Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №643/7959/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7959/26

Провадження № 2/643/5899/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» в особі директора Гедзь О.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором кредиту №45591823 в сумі 9 668,10 гривень. Також просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 500,00 гривень.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 14.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №45591823, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн строком на 30 днів (з 14.10.2025 по 12.11.2025), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.209 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 грн). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Зауважив, що договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 01600, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2), у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Посилався, що кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45591823 від 14.10.2025, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Європейська платіжна система». Посилався, що відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та іншими нарахуваннями не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 9 668,10 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 188,10 грн - сума заборгованості за процентами; 480,00 грн - сума заборгованості за комісією; 6 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Зазначив, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором кредиту №45591823 від 14.10.2025. Посилався, що відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026, в тому числі й до відповідача в сумі 9 668,10 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

18 травня 2026 року на адресу Салтівського районного суду міста Харкова від відповідача ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких останній просить суд урахувати при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором обставини проходження ним військової служби та урахувати наявний в нього статус військовослужбовця при вирішенні справи по-суті.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 24 квітня 2026 року відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, задовольнив клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» про витребування доказів.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, через підсистему «Електронний суд» 29 квітня 2026 року надав заяву про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет».

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, 18 травня 2026 року засобами електронного зв`язку надав суду заяву, в якій зазначив, що у зв`язку з проходженням військової служби не має змоги особисто брати участь в судових засіданнях по справі. У поданій заяві просив при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором врахувати його статус військовослужбовця.

За правилами п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ураховуючи, що позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Фінпром Маркет», відповідач надав суду заяву, в якій повідомив про неможливість бути присутнім при розгляді справи, у поданій суду заяві просив при визначенні розміру заборгованості за кредитним договором урахувати його статус військовослужбовця, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи сторін.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

14 жовтня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823, підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 01600 (а.с. 18 зворот - 25).

Згідно з умовами п. 2.1 Договору, кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Вид фінансової послуги, що надається відповідно до умов Договору - надання коштів у кредит.

У п. 2.2 Договору сторони погодили умови кредиту: сума кредиту - 3 000,00 грн, строк кредитування/строк договору - 30 днів, процентна ставка/день - 0,209% (фіксована), комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 грн).

Дата надання кредиту: 14.10.2025, дата повернення кредиту (останній день) - 12.11.2025, денна процентна ставка/день - 0,742%, проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною), %/день - 4,00%, пеня %/день - 4,00%, орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 1156,11%, орієнтовна загальна вартість кредиту, у грн - 3668,10.

Відповідно до п. 6.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок), виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за договором.

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2. Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору (п. 6.2 Договору).

Позичальник зобов`язаний повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором та комісію за надання кредиту, будь-яким доступним йому способом. За умовами укладеного договору у позичальника відсутня необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту. Позичальником самостійно оплачуються послуги фінансових посередників, що здійснюють перерахування грошових коштів, відповідно до їх тарифів. Вартість послуг третіх осіб установлюється виключно такими особами, відповідно кредитодавець не здійснює інформування про розмір відповідних витрат та/або їх зміну протягом строку дії Договору і не включає їх до розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для позичальника (п. 6.3 Договору).

У розділі 7 Договору сторони погодили, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/ або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображаються позичальнику в особистому кабінеті.

За продовження строку користування кредитом, позичальник вносить кредитодавцю платіж, який визначаються виходячи з процентної ставки, зазначеної у договорі та/або додатковій угоді, та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію, та розраховується за наступною формулою: A х В х С, де А - Сума Кредиту/її частина на момент оформлення Пролонгації, В - процентна ставка, яка діє на момент оформлення Пролонгації, С - кількість днів пролонгації, обраних Позичальником.

У разі пролонгації після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати), за продовження строку кредитування позичальник вносить кредитодавцю платіж, який, окрім платежу, визначеному в пункті 7.2. Договору, включає в себе також суму нарахованої та несплаченої пені.

Позичальник має право подовжити строк користування кредитом необмежену кількість разів, за наявності неповернутого кредиту/його частини на момент оформлення пролонгації.

Продовження строку кредитування є неможливим, якщо: позичальником сплачено кредит у повному обсязі і заборгованість за договором відсутня? кредитодавець відступив право вимоги за договором третій особі або звернувся до суду для примусового стягнення заборгованості? якщо сума кредиту на момент підключення пролонгації становить менше п`ятисот гривень? з десятого дня після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення такого договору)? після закінчення строку кредитування (застосовується до договорів, за якими сума кредиту, одержана позичальником, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення такого договору).

У п. 10.7 Договору сторони погодили, що якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства. Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2. Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

14 жовтня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 01600 було підписано Додаток №1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823 від 14.10.2025, який містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 26).

Крім того, ОСОБА_1 14.10.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 01600 підписав Заяву-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення (а.с. 27).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, наданою Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», останнє підтвердило, що ОСОБА_1 ідентифікований Товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні такого договору: №45591823, одноразовий ідентифікатор 01600, час відправки ідентифікатора позичальнику: 14.10.2025 20:04:17 (а.с. 28).

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надано лист №25/02/26-31582 від 25.02.2026, яким підтверджено видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги за якими відступлено, серед яких ОСОБА_1 , договір позики №45591823 (а.с. 28 зворот).

Згідно з довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» Вих. №КД-000047999 від 09.03.2026, останнє підтверджує перерахування 14.10.2025 3000,00 грн ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_1 , ініціатор платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 29).

Згідно з копією платіжної інструкції 420185са-а1f3-4e12-999d-195f64001eba, наданої ТОВ «Європейська платіжна система» 09.03.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 14.10.2025 грошову суму 3000,00 грн на рахунок Чернігова Дмитра № НОМЕР_1 (а.с. 30).

Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» сформовано 03.03.2026 розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за договором №45591823 від 14.10.2025, з якого убачається, що 14.10.2025 ОСОБА_1 видано кредит у сумі 3000,00 грн та нараховано комісію в сумі 480,00 грн. З 14.10.2025 по 12.11.2025 включно ОСОБА_1 нараховувалися проценти в сумі 6,27 грн в день. З 13.11.2025 по 01.01.2026 ОСОБА_1 нараховувалася пеня в сумі 120,00 грн в день. Убачається, що жодних погашень за договором ОСОБА_1 не здійснювалося (а.с. 16 зворот - 17).

З наданого розрахунку також убачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28.02.2026 становить 9 668,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн, заборгованість за процентами - 188,10 грн, заборгованість за пенею - 6 000,00 грн, заборгованість за комісією - 480,00 грн.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу №25/02/26, згідно з яким ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося відступити ТОВ «Фінпром Маркет» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» зобов`язалося прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб (а.с. 31-34).

Згідно з п.п. 2.1.3 п. 2.1 договору факторингу, перехід прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

Загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах. ТОВ «Фінпром Маркет» сплачує ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 100% ціни придбання протягом трьох робочих днів після з моменту підписання відповідного реєстру прав вимоги, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта (п. 4.1, 4.2 договору факторингу).

25 лютого 2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» підписали Реєстр прав вимог №1, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги заборгованості зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №45591823 від 14.10.2025 в сумі 9 668,10 грн, з якої: сума заборгованості за тілом - 3 000,00 грн, сума заборгованості за процентами - 188,10 грн, 6 000,00 грн - сума заборгованості за пенею, 480,00 грн - комісія за надання позики (кредиту) (а.с. 35-36).

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579945924.1 від 25.02.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 4023422,42 грн, призначення платежу: «оплата за договором факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року згідно з Реєстром прав вимоги №1 від 25 лютого 2026 року без ПДВ» (а.с. 36 зворот).

Відповідачем до заяви від 18 травня 2026 року долучено копію довідки форми 5 №16984 від 27 березня 2026 року, за підписом ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 , згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 01.12.2025.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823 від 14.10.2025 в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису, відтвореного за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора.

У вказаному договорі сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 3000,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» Вих. №КД-000047999 від 09.03.2026, та копією платіжної інструкції 420185са-а1f3-4e12-999d-195f64001eba, наданої ТОВ «Європейська платіжна система». Крім того, факт отримання грошових коштів не оспорюється відповідачем у поданій ним до суду заяві від 18 травня 2026 року.

Надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свого обов`язку за кредитним договором.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Правилами ст. 517 ЦК України закріплено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Фінпром Маркет» від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823 від 14.10.2025 на підставі договору факторингу №25/02/26 від 25 лютого 2026 року.

За правилами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

З огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ним належним чином виконувалися умови вказаного вище Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823 від 14.10.2025, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про наявність порушення відповідачем прав позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 3000,00 гривень.

Водночас, вирішуючи питання щодо нарахування позивачем відповідачу відсотків за кредитним договором та неустойки, суд керується таким.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 та триває по теперішній час.

Пункт 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Указані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21 (провадження №61-9565ск22), від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц (провадження №61-21025св18).

Крім цього, згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжує діяти по теперішній час.

Відповідачем до заяви від 18 травня 2026 року долучено копію довідки форми 5 №16984 від 27 березня 2026 року, за підписом ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 , згідно з якою солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 з 01.12.2025.

Відтак ОСОБА_1 з 01 грудня 2025 року є військовослужбовцем.

З огляду на наведені вище обставини, суд доходить висновку, що на відповідача поширюється дія положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», а відтак, відсотки за користування кредитними коштами з відповідача ОСОБА_1 в сумі 188,10 гривень та пеня/неуйстока в сумі 6 000,00 гривень стягненню не підлягають.

Більш того, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У свою чергу, з приводу нарахування позивачем до сплати ОСОБА_1 комісії в сумі 480,00 гривень, то суд зважає на таке.

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 договору встановлено комісію за надання кредиту (п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору №45591823), тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту, є нікчемними.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуга з надання та обслуговування споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене вище, положення Договору №45591823 від 14.10.2025 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту (п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору) суперечать положенням ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені в п.п. 2.2.4 п. 2.2 Договору №45591823 від 14.10.2025, умови щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 16,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 480,00 гривень), є нікчемними.

За таких обставин, ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» без належних на те правових підстав нарахована заборгованість по сплаті комісії на загальну суму 480,00 гривень, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в сумі 480,00 грн є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45591823 від 14.10.2025 в сумі 3 000,00 гривень.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579946651.1 від 17 квітня 2026 року при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 31,03%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 826,14 гривень (2 662,40 : 100 х 31,03 = 826,14).

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4 500,00 гривень.

Так, судом установлено, що 25.08.2025 між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір №25-08/25/ФП про надання правничої допомоги (а.с. 37-39).

Згідно з витягом з Акту №9ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року, підписаним адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» 02.03.2026, за період з 26.02.2026 по 02.03.2026 послуги з правничої допомоги надані адвокатом якісно і в повному обсязі. Стосовно боржника ОСОБА_1 , надані послуги: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у Клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви, вартість - 500 грн; судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді), вартість - 4000,00 грн (а.с. 41).

Зазначено, що за надані послуги з правничої допомоги клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 216 000,00 грн.

Згідно з Актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, підписаним адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет», на підставі Договору про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025, сторони підтвердили той факт, що ТОВ «Фінпром Маркет» передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу зокрема щодо складання позовної заяви, представництво в суді - Чернігов Д.З. (п. 1991) (а.с. 41-42).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №579946018.1 від 25.03.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» перерахувало ОСОБА_3 216 000,00 грн, призначення платежу: «оплата згідно з актом №9ФП приймання наданої правничої допомоги від 02 березня 2026 року за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25 серпня 2025 року без ПДВ» (а.с. 43).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За правилами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, як це закріплено положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов`язку доведення неспівмірності витрат.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, судом установлено, що представником позивача надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які сплатив позивач у заявленому розмірі, зокрема, докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Водночас суд зважає на те, що правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 31,03% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 1 396,35 гривень (4 500 х 31,03% : 100% = 1 396,35).

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором кредиту №45591823 в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1 396 (одна тисяча триста дев`яносто шість) гривень 35 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 19 травня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова