Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №643/14030/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/14030/24

Провадження № 2-о/643/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження матеріали справи

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи 1. ІНФОРМАЦІЯ_9

2.

ІНФОРМАЦІЯ_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації

шлюбу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - Заявниця) звернулася до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 , а також встановити факт перебування на його утриманні.

Обґрунтовуючи подану заяву Заявниця посилається на те, що з травня 2021 року вона та ОСОБА_4 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою АДРЕСА_1 . Від спільного проживання у них народилися діти - донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю як чоловік та жінка. 17.01.2023 ОСОБА_4 вступив до лав Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 загинувпід час виконання військових обов`язків. При цьому Заявниця стверджує, що перебувала на утриманні ОСОБА_4 , оскільки вона була вагітна а після цього доглядала за їх дітьми, а відтак не мала можливості працювати. Встановлення цих фактів необхідно Заявниці для набуття права на отримання одноразової грошової допомоги та інших компенсаційних виплат у зв`язку із загибеллю свого цивільного чоловіка.

У судовому засіданні Заявниця та її представник підтримали заявлені вимоги та просили суд задовольнити їх.

Представник заінтересованої особи-1 - Міністерства оборони України у судове засідання не з`явився, проте подав до суду заяву, в якій просив суд залишити подану Заявницею заяву без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. Також зазначив, що Заявницею не надано жодних доказів на підтвердження того, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В ході розгляду справи судом залучено до участі у справі в якості заінтересованих осіб батьків загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 : матір ОСОБА_2 (далі - заінтересована особа-3), та батька ОСОБА_3 (далі - заінтересована особа-4), які у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, жодних заяв чи клопотань до суду не подали.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.07.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_7 , матір`ю якої є Заявниця, а батьком - ОСОБА_4 , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_8 , матір`ю якого є Заявниця, а батьком - ОСОБА_4 , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Діти зареєстровані та проживають разом із Заявницею за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.07.2023.

Згідно з актом від 05.11.2024 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , проживав також і ОСОБА_4 з травня 2021 року до моменту його мобілізації. Вказані обставини також підтвердили безпосередньо у судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_4 був призваний на військову службу з 17.01.2023.

Згідно з наказами командира ВЧ НОМЕР_5 № 51 від 20.02.2023, в редакції наказу № 214 від 02.08.2023, ОСОБА_4 , який прибув з ВЧ НОМЕР_4 , з 20.02.2023 зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення.

У військовому квитку ОСОБА_4 зазначено сімейний стан - одружений.

При цьому, згідно з копією книги реєстрації військовослужбовців ОСОБА_4 перебуває у цивільному шлюбі, дружина ОСОБА_1 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4058 від 29.05.2023, витягом з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 3863 від 20.12.2023, витягом з наказу командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи № 184-РС від 07.08.2023, ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок грубого порушення анатомічної цілісності тіла. Інші уточнені травми із залученням декількох ділянок тіла, ушкоджень внаслідок військових дій. Смерть пов`язана із захистом Батьківщини.

ІНФОРМАЦІЯ_6 направив Заявниці повідомлення про смерть № 12/970 від 29.05.2023, в якому зазначив що її цивільний чоловік ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у бою за Батьківщину.

Довідкою ВЧ НОМЕР_5 № 6759 від 09.11.2023 підтверджується, що ОСОБА_4 у період з 20.02.2023 по 26.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

20.06.2023 Золотінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золотінському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було проведено державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 526, що підтверджується свідоцтвом про смерть, повторно виданим 01.07.2023 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

29.01.2024 Заявниця звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги після загибелі її чоловіка ОСОБА_4 .

Вказана заява та додані до неї документи були повернуті Заявниці на доопрацювання, оскільки Заявниця у зареєстрованому шлюбі із загиблим військовослужбовцем не перебувала, підтверджуючих документів про право або факт на призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» надано не було.

Дослідивши матеріали справи, надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши показання свідків, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Об`єктом судового захисту при розгляді справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є охоронювані законом інтереси, а предметом судової діяльності - встановлення юридичних фактів із метою забезпечення реалізації заінтересованими особами належних їм суб`єктивних прав.

Отже, для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Із змісту заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки необхідно Заявниці для отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 2 Постанови № 168 (в редакції на момент смерті військовослужбовця) передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами. Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку. Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві.

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Законом № 3515-IX від 09.12.2023, статтю 13-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в наступній редакції:

У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні у відсотках. Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до частини першої статті 16-3 вказаного Закону одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц, від 23 вересня 2019 року у справі № 279/2014/15-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 712/14547/16-ц, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/3325/17-ц, від 24 січня 2020 року у справі № 490/10757/16-ц, від 25 вересня 2024 року у справі № 461/8250/20.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із "подружжя"; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та ін.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.

Судом встановлено, що Заявниця та ОСОБА_4 згідно з актом від 05.11.2024 проживали за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, Заявниця та ОСОБА_4 мають двох спільних дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про народження.

Надаючи оцінку сукупності доказів, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено, що Заявниця та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, під час яких вони проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та проводили спільні витрати.

Про вказані обставини також свідчать наявні в матеріалах справи скріншоти переписки між Заявницею та ОСОБА_4 , копії платіжних квитанцій про регулярні перекази ОСОБА_4. грошових коштів Заявниці, фотокартки Заявниці та ОСОБА_4 разом з дітьми, копія військового квитка ОСОБА_4 , в якому зазначено сімейний стан - одружений, копією книги реєстрації військовослужбовців, де зі слів ОСОБА_4 записано що він перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_1 , повідомленням про смерть № 12/970 від 29.05.2023, відповідно до якого цивільний чоловік ОСОБА_1 . ОСОБА_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також до матеріалів справи Заявницею долучено копії важливих особистих документів загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , зокрема паспорт громадянина України, військовий квиток, документи про освіту, про військовий статус, отримані військові нагороди. Перебування цих документів, що посвідчують особу, військовий статус тощо у розпорядженні Заявниці, яка не є близьким родичем у першій черзі споріднення, свідчить про високий рівень взаємної довіри, спільне ведення домашнього господарства, спільне вирішення особистих справ, виконання функцій, притаманних подружжю, які спільно управляють усіма аспектами свого життя.

Доказів, які б спростовували обставини спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю, суду не надано.

Згідно з наданою Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацією, актових записів про шлюб та розірвання шлюбу на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не виявлено. Відомостей про перебування Заявниці в іншому зареєстрованому шлюбі матеріали справи також не містять.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Заявниці про встановлення факту проживання з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог Заявниці про встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця, суд зазначає таке.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент загибелі військовослужбовця) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з п.п. «д» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 Заявниця народила доньку ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - сина ОСОБА_6 .

З наявних у матеріалах справи банківських виписок вбачається, що з січня 2023 року до 25.05.2023 на картковий рахунок Заявниці періодично надходила грошова допомога від ОСОБА_4 у вигляді грошових переказів.

Наведені докази у своїй сукупності та аналіз п. «д» ч. 4 ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», дає підстави для висновку, що станом на дату смерті ОСОБА_4 . Заявниця належала до категорії непрацездатних осіб, які мають право отримання пенсії у разі втрати годувальника, оскільки як дружина загиблого військовослужбовця, здійснювала догляд за його дітьми до досягнення ними 8-річного віку.

До того ж, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається що Заявниця проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю, доказів отримання нею самостійного доходу матеріали справи не містять, у зв`язку з чим суд вважає, що допомога, яку вона отримувала від ОСОБА_4 , була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Вказані обставини підтверджують наявність правових підстав для визнання Заявниці такою, що перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця у розумінні ст. 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

При цьому, доводи Міністерства оборони України про те, що дана справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження у зв`язку з наявністю спору про право суд вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Окреме провадження характеризується безспірністю, тобто ніхто не заперечує те право, для реалізації якого заявнику треба встановити юридичний факт (частина шоста статті 294 ЦПК України).

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір - це суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін; спір поділяється на матеріальний і процесуальний.

Спір має бути справжнім і серйозним, а не гіпотетичним; він може стосуватися не лише фактичного існування права, але і його обсягу та способу здійснення; результат провадження повинен мати безпосереднє вирішальне значення для права, про яке йдеться, а лише слабкий зв`язок або віддалені наслідки не є достатніми для застосування пункту 1 статті 6 Конвенції (див. рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Grzeda v. Poland», № 43572/18, § 257, від 15 березня 2022 року).

Чинне правове регулювання створює передумови для можливості реалізації права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги утриманцю загиблого військовослужбовця без вирішення публічно - правового спору, що відповідає як прагненню ефективного соціального захисту близьких загиблих військовослужбовців, так і принципам процесуальної економії.

Однак на етапі встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування особи на утриманні публічно-правовий спір між заявником та суб`єктом владних повноважень, який вирішує питання призначення одноразової грошової допомоги, ще не виник.

Публічно-правовий спір може виникнути (але не обов`язково) у тому випадку, якщо після встановлення судом факту суб`єкт владних повноважень відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, які не пов`язані з доведеністю факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні.

Одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця призначається і виплачується фізичним особам, які мають право на її отримання.

За такого правового регулювання можна зробити висновок, що в таких справах спір може виникнути лише між суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.

Саме для таких цілей чинним процесуальним законодавством (частина шоста статті 294, частина четверта статті 315 ЦПК України) передбачено, що факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування особи на утриманні може розглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства.

У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб`єктом отримання такої соціальної допомоги.

Відповідні висновки підтримані і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

За таких обставин, доводи Міністерства оборони України про наявність спору про право суд відхиляє.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

2. Встановити факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з травня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .

3. Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

4. Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Заявниця: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; АДРЕСА_1 ).

6. Заінтересована особа-1: ІНФОРМАЦІЯ_9 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9; АДРЕСА_4).

7. Заінтересована особа-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ; АДРЕСА_2 ).

8. Заінтересована особа-3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

9. Заінтересована особа-4: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 18.05.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко