Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №405/1228/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/1228/26

Провадження №3/405/411/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Іванова Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Кропивницького з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП після доопрацювання на підставі постанови Подільського районного суду міста Кропивницького від 12 березня 2026 року, надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №730662 від 20 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, зі змісту якого (протоколу) вбачається, що 20 лютого 2026 року в 01:29 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, зокрема, ображала нецензурною лайкою, тягала за волосся, душила за горло, без нанесення видимих тілесних ушкоджень, в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 27.04.2026 року, про причини неявки суду не відомо, будь –яких заяв, клопотань, а так само пояснень до суду, - не подано.

Крім того, на офіційному сайті Судової влади http://court.gov.ua/assignments/ в розділі «Список судових справ, призначених до розгляду» дата та місце розгляду справи були вказані одразу після призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи обізнаність ОСОБА_1 щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та його наступний судовий розгляд в Подільському районному суді міста Кропивницького, беручи до уваги її небажання скористатися, зокрема, правом участі в судовому розгляді справи, враховуючи відсутність обставин, які б свідчили про необхідність обов`язкової явки ОСОБА_1 в судове засідання, суд, з урахуванням положень ч.2 ст.268 КУпАП, в яких наведено виключний перелік адміністративних правопорушень, передбачених відповідними статтями КУпАП, при розгляді справ за якими присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, приймаючи до уваги відсутність вимог щодо обов`язкової участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, дійшов висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Частиною 2 ст.4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що у разі якщо постраждалою особою є дитина, будь-які дії, що вчиняються щодо неї, базуються на принципах, визначених Конвенцією ООН про права дитини, Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Європейською конвенцією про здійснення прав дітей та законодавчими актами України у сфері захисту прав дитини.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» захист прав та інтересів постраждалої дитини, у тому числі звернення до суду, представництво її прав та інтересів у суді, крім батьків та інших законних представників дитини, можуть здійснювати родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, якщо вони не є кривдниками дитини, а також орган опіки та піклування.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Частинами 1 та 3 ст.270 КУпАП визначено, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

При цьому, судом зазначається, що постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 12 березня 2026 року матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП були повернуті до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДППдля доопрацювання з тих підстав, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №730662 від 20 лютого 2026 року матеріали не містять свідоцтва про народження малолітньої дитини ОСОБА_3 , в якому, поряд з іншим, містяться відомості про батьків дитини, які є законними представниками малолітньої дитини, та можуть здійснювати представництво у суді.

На виконання постанови суду від 12 березня 2026 року Управлінням патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП долучено рапорт поліцейського взводу №1 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Наталії Шешин, за яким зазначено, що 20.02.2026 року під час несення служби на забезпечення охорони громадської безпеки та порядку, безпеки дорожнього руху екіпажем Ліана -103 спільно із старшим лейтенантом поліції Дремлюгою О.В було здійснено реагування на виклик домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому заявниця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомила, що мати ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство психологічно та фізичного характеру в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В додатку 3 до матеріалів справи заявниця зазначила, що мати ОСОБА_1 вчиняла домашнє насильство під час якого був присутній її малолітній син ОСОБА_3 , що підтвердила письмовим поясненням.

Тим самим, судом зазначається, що уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не виконана постанова суду від 12 березня 2026 року, не долучено до матеріалів справи свідоцтва про народження малолітньої дитини ОСОБА_3 , в якому, поряд з іншим, містяться відомості про батьків дитини, які є законними представниками малолітньої дитини.

Так, судом були досліджені поясненнями ОСОБА_2 від 20.02.2026 року, за якими 20.02.2026 року близько 01:29 год. її мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинила відносно неї домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, що виражалося в образливих нецензурних словах, тягала за волосся та душила її за горло, без видимих тілесних ушкоджень, відбувалося в присутності її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю.

При цьому, аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність обставин, передбачених диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, зокрема, доказів, що ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене безпосередньо стосовно малолітньої особи.

Отже, якщо правопорушення вчинено не безпосередньо стосовно дитини, а тільки у її присутності, то вказана дитина визнається потерпілою, та уповноваженій особі на складання протоколу про адміністративне правопорушення немає необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до дитини вчинено не було.

Більш того, судом зазначається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №730662 від 20.02.2026 року, внаслідок застосування домашнього насильства ОСОБА_1 відносно своєї доньки ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , дитина зазнала шкоди психічному та фізичному здоров`ю, при цьому, а ні письмові пояснення ОСОБА_2 , а ні інші матеріали справи не містять відомостей про те, що малолітній дитині була завдана шкода, тим більше фізичному здоров`ю.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення та форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, не можуть бути єдиним доказом факту правопорушення.

Інших, достатніх, переконливих доказів винності особи поза розумним сумнівом, в розпорядження суду не надано.

В свою чергу, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в діях останньої складу зазначеного адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №730662 від 20 лютого 2026 року) - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова