Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №641/2192/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2-а/641/46/2026 Справа № 641/2192/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 641/2192/26

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.03.2026 року звернувся до Слобідського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить скасувати постанову № 1/170 від 09.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позову посилається на те, що відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_3 (Дергачі) винесено постанову № 1/170 від 09.02.2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КуПАП, та накладено штраф в розмірі 17000 грн. Постанову складено в зв`язку з неявкою позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за викликом на 01.01.2026 року. Позивач з вказаною постановою не погоджується, зазначає, що будь-яких повісток про його виклик на 01.01.2026 року він не отримував, доказів направлення такої повістки в постанові не зазначено. Також в постанові не зазначено, не описано та не приєднано письмові докази (повістка, трекинги, повернені листи за наявності, з відміткою про невручення), які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

01.05.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень посилається на те, що завчасно засобами поштового зв`язку на адресу позивача, за місцем ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , була направлена повістка № 6101756 з вимогою прибуття на 01.01.2026 року о 14:00 год. для уточнення даних до ТЦК та СП. Належним чином направлена на адресу позивача повістка вважається такою, що вручена. Позивач за повісткою не прибув, поважних причин неприбуття по повістці не надав. Таким чином, позивачем не дотримано вимоги законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в зв`язку з чим 09.02.2026 року відносно нього винесено постанову № 1/170 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 13.03.2026 року відкрито провадження у справі.

Ухвалами Слобідського районного суду м. Харкова від 19.03.2026 року та 14.04.2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки до суду не повідомив.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З копії витягу "Резерв+" від 26.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) як військовозобов`язаний, сержант, стрілецькі, командир відділення, та має відстрочку до 30.01.2027 року. Адреса проживання зазначена: АДРЕСА_2 . Також зазначено номер мобільного телефону ОСОБА_1

22.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) сформовано повістку № 6101756 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) на 01.01.2026 року о 14:00 для уточнення даних. Вказану повістку направлено на адресу місця проживання ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеної особи, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення рекомендованого поштового відправлення АТ "Укрпошта", номер поштового відправлення R067063829193.

Згідно трекінгу поштового відправлення R067063829193 встановлено, що поштове відправлення прийнято поштовою службою 24.12.2025 року, прибуло до відділення 28.12.2025 року та 02.01.2026 року було направлено відправнику в зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.

09.02.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 1/170 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до вказаної постанови, військовозобов`язаний ОСОБА_1 01.01.2026 року о 14:00 год. не з`явився по повістці для уточнення даних, чим порушив вимоги абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи оцінку правовідносинам сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).

Згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (09.02.2026) діяв особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Аналіз вищенаведеної норми права дозволяє дійти висновку, що у розумінні частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII обов`язок з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, виникає у громадянина України у разі: взяття його, як військовозобов`язаного чи резервіста, на військовий облік, визначення його призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17. Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.

Згідно з абзацом 3 частини 9 статті 29 Закону № 2232-XII поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України) для призову на збори в пункт і в строк, установлені його керівником, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм слідує, що громадянин за умови призову його на строкову військову службу повинен прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити ІНФОРМАЦІЯ_3 про поважність причин не прибуття за повісткою.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі по тексту Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюють ознайомлення громадян України з їх правами та обов`язками під час взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, призову на військову службу та проходження зборів, а Центральне управління та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів України - під час призову на військову службу та проходження зборів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку); здійснюють фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Реєстру (крім співробітників СБУ та розвідувальних органів України, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають у них на військовому обліку); ведуть на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту оскарженої постанови вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в зв`язку з його неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) 01.01.2026 року по повістці для уточнення даних.

У той же час, у надісланій позивачу повістці зазначено мету виклику до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) як уточнення даних.

Разом з цим, ані в оскаржуваній постанові, ані у надісланій повістці ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) не конкретизовано, які саме відомості про позивача відсутні, що зумовило необхідність його виклику для уточнення даних.

З матеріалів справи вбачається, що повістка № 6101756 від 22.12.2025 року направлена на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" (трекінг поштового відправлення № R067063829193) лише 24.12.2025 року. Поштове відправлення 28.12.2025 року надійшло до відділення зв`язку НОМЕР_1 для вручення ОСОБА_1 02.01.2026 року відправлення повернуто відправнику, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою.

При цьому, суд зауважує, що за наявності у системі «Резерв+» відомостей про номер телефону ОСОБА_1 на поштовому конверті вказана тільки адреса його проживання, для можливості додаткового сповіщення адресата працівником відділення зв`язку про надходження поштового відправлення номер телефону не вказаний.

У розумінні пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З аналізу наведених норм вбачається, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.

Однак, відповідно до абзацу 2 та 4 пункту 82 Правил № 270 рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 викликався до ТЦК на 01.01.2026 року. Повістка прибула до відділення за місцем проживання ОСОБА_1 28.12.2025 року у неділю. Відлік 3-х робочих днів починається після інформування відділенням поштового зв`язку адресата. Тобто, навіть якщо припустити, що працівником поштового зв`язку було проінформовано ОСОБА_1 на перший робочий день після надходження повістки до відділення, тобто 29.12.2025 року, то відлік 3-х робочих днів починається з 30.12.2025 року та закінчується 01.01.2026 року. Тобто дата виклику ОСОБА_1 до ТЦК для уточнення даних випадає на останній день, коли одержувач може з`явитись для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що повістка № 6101756 про виклик ОСОБА_1 до ТЦК на 01.01.2026 року не була вручена належним чином.

В контексті наведеного, суд звертає увагу на суттєвий розмір штрафу, що у свою чергу, покладає на ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі) вимогу належним чином пересвідчитись у сповіщенні особи про необхідність прибути за викликом. Підставою для накладення адміністративного стягнення може бути доведена умисна поведінка, направлена на ухилення від обов`язку прибути по повістці.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази не доводять факту належного повідомлення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дергачі), що у сукупності з безпідставністю направлення ОСОБА_1 повістки № 6101756 для уточнення даних є підставою для скасування спірної постанови.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі «Серявін та інші проти України» зазначається про те, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті… Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про скасування постанови № 1-170 від 09.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та закриття відносно нього справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову № 1/170 від 09.02.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складено 19.05.2026 року.

Суддя С. О. Ященко