантом було втрачено. За допомогою БпЛА -зафіксовано, що молодший сержант ОСОБА_4 не подає ознак життя. Евакуація на момент складання пояснень неможлива- через високий рівень загрози в районі проведення операції. Попередні спроби організувати евакуацію в цьому районі завершилися пораненнями серед особового складу, у зв`язку з чим евакуаційна група не змогла дістатися до місця перебування молодшого сержанта ОСОБА_4 . Противник застосовував як ударні FPV-дрони, так і дрони-розвідники. що здійснювали аеророзвідку, коригування та скидання невстановлених вибухових пристроїв по позиціях підрозділу. Зазначена активність свідчить про посилення повітряної розвідки з боку противника та його намагання встановити контроль над районом ураження. На момент складання пояснень район зникнення молодшого сержанта ОСОБА_15 , який знаходиться поблизу населеного пункту Торецьк, Донецької області, де сталася подія, розташований у безпосередній близькості до позицій ворога та -перебуває під постійним вогневим ураженням з боку ворожої артилерії та ударних FPV-дронів, у зв`язку з чим проведення пошукових заходів і евакуації тіла молодшого сержанта ОСОБА_20 наразі є неможливими. Враховуючи зазначене, молодший сержант ОСОБА_19 вважається, безвісти зниклим. Евакуація -тіла: загиблого молодшого сержанта ОСОБА_4 стане можливою після стабілізації обстановки в районі спостережної позиції «Сурок» НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , коли буде зменшено вогневе ураження з боку ворожої артилерії та ударних FPV-дрони, а також після забезпечення безпеки для проведення пошукових і евакуаційних заходів. Це стане можливим після змін у бойовій обстановці або зменшення ворожої активності. Під час події молодший сержант ОСОБА_19 перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет), загинув не внаслідок вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення, не внаслідок вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичною сп`яніння. Безпосередні учасники та свідки події на момент складання пояснень перебувають на місці виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк, Донецької області. Враховуючи пояснення безпосереднього командира, підтверджені свідченням учасника подій та записами в журналі бойових дій, встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 , стрілець-номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , 04.08.2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьк Донецької області. Район зникнення знаходиться у безпосередній близькості до позицій противника та перебуває під постійним: вогневим ураженням з боку артилерії та FPV -дронів, що унеможливлює проведення пошуково-евакуаційних заходів на даному етапі. У зв`язку із тим, що на даний час юридично встановити факт смерті (загибелі) молодшого сержанта ОСОБА_15 за зазначених обставин наразі неможливо, з урахуванням передбачених законодавством механізмів встановлення факту смерті (загибелі), доцільно визначити таким, що зник безвісти, оскільки це єдина можлива юридична оцінка його статусу на даному етапі. Військовою частиною НОМЕР_5 за вих. №13459 від 06.08.2025) до ІНФОРМАЦІЯ_9 було направлено повідомлення про зникнення безвісти стрільця-номер обслуги 1 механізованого відділення о механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальону військової частини НОМЕР_5 молодшого сержанта ОСОБА_4 ».
Рапортом командира НОМЕР_6 механізованого батальону військової частини НОМЕР_5 підполковника ОСОБА_27 /а.п.46/ стверджено, що молодший сержант ОСОБА_28 на момент зникнення безвісти ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено, ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення, а також ознаки навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень- відсутні
Окрім того, 11.08.2025р. за заявою дочки ОСОБА_21 слідчим СВ Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області дані за фактом зникнення ОСОБА_4 були внесені до ЄРДР за №12025071080000496 за ст.115 КК України.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за №ВГ- 20250908-8 від 08.09.2025 року -« ОСОБА_22 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).
Відповідно з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими «Відомості про особу, що містяться в Інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими : ПІБ : ОСОБА_4 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Облікована категорія : Пошук Особи» (копія витягу додається).
Отже, судом достовірно встановлено, що з моменту зникнення ОСОБА_4 безвсіти, пройшов термін більше вже 9-ти місяців, і станом на сьогодні його місце знаходження ні заявнику (ні членам його родини) невідоме, вжитими заходами встановити місце його знаходження не видалось можливим, а обставини, при яких він пропав (зник) безвісти (в юридичному розумінні військової частини), дають обґрунтовані та законні підстави для оголошення його померлим в ході бойових дій при виконанні обов`язку по захисту держави України 04.08.2025р., оскільки сукупність вищевказаних доказів у сукупності з тим фактом, що ОСОБА_28 не був знайдений та не з`явився через стільки часу, цілком достатньо для обґрунтованого переконання, що він загинув того фатального дня за обставин, зазначених у Акті службового розслідування від 13.08.2025р., затвердженого Командиром військової частини НОМЕР_5 полковником ОСОБА_25 від 08.08.2025р., якими були встановлені конкретні обставини та факт зникнення безвісти чоловіка заявниці при виконанні бойового завдання /а.п.36-42/.
А відтак, дослідженим судом сукупністю доказів переконливо доведено той факт, що ОСОБА_28 , перебуваючи у складі військової частини НОМЕР_5 та виконуючи бойове завдання по захисту Батьківщини загинув ІНФОРМАЦІЯ_10 , поблизу населеного пункту Торецьк Донецької області
Слід також зазначити, що сама військова частина у службовому розстежені зазначила, що «…на даний час юридично встановити факт смерті (загибелі) молодшого сержанта ОСОБА_15 за зазначених обставин наразі неможливо, з урахуванням передбачених законодавством механізмів встановлення факту смерті (загибелі), доцільно визначити таким, що зник безвісти, оскільки це єдина можлива юридична оцінка його статусу на даному етапі…».
Так, відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.
Згідно п.1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5 встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; г) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Відповідно до вимог ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно ч.ч.2,3 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У статті 306 Цивільного процесуального кодексу України зокрема визначено обов`язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази.
Статтею 47 ЦК України встановлено правові наслідки оголошення фізичної особи померлою, зокрема:
1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Згідно п.13 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.
У відповідності до норм Міжнародного гуманітарного права, IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі, Контракту про місцеве перемир`я з апартеїдами російської федерації з метою організації своєчасного виносу з поля бою та поховання тіл загиблих та померлих військовослужбовців, заходів щодо розшуку та збору останків загиблих та безвісти зниклих без дискримінації (незважаючи на норми прямої дії щодо ставлення до останків та тіл загиблих /полеглих у бою із повагою та гідністю, перешкоджанню їхньому пограбуванню) станом на сьогоднішній день тіла військовослужбовця не вдалося віднайти.
Повідомлень про перебування вказаного військовослужбовця у полоні в противника, через групу цивільного військового співробітництва до командування військової частини НОМЕР_5 станом на день розгляду справи у суді такж не надходили.
Відомості про самовільне залишення частини, дезертирство під час бою, добровільну здачу в полон вищевказаними військовослужбовцями - станом на сьогоднішній день не підтвердились. Повідомлень з лікувальних закладів на території України про поступлення на лікування осіб із числа вказаного особового складу на адресу військової частини НОМЕР_5 - не надходили. Повідомлень про перебування тіл військовослужбовців у відділеннях бюро судово-медичної експертизи на території України - не надходили.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці із числа вищевказаного особового складу описової частини наказу військової частини НОМЕР_5 вважаються такими, що виконували обов`язки військової служби, та обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме. Висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Згідно положень ч.І ст.306 ЦПК України завниця повідомила, що оголошення чоловіка померлим ініційовано нею з метою проведення державної реєстрації смерті (отримання свідоцтва про смерть) та подальшої реалізації власних спадкових прав та отримання грошової допомоги.
Відповідно до п.1 глави 5 розділу III «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. За наявної ситуації (зникнення військовослужбовця безвісти у ході ведення бойових дій в умовах воєнного стану) позасудові форми врегулювання питання проведення державної реєстрації смерті не можуть бути застосовані.
Окремо заявниця відзначає, що згідно ст.ст.16, 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вона як дружина має право на одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Отже, оголошення померлим ОСОБА_4 необхідно заявнику для реалізації соціальних правових гарантій його рідних - отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадщини, яка залишилась після його смерті.
При цьому суд не погоджується з позицією представника МО України, який, заперечував проти задоволення заяви, посилаючись на приписи ч.2 ст.46 ЦПК України, оскільки в цій конкретній справі за встановлених судом конкретних фактів, таке тлумачення призвело б до явної несправедливості щодо дружини та дітей загиблого воїна та суперечило би здоровому глузду.
Дійсно, частинами 2,3 ст.46 ЦК України визначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
При цьому суд також виходить з того, що у постанові Великої палати ВС від 11.12.2024р. у справі №755/11021/22 зауважено, що ч.2 ст.46 ЦК України, не пов`язує можливість оголошення фізичної особи, яка пропала безвісти «у зв`язку із воєнним діями, збройним конфліктом», з припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні, оскільки законодавець цей термін не вжив, а відтак це дає підстави для висновку, що положення ч.2 ст.46 ЦК України залишають значний простір для судової дискреції під час тлумачення цього терміну.
Більше того, на глибоке переконання суду, встановлення зазначеного факту за встановлених конкретних обставин цієї справи, буде справедливим, оскільки дозволить дружинні загиблого воїна отримати свідоцтво про його смерть та одержати відповідну грошову допомогу, що буде законним, обґрунтованим та справедливим.
Так, ст.263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Окрім того, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека відповідно до ст.3,49 Конституції України визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Також в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.8 Конституції України), який є однією із основних засад цивільного судочинства (п.1 ч.3 ст.2 ЦПК), а тому, з урахуванням принципу верховенства права та конкретних обставин зазначеної справи, суд вважає за справедливе оголосити ОСОБА_24 , який виконував обов`язок військової служби, та обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, померлим і до спливу строку, передбаченого ч.2 ст.46 ЦПК України.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи достатньо і обгрунтовано стверджується той факт, що внаслідок виконання бойового завдання, військовослужбовець ОСОБА_4 загинув під час ведення бойових дій в Донецькій області за період 04.08.2025р., а відтак заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами, тому наявні підстави для її задоволення.
При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Як передбачено частиною 2 статті 308 ЦПК України, після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,229,258-259,263-268,293,306 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Заяву ОСОБА_1 до заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_11 , Військова частина НОМЕР_7 ( НОМЕР_8 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада) про встановлення факту оголошення особи померлою при виконанні військового обов`язку по захисту держави України- задовольнити.
Оголосити померлим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Тросник, Виноградівського району Закарпатської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , військовослужбовця, стрільця- номер обслуги 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти НОМЕР_6 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_5 , за обставин виконання військового обов`язку та безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті ОСОБА_4 вважати 04 (четверте) серпня 2025 (дві тисячі двадцять п`ятого) року, місцем смерті вважати - м.Торецьк, Донецька область, Україна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий А. А. Надопта
Присяжні: О.Є.Майор
В.В.Кіш
Оригінал: reyestr.court.gov.ua