Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №953/3881/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3881/26

н/п 1-кп/953/689/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5

захисника – адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221130001479 від 01.10.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із повною середньою освітою, неодружений, осіб малолітнього та похилого віку на утриманні не маючий, військовослужбовець військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

20.10.2021 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України;

25.07.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

27.11.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

28.11.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, 29.04.2024 ухвалою Червонозаводським районним судом м. Харкова з підстав, передбачених ч. 4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 року, більш суворим покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - 5 років 6 місяців позбавлення волі; 23.09.2024 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.09.2024 звільнено засудженого умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, на невідбуту частину покарання 4 (чотири) роки, 3 (три) місяці, 27 (двадцять сім) днів, для проходження військової служби за контрактом як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з вимогами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який уклав контракт строком до оголошення рішення про демобілізацію на службу до Збройних Сил України, у зв`язку з чим він був зобов`язаний проходити військову службу у лавах Збройних Сил України протягом військової служби, а в разі настання особливого періоду – понад установлений строк, знати та сумлінно виконувати службові обов`язки за посадами, які займатиме протягом строкової військової служби, а також особливі обов`язки, визначені статутами Збройних Сил України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

Так, відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан, дію якого неодноразово продовжено по теперішній час.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 2 від 04.02.2025 солдата ОСОБА_7 призначено на посаду кулеметника 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 2 штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де він проходив військову службу, а відповідно до ст.ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за мобілізацією в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_7 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб`єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 – 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно зі ст. 14 Статуту – із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити – до наступного прямого начальника.

Згідно зі ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями тощо.

Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов`язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов`язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.

За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Проте, солдат ОСОБА_7 , достовірно знаючи свої обов`язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем за контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1–4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Відповідно до матеріалів службового розслідування від 26.09.2025 ВЧ НОМЕР_1 встановлено, що 11.09.2025 солдат ОСОБА_7 самовільно залишив лікувальний заклад ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» та не з`явився до району розташування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 біля АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, 11.09.2025 самовільно залишив лікувальний заклад ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» та не з`явився до району розташування підрозділу ВЧ НОМЕР_1 біля АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), тобто не з`явився до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 , з метою ухилення від військової служби,

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_7 з 11.09.2025 не вживав жодних заходів для повернення до військової частини, не звертався до медичних установ, правоохоронних органів, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та не повідомляв про свою належність до військової служби, за наявності реальної можливості для цього, командуванню про причини нез`явлення до частини ОСОБА_7 не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, та був незаконно відсутній у зазначеній військовій частині по 05.02.2026.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 02.12.2025 приблизно о 20:30, точний час не встановлено, у період дії в Україні воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_8 № 64/2022 від 24.02.2022, неодноразово продовженого на всій території України, ОСОБА_7 , зайшов до відчиненого магазину «Кур кума» ТОВ «Оптова сигаретна асоціація», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 37, де всередині приміщення вказаного магазину, перебуваючи у торговій залі побачив різноманітні продукти харчування.

У цей час у ОСОБА_7 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення продуктів харчування.

Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто з персоналу та відвідувачів не спостерігає, поклав до свого рюкзаку наступні продукти харчування: пляшку вина ТМ «Ventiterre Montepulciano d'Abruzzo» червоне сухе 0.75 л – вартістю згідно з судовою товарознавчою експертизою - 396,90 грн; пляшку вино ТМ «Zeni Pinot Grigio Delle Venezie DOC» 2024 біле сухе об`ємом 0.75 л – вартістю 419,90 грн; дві упаковки кави розчинної ТМ «Nescafe Gold» вагою кожна по 30 г – вартістю 221,80 грн; упаковку кави розчинної ТМ «Nescafe Gold» вагою 50 г – вартістю 147.90 грн; два молочних шоколаду ТМ «Toblerone» вагою кожна по 100 г – 319,80 грн; три шоколадки ТМ «Milka» зі шматочками печива Орео (Oreo) вагою по 300 г – вартістю 905,70 грн; дві шоколадки ТМ «Milka» з цілим горіхом і карамеллю (Tofee Ganznuss) вагою кожна по 300 г – вартістю 669,80 грн; дві молочні шоколадки ТМ «Toblerone» з родзинками та горіхами вагою кожна по 100 г – вартістю 319,80 грн; дві шоколадки ТМ «Toblerone» чорний вагою кожна по 100 г – вартістю 319,80 грн; упаковку чипсів курячих ХО перекусити? Dry Chicken сиров`ялені вагою 45 г – вартістю 88,90 грн, таким чином викрав вказані продукти харчування, що перебувають на балансі ТОВ «Оптова сигаретна асоціація».

Після чого ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник, обернувши вказане викрадені продукти харчування на свою користь, чим спричинив ТОВ «Оптова сигаретна асоціація» матеріальну шкоду на загальну суму 3810,30 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_7 , порушуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р. та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин», затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 р., якими заборонено знаходження у власності громадян бойових припасів, без відповідного дозволу, діючи умисно, не маючи відповідного дозволу, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , не пізніше 21.10.2025, точного часу не встановлено, маючи прямий корисливий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, перебуваючи в невстановленому місці та в невстановлений час, за невідомих обставин придбав у невстановленої особи 5 предметів, які за візуальними та конструктивними властивостями збіжні з корпусами ручних осколкових гранат Ф-1 та мають маркування: «1077-77 Т»; «38628Т», «38656-84Т», «10727-77Т» та 5 предметів, які за візуальними та конструктивними властивостями збіжні з запалами до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ та мають маркування: «2-77УЗРГМ 583»; «79-80 УЗРГМ – 2 УЗ4П»; «79-87 УЗРГМ-2 583»; «83-815 УЗРГМ-2 583», які в подальшому зберігав у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу.

Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на збут бойових припасів, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту бойових припасів, бажаючи цього, 21.10.2025 у період часу з 13 год 30 хв по 13 год 50 хв, знаходячись біля житлового будинку за адресою: м. Харків, вул. Метробудівників, буд. 40, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 », особисті дані якого змінено у порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 5 предметів, які за візуальними та конструктивними властивостями збіжні з корпусами ручних осколкових гранат Ф-1 та мають маркування: «1077-77 Т»; «38628Т», «38656-84Т», «10727-77Т» та 5 предметів, які за візуальними та конструктивними властивостями збіжні з запалами до ручних осколкових гранат типу УЗРГМ та мають маркування: «2-77УЗРГМ 583»; «79-80 УЗРГМ – 2 УЗ4П»; «79-87 УЗРГМ-2 583»; «83-815 УЗРГМ-2 583», які відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи у своїй сукупності (штатному з`єднанні) п`ять корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 з п`ятьма підривачами типу УЗРГМ до ручних гранат утворюють п`ять ручних осколкових гранат Ф-1, які відносяться до категорії бойових припасів, за які ОСОБА_7 отримав від останнього грошову винагороду у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Своїми умисними діями, ОСОБА_7 , порушуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992р. та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин», затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 р. незаконно придбав, зберігав та збув у своїй сукупності (штатному з`єднанні) п`ять корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 з п`ятьма підривачами типу УЗРГМ до ручних гранат утворюють п`ять ручних осколкових гранат Ф-1, які відносяться до категорії бойових припасів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Крім цього, ОСОБА_7 , порушуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992р. та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин», затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 р., якими заборонено знаходження у власності громадян бойових припасів, без відповідного дозволу, діючи умисно, не маючи відповідного дозволу, вчинив кримінальне правопорушення проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_7 , не пізніше 05.02.2026, точного часу не встановлено, маючи прямий корисливий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, перебуваючи в невстановленому місці та в невстановлений час, за невідомих обставин придбав у невстановленої особи предмет схожий на реактивну гранату іноземного виробництва «BULSPIKE-AP» на поверхі корпусу якого є маркування «BULSPIKE-AP» «Т-1-22», «RDX», GO-2T, О-1-21, 4B72, «1-22-Т», який в подальшому зберігав у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу.

Після чого, ОСОБА_7 , реалізуючи свій прямий злочинний умисел направлений на збут бойових припасів, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту бойових припасів, бажаючи цього, 05.02.2026 в період часу з 11 год. 58 хв. по 12 год. 06 хв. знаходячись на відкритій ділянці місцевості розташованій між гаражним кооперативом «Надія-1» та між будинком № 112 по вул. Наталії Ужвій в. м. Харків, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 », особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», предмет схожий на реактивну гранату іноземного виробництва «BULSPIKE-AP» на поверхі корпусу якого є маркування «BULSPIKE-AP» «Т-1-22», «RDX», GO-2T, О-1-21, 4B72, «1-22-Т», що відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи є 72,5 - мм реактивною осколковою гранатою Bullspike-AP, промислового способу виготовлення, що відноситься до категорії бойових припасів, за які ОСОБА_7 отримав від останнього грошову винагороду у сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Своїми умисними діями, ОСОБА_7 , порушуючи Постанову Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р., «Положення про дозвільну систему», затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 р. та «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин», затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998 р. незаконно придбав, зберігав та збув 72,5 - мм реактивну осколкову гранату Bullspike-AP, промислового способу виготовлення, що відноситься до категорії бойових припасів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та його правову кваліфікацію, не оспорює.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє наслідки своїх протиправних дій, готовий понести покарання.

Показання ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Беручи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Сторона обвинувачення не заперечувала щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки, визначені ст. 349 КПК України, зрозумілі.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням документів, що характеризують його особу, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення, вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень встановленою та доведеною у повному обсязі, та кваліфікує його дії за:

за ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану;

за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану;

за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу (епізод за 21.10.2025);

за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу (епізод за 05.02.2026).

28.11.2023 ОСОБА_7 засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вирок набув законної сили 29.12.2023.

Таким чином, суд визнає, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд керується положеннями ст. 50, 65 КК України та призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є уродженцем м. Харкова, громадянином України, із повною середньою освітою, неодружений, осіб малолітнього та похилого віку на утриманні не маючий, є військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 20.10.2021 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України; 25.07.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 27.11.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 28.11.2023 Київським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 29.04.2024 ухвалою Червонозаводським районним судом м. Харкова з підстав, передбачених ч. 4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.11.2023 року, більш суворим покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 року, та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень - 5 років 6 місяців позбавлення волі; 23.09.2024 ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.09.2024 звільнено засудженого ОСОБА_7 , умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, на невідбуту частину покарання 4 роки, 3 місяці, 27 днів, для проходження ОСОБА_7 військової служби за контрактом як особу, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом.

ОСОБА_7 є осудною особою, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає у повному визнанні своєї вини обвинуваченим, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій та готовність понести заслужене покарання, виходячи з поведінки обвинуваченого під час досудового розслідування та судового провадження, про що зазначається стороною обвинувачення та підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено.

Підстав для застосування ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, найтяжче яке відноситься до тяжкого злочину проти власності. Суд враховує те, що ним скоєно тяжкі злочини в умовах воєнного стану, всі надані дані по особі обвинуваченого, наведені вище, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, його відношення до скоєного, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, розмір заподіяної шкоди, потерпілому не відшкодовано, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, та призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

Так, ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 13.09.2024 ОСОБА_7 звільнено умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України на невідбуту частину покарання 4 роки, 3 місяці, 27 днів для проходження військової служби за контрактом, згідно ст. 81-1 КК України встановлено адміністративний нагляд.

Оскільки ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення після постановлення вироку Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 в період умовно-дострокового звільнення, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання у відповідності до положень ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, яка на момент постановлення вироку складає 4 роки, 3 місяці, 27 днів позбавлення волі.

05.02.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України, що підтверджене протоколом затримання від 05.02.2026.

06.02.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

01.04.2026 ухвалою Київського районного суду м. Харкова строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосований до ОСОБА_7 продовжений до 30.05.2026 включно без визначення застави.

Зважаючи на встановлені обставини та міру покарання, яку призначає суд, запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою, суд продовжує до набрання цим вироком законної сили, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день тобто за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 72 КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 05.02.2026 по 18.05.2026, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертиз по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України - у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі;

- за ч. 5 ст. 407 КК України - у виді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим призначити ОСОБА_7 покарання у вигляді 5 (п`яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 28.11.2023 остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбування призначеного ОСОБА_7 покарання рахувати з моменту проголошення вироку – з 19.05.2026.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з 05.02.2026 по 18.05.2026 включно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 10.02.2026 по справі № 953/1312/26 (провадження № 1-кс/953/783/26).

Речові докази: п`ять корпусів ручних осколкових гранат Ф-1, промислового способу виготовлення; п`ять підривачів типу УЗРГМ до ручних гранат, промислового способу виготовлення; 72,5-мм реактивну осколкову гранату Bullspike-AP, промислового способу виготовлення в кількості 1 шт., які знаходяться на зберіганні в ХРУП №1 ГУНП в Харківській області - передати на потреби Збройних сил України у встановленому законом порядку.

Речові докази: грошові кошти в сумі 7000,00 грн, зокрема: грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ЛЄ 5803162, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ГК 9671166, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ГМ 6460094, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ЛГ 0494714, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ЛД 3037117, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії АУ 9034538, грошову купюру номіналом 1000 гривень серії ЗН 6186005, - повернути державі, в особі Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції в Харківській області Національної поліції України.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення: судово-вибухотехнічної експертизи № КСЕ-19/121-25/26939 від 06.11.2025 у розмірі 7131,20 грн; судово-вибухотехнічної експертизи КСЕ-19/121-26/4049-ВТХ від 10.03.2026 у розмірі 3565,60 грн; молекулярно-генетичної експертизи № СЕ-19/121-26/3865-БД від 20.02.2026 у розмірі 2538,72 грн; товарознавчої експертизи № 2528/2608-2616 від 23.02.2026 у розмірі 5088,96 грн, всього 18 324,48 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.

Суддя ОСОБА_1