Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/32776/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32776/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Кравченка К.В. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2026 року (суддя Дубровна В.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 08.04.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

27.09.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В., в якому позивачка просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у невжитті заходів щодо скасування (припинення) арешту та розшуку транспортного засобу AUDI A6, 2016 р.в., чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , накладених у межах виконавчого провадження НОМЕР_13 (постанова від 05.01.2024), що наразі входить до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_10.

- зобов`язати приватного виконавця вчинити дії щодо зняття з арешту та з розшуку зазначеного транспортного засобу (марки AUDI, модель A6; категорія ТЗ: легковий; рік виробництва 2016; VIN: НОМЕР_3 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_4 , колір: чорний, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_13 (постановою про арешт майна боржника НОМЕР_13 від 05.01.2024), яка перебуває на даний час в складі ЗВП НОМЕР_10), та вчинити дії щодо повідомлення відповідних органів про зняття з арешту та з розшуку відповідного транспортного засобу для виконання у порядку, передбаченому законодавством.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2026 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновкам суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На думку апелянта, винести постанову про припинення розшуку та/або арешту до АСВП може лише той приватний або державний виконавець, який виносив постанову про оголошення розшуку та/або накладення арешту в рамках відповідного виконавчого провадження, адже арешт майна боржника, як виконавча дія, можливий лише в межах наявного відкритого в порядку та на підставах визначеного Законом №1404 виконавчого провадження з примусового виконання рішення уповноваженого органу.

Проте суд першої інстанції не надав оцінки бездіяльності відповідача, а вдався до аналізу зобов`язань приватного виконавця Качурки В.В., які не є предметом оскарження в даній справі.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження з повідомленням учасників справи відповідно до статті 287 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В. перебуває зведене виконавче провадження ЗВП НОМЕР_10 з примусового виконання рішення по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 . Стягувачами є АТ "АКЦЕНТ-БАНК" та ТОВ "ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА".

В ході вчинення заходів з розшуку майна боржника встановлено, що боржник є власником, серед іншого, транспортного засобу AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_6 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 .

Постановою приватного виконавця про розшук майна вих. №486 від 05.01.2024 оголошено в розшук майно боржника, серед іншого, на транспортний засіб AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 .

Постановою приватного виконавця про розшук майна вих. №487 від 05.01.2024 накладено арешт на майно боржника, серед іншого, на транспортний засіб AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 .

Відомості про обтяження транспортного засобу AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 зареєстровано 05.01.2024 у ДРОРМ за номером обтяження 31089887.

З матеріалів справи також убачається, що у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Качурки В.В. перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № НОМЕР_11 з примусового виконання таких документів:

Наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2024 року у справі № 916/3129/23 про: стягнення солідарно з ТОВ «Виробнича компанія "Дарл"» та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 888 888,89 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 56 780,73 грн;

Судового наказу Господарського суду Одеської області від 29.04.2025 року у справі № 916/1077/25 про: стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості в розмірі 61 506,52 грн та судового збору в розмірі 242,24 грн;

Виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області від 05.11.2024 року у справі № 496/6660/23 про: стягнення зі ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 224 235,57 грн та судового збору в розмірі 3 363,53 грн;

Наказу Господарського суду Одеської області від 04.01.2024 року у справі № 916/3129/23 про: стягнення зі ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 7 092,52 грн судового збору;

Виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області від 20.05.2025 року у справі № 496/3371/24 про: стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики (розпискою) від 01.07.2021 року в розмірі 25 000,00 доларів США, а також судового збору в розмірі 3 955,18 грн.В межах згаданого провадження ЗВП НОМЕР_12 передано на реалізацію рухоме майно - транспортний засіб марки AUDI, (модель А6; категорія ТЗ: легковий; рік виробництва 2016; VIN: НОМЕР_1 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_2 , колір: чорний).

30.06.2025 року ДП «СЕТАМ» провело електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме автомобіля марки AUDI, модель А6, 2016 року випуску, чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (лот № НОМЕР_8 ). Реалізація вказаного майна відбувалася в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № НОМЕР_11.

Згідно з протоколом електронних торгів № 642738 від 22.07.2025 року переможцем торгів стала ОСОБА_1 , яка 25.07.2025 року повністю сплатила вартість придбаного майна.

28.07.2025 року приватний виконавець Качурка В.В. видав Акт про проведений аукціон № НОМЕР_11, яким підтверджено факт оплати та набуття ОСОБА_1 права власності на зазначений автомобіль.

29.07.2025 року приватний виконавець Качурка В.В. у межах виконавчого провадження ВП № 78174124 прийняв постанову про зняття арешту з майна, якою знято арешт із транспортного засобу марки AUDI (модель A6, категорія ТЗ: легковий, рік виробництва: 2016, VIN/номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , колір: чорний), що належить боржнику - ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ).

Копії зазначеної постанови в установленому порядку направлено для виконання до сервісного центру МВС (органу, якому надсилалася постанова про накладення арешту), а також сторонам виконавчого провадження.

30.07.2025 року на адресу приватного виконавця Бондарева Р.В. засобами електронного та поштового зв`язку надійшов ряд тотожних за змістом заяв від приватного виконавця Качурки В.В. та Ламан Е.А., у яких останні просили припинити накладені обтяження (арешти), у тому числі скасувати оголошений розшук транспортного засобу AUDI A6, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова (VIN): НОМЕР_1 , які були накладені під час здійснення виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_13, ВП № НОМЕР_14, ВП № НОМЕР_15, ВП № НОМЕР_16, ВП № НОМЕР_17. Вказані заяви були зареєстровані за вхідними номерами № 1007, № 1008, № 1009, № 1010 від 30.07.2025 року.

Листом від 06.08.2025 року № 23625 приватний виконавець Бондарев Р.В. повідомив ОСОБА_1 про те, що на його адресу надійшла заява стягувача - ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (зареєстрована за вх. № 1011 від 31.07.2025 року). У вказаній заяві стягувач висловив категоричні заперечення проти задоволення вимог приватного виконавця Качурки В.В. та ОСОБА_1 щодо зняття накладених обтяжень із транспортного засобу AUDI, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN-код: НОМЕР_1 , та зазначив, що у разі вчинення приватним виконавцем Бондаревим Р.В. будь-яких дій, спрямованих на скасування арештів чи заборон на цей автомобіль, такі дії будуть оскаржені в установленому законом порядку.

На думку приватного виконавця Бондарева Р.В., усі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями, знімаються з реалізованого майна безпосередньо тим виконавцем, який здійснював його продаж. У разі неможливості самостійного зняття таких обтяжень у системі, вони мають бути зняті шляхом направлення виконавцем, який проводив реалізацію, відповідної постанови до органу чи установи, що здійснює реєстрацію ТЗ.

Водночас таке розуміння норм права розходиться з позицією приватного виконавця Качурки В.В., який у своїх заявах просить саме приватного виконавця Бондарева Р.В. скасувати накладені ним обтяження (арешти) та припинити оголошений розшук автомобіля AUDI A6, 2016 року випуску, у межах виконавчих проваджень ВП № НОМЕР_13, ВП № НОМЕР_14, ВП № НОМЕР_15, ВП № НОМЕР_16, ВП № НОМЕР_17.

Констатуючи, що двома приватними виконавцями по-різному тлумачаться норми чинного законодавства в частині визначення суб`єкта, уповноваженого на зняття арештів після продажу майна на електронному аукціоні, та з метою дотримання законності, приватний виконавець Бондарев Р.В. звернувся за наданням роз`яснень і рекомендацій до Міністерства юстиції України (лист вих. № 22966 від 31.07.2025 року). Проведення виконавчих дій у виконавчих провадженнях у межах ЗВП № НОМЕР_18 було відкладено до 11.08.2025 року, про що винесено відповідні постанови.

Уважаючи протиправною бездіяльність приватного виконавця Бондарева Р.В. щодо нескасування (припинення) арешту та розшуку транспортного засобу в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_18, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні цього позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме приватний виконавець Качурка В.В., в межах покладених на нього повноважень, після отримання документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронному аукціоні, мав зобов`язання винести постанову про зняття всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна з направленням таких постанов до ЄДРТЗ в електронному вигляді з використанням КЕП приватного виконавця, через АСВП.

Проте, після реалізації на електронних торгах арештованого рухомого майна боржника, а саме ТЗ марки AUDI, (модель A6; категорія ТЗ: легковий; рік виробництва 2016; ДНЗ: НОМЕР_2 , номер кузова: НОМЕР_9 , приватним виконавцем Качуркою В.В. не вчинено дій для зняття всіх арештів та заборон з такого майна в інших виконавчих провадженнях, зокрема, зведеного виконавчого провадження ЗВП НОМЕР_10, в межах якого відповідачем постановою №486 від 05.01.2024 оголошено в розшук майно боржника, серед іншого, на вказаний транспортний засіб, а також постановою №487 від 05.01.2024 накладено арешт на вказане майно боржника.

Таким чином, суд виснував, що приватний виконавець Качурка В.В., який здійснював таку реалізацію і видав акт про проведений електронний аукціон повинен був системно застосовувати положення законодавства, з врахуванням конкретних обставин справи та зняти всі арешти з належного позивачці на праві власності майна, а оскільки відповідач не є особою, на яку покладено зняття всіх арештів і заборон з реалізованого майна, то відсутні законні підстави для покладення на відповідача вказаних повноважень без доведення об`єктивних обставин неможливості винесення приватним виконавцем Качурка В.В. постанов про зняття арешту та припинення розшуку транспортного засобу в межах виконавчого провадження іншого приватного виконавця, в даному випадку відповідача.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403-VIII) діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (ч.2 ст.4 Закону №1403-VIII).

Приписами частинними першою та другою статті 5 Закон №1403-VIII встановлено, що приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність приватного виконавця з примусового виконання рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 6 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог статті 56 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Частиною третьою статті 59 Закону №1404-VIII встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електро отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгахнних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що знання арешту з майна є виконавчої дією, яка можлива лише в межах наявного відкритого в порядку та на підставах визначеного Законом №1404-VIII виконавчого провадження з примусового виконання рішення уповноваженого органу, зокрема, у разі отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах.

Згідно до частини першої статті 61 Закону, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону), здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 №2831/5 (далі - Порядок №2831/5) реалізація майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або аукціонів за фіксованою ціною.

Пунктами 7, 8 Розділу Х Порядку №2831/5 визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Крім того, відповідно до пункту 31 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронному аукціоні або після його передачі стягувачу.

Згідно частини другої статті 31 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.

З огляду на аналіз наведених вище положень законодавства у їх системному взаємозв`язку вбачається, що особа, яка придбала майно на електронних торгах, стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні приватного виконавця Бондарева Р.В. перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № НОМЕР_18 з примусового виконання рішень про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ). Стягувачами у вказаному провадженні є АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА».

В ході здійснення виконавчого провадження, серед іншого, приватним виконавцем оголошено в розшук та накладено арешт на майно боржника, а саме - ТЗ транспортний засіб AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 .

30.06.2025 ДП "СЕТАМ" проведено електронні торги з реалізації арештованого майна - автомобіля марки AUDI, модель А6, 2016 р.в., чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (лот № НОМЕР_8 ). Реалізація майна відбувалася в межах виконавчого провадження ЗВП НОМЕР_12.

Згідно з протоколом електронних торгів №642738 від 22.07.2025 переможцем торгів стала ОСОБА_1 , яка 25.07.2025 сплатила вартість придбаного майна.

28.07.2025 приватним виконавцем Качуркою В.В. видано Акт про проведений аукціон НОМЕР_12, яким підтверджено оплату та набуття ОСОБА_1 права власності на автомобіль.

Звернувшись до приватного виконавця Бондарева Р.В. із заявою про припинення накладених ним обтяжень щодо згаданого транспортного засобу у ЗВП № НОМЕР_18, ОСОБА_1 отримала відмову. Вона була мотивована тим, що, на думку приватного виконавця, усі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, знімаються з реалізованого майна безпосередньо тим виконавцем, який здійснював його продаж. У разі неможливості самостійного зняття таких обтяжень у системі, вони мають бути зняті шляхом направлення виконавцем, який проводив реалізацію, відповідної постанови до органу чи установи, що здійснює реєстрацію транспортних засобів.

Визнаючи таку відмову правомірною, суд першої інстанції вважав, що саме приватний виконавець Качурка В.В., який здійснював реалізацію автомобіля та видав акт про проведений електронний аукціон, повинен зняти всі арешти з належного позивачці на праві власності майна, зокрема й ті, що накладені в межах виконавчого провадження іншого приватного виконавця - у цьому випадку відповідача.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не узгоджуються з приписами частини другої статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII, якими встановлено заборону втручання будь-яких осіб у діяльність приватного виконавця під час примусового виконання рішень.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1403-VIII державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону.

Пунктом 3 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII встановлено, що отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника.

Крім того згідно пункту 31 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронному аукціоні або після його передачі стягувачу.

Отож, вимоги чинного законодавства встановлюють певний порядок вчинення виконавчих дій та не надають державному виконавцю права вільного розсуду на їх недотримання.

В даному випадку, перехід права власності на Т/З третій особі є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних обтяжень у ЗВП, що перебуває на виконанні у відповідача, оскільки таке майно не належить боржникові. А відтак у виконавця відсутні повноваження на будь-які обмежувальні дії щодо нього.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

У рішенні у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відтак, придбавши рухоме майно на торгах, позивачка розраховувала, що матиме можливість вільно розпоряджатися ним, а відповідач не перешкоджатиме цьому та належним чином виконуватиме власні зобов`язання.

Таким чином, наявні підстави для задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у незнятті з арешту та з розшуку майна, придбаного на електронних торгах автомобіля AUDI A6, 2016 р.в., чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законними і обґрунтованими, оскільки суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не перевірив належним чином доводи позивача та не надав правової оцінки діям відповідача у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивачки підлягає задоволенню.

Сплачений позивачкою судовий збір за подачу позовної заяви (2422,40 грн.) та за подачу апеляційної скарги (3634,50 грн.) підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо клопотання апелянта про стягнення з відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги в розмірі 40000 грн в першій інстанції, та 15000 грн - в апеляційній інстанції, то колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат в суді першої інстанції було надано:

- Договір №07/08 від 07.08.2025 та Додаткову угоду №1 до цього договору.

- Детальний Опис робіт (перша інстанція)

- Акт приймання виконаних робіт (перша інстанція)

- Рахунок-фактура на оплату гонорару (перша інстанція)

- Квитанцію про надходження оплати за Договором №07/08 від 07.08.2025 та Додаткової угоди №1 до цього договору, за №@2PL151717 від 09.11.2025 та №№@2PL836814 від 01.10.2025.

Відповідно до умов розділу 1 Договору № 07/08 від 07.08.2025 року, Адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання професійної правничої допомоги на підставі доручень Клієнта. Зміст конкретного доручення про надання правничої допомоги та розмір гонорару (винагороди) за його виконання, що підлягає сплаті Клієнтом, визначаються Сторонами на підставі цього Договору, зокрема шляхом укладення додаткових угод до нього. Доручення приймається Адвокатом до виконання, а додаткова угода про це підписується у разі з`ясування факту компетентності Адвоката з питань виконання відповідного доручення.

Доручення Клієнта про надання професійної правничої допомоги за цим Договором можуть стосуватися будь-яких питань адвокатської діяльності, зокрема, але не виключно:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

правового супроводу відносин Клієнта з іншими фізичними та/або юридичними особами;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

отримання відповідей, витягів, дублікатів свідоцтв, замовлених на ім`я Клієнта;

представництва Клієнта у правовідносинах із правоохоронними органами, зокрема органами досудового розслідування, органами податкового контролю, прокуратурою тощо, незалежно від питань, що виникають у таких правовідносинах, та незалежно від статусу Клієнта;

представництва в органах, підпорядкованих Міністерству юстиції України (органах державної реєстрації актів цивільного стану, приватних та державних нотаріальних конторах, органах Державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями);

представництва інтересів Клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, а також у справах про адміністративні правопорушення, незалежно від статусу Клієнта в судовій справі;

захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у разі його притягнення до адміністративної відповідальності під час розгляду відповідної справи;

представництва інтересів Клієнта в інших державних органах чи органах місцевого самоврядування, перед будь-якими фізичними та юридичними особами, посадовими чи службовими особами тощо.

Відповідно до умов розділу 4 Договору № 07/08, гонорар є формою винагороди Адвоката за надання професійної правничої допомоги Клієнту.

Під час встановлення розміру гонорару враховуються складність справи (доручення), кваліфікація і досвід Адвоката у відповідній категорії справ, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений Адвокатом час.

Розмір гонорару визначається Сторонами залежно від вказаних у цьому Договорі обставин під час отримання Адвокатом доручення від Клієнта на ведення конкретної справи або надання інших видів професійної правничої допомоги, та фіксується в додатковій угоді до цього Договору або в іншій письмовій формі (зокрема, в актах приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги). Порядок обчислення гонорару Адвоката та умови його внесення визначаються Сторонами у відповідній додатковій угоді чи в іншій письмовій формі (зокрема, в актах приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги).

Згідно Додаткової угоди №1 від 01.10.2025 до Договору №07/08 про надання професійної правничої (правової) допомоги, Клієнт надає доручення Адвокату на представництво інтересів Клієнта у межах звернення до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця Бондарева Романа Володимировича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Сторони погодили, що розмір Гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта у межах доручення, наданого Клієнтом у пункті 1 цієї Додаткової угоди, становить 902 долл. США в еквіваленті гривні по курсу НБУ на день сплати.

Гонорар підлягає оплаті у два етапи: 1. Сума в розмірі 451 (чотириста п`ятдесят один) долар США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ па день сплати - протягом 2 (двох) календарних днів з моменту виставлення рахунку. 2. Сума в розмірі 451 (чотириста п`ятдесят один) долар США у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ на день сплати - протягом 1 (одного) календарного місяця з дати підписання пісі Додаткової угоди.

Відповідно до Детального опису від 05.03.2026 наданої адвокатом Стрункової І.О. професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №07/08 від 07.08.2025 р., додатковою угодою №01 від 01.10.2025 р. до Договору, адвокатом виконано наступну роботу (надано послуги):

1. Проведення зустрічі з Клієнтом з приводу обговорення правовідносин, що склалися після придбання транспортного засобу з аукціону (електронних торгів з реалізації арештованого майна) та правовідносин, що склалися внаслідок бездіяльності приватного виконавця Бондарева Р.В.

Визначення необхідності підписання Додаткової угоди №01 до Договору з метою отримання повноважень на представництво інтересів Клієнта у даній справі. Загалом - 1,5 год.

2. Написання адвокатського запиту до Сервісного центру України та МВС України щодо встановлення наявності арештів на придбаний транспортний засіб та наявність розшуку на вказаному транспортному засобі.

Загалом 3 шт.

3. Аналіз відповідей на адвокатські запити МВС України та Сервісного центру України.

Загалом - 2 год.

4. Написання адвокатського запиту до приватного виконавця Бондарева Р.В. Обсяг - 1 шт.

5. Зустріч з Клієнтом з приводу проведення консультації з питань найбільш ефективної тактики захисту його прав та інтересів. Визначення, обговорення та затвердження обраної тактики захисту оспорюваних прав та інтересів Клієнта.

Загалом - 1,5 год.

6. Проведення адвокатом аналізу судової практики з дослідження питання звернень до судів через порушення законодавства приватним виконавцем (державним виконавцем, Державною виконавчою службою тощо).

Ознайомлення з актуальними рішеннями та ухвалами судів України, що опубліковані на офіційному веб-сайті Єдиного державного реєстру судових рішень та стосуються даних питань.

Загалом - 6 год.

7. Формування та погодження з Клієнтом правової позиції з метою захисту законних інтересів добросовісного набувача.

Загалом - 2 год.

8. Складання Позовної Заяви до Одеського окружного адміністративного суду.

Здійснення попереднього розрахунку суми судових витрат, які Клієнт поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи.

Загалом - 5 годин.

9. Оформлення та направлення пояснення на відзив на позовну заяву у адміністративній справі №420/32776/25 шляхом надсилання через систему ЄСІТС.

Загалом - 3 год.

10. Аналіз відзиву відповідача на позовну заяву та аналіз долучених документів до відзиву.

Загалом - 2 години.

11. Узгодження правової позиції щодо доцільності залучення третьої особи, що не заявляє вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Написання клопотання про залучення третьої особи, що не заявляє вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.

Направлення Клопотання з додатками третій особі, шляхом надсилання поштовим оператором Укрпошта)

Загалом - 4 години.

12. Участь адвоката у судових засіданнях Одеського окружного адміністративного у справі №420/32776/25 у дату 04.11.25; 14.11.25; 26.11.25; 27.11.25.

Загалом - 6 год.

Загальна договірна вартість гонорару - 40 000,00 грн.

Аналогічний зміст містить Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору №07/08 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.08.2025 та Додаткової угоди №1 від 01.10.2025.

Наполягаючи на неспівмірності правових витрат, відповідач подав до суду першої інстанції заяву, у якій просив зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На обґрунтування поданої заяви зазначалося, що вартість послуг сформовано у вигляді твердої суми без її зв`язку з обсягу надання правової допомоги та часу, на виконання відповідних робіт (надання послуг), які сторони не могли передбачити на стадії визначення вартості надання правової допомоги. При цьому на момент підписання Додаткової угоди №1, якою визначено вартість робіт, у стороною позивача пред`явлено лише адміністративний позов.

Зазначена категорія справ не може вважатися складною, проте на стадії визначення вартості правничої допомоги сторонами фактично встановлено ціну за факт подання позову у розмірі 902,00 доларів США. Оскільки ця справа є незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, вказана сума, на думку приватного виконавця, є явно завищеною та неспівмірною.

Окремо звергнуто увагу на достовірність доказів, наданих на підтвердження понесених на правову допомогу витрат, а саме призначення платежу у наданих платіжних інструкціях є "Сплата за договором №07/08 про надання професійної правничої допомоги, від 07.08.2025 року., ОСОБА_1 ". Таким чином, на переконання заявника, призначення платежів не має безпосереднього зв`язку з наданням правової допомоги у зв`язку з цим провадженням. Такі могли бути понесені стороною Позивача у зв`язку з виконанням представником інших доручень чи надання правової допомоги з питань, що не перебувають у з в`язку з цим судовим провадженням.

Крім того, станом на 01.10.2025 курс долара США складав 41,1420 гривень дол. США. Сплачені позивачем 18649 гривень на вказаний день є еквівалентом 453,21 доларам США, а не 451 долару США. Станом на 09.11.2025 курс долара США складав 42,0836 гривень дол. США. Сплачені позивачем 18649 гривень на вказаний день є еквівалентом 443,1 доларам США, а не 451 долару США.

Також, на думку Приватного виконавця на дослідження 2-3 відповідей на адвокатські запити потрібне значно менше ніж 2 години часу. Так саме Приватний виконавець ставить під сумні: (як завищений) час, задекларований дня виконання робіт у пунктах: 1, 3, 5, 6, 7, 11 детального опису.

Деякі з форм надання правової допомоги, зазначених у детальному описі, є абстрактними, такими, що не відповідають формам надання правової допомоги визначеним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та фактично дублюють одне одного, зокрема: пункти 5 та 7 детального опису.

Деякі з зазначених у детальному описі робіт заходи, застосовані представником позивача, виявилась завідомо неефективними. Зокрема, за пунктом 11 описано роботи з залучення третьої особи у справі в той час судом вказане клопотання задоволено не було.

Надаючи наявним доказам щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн. та змісту проведеної роботи адвоката, колегія суддів враховує, що положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

За змістом статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3098/20 Верховний Суд зазначав, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Колегія суддів враховує також підходи, продемонстровані Великою Палатою Верховного Суду.

Так, зокрема, у пункті 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічний підхід зазначений і у постановах Верховного Суду від 9 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16.

У постановах від 10 лютого 2022 року у справі №440/7120/20, від 1 грудня 2021 року у справа №640/26041/19 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те послуга складання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до положень статті 134 КАС України, здійснюється на власний розсуд особи, яка надає правничу допомогу та не є обов`язковою.

В контексті наведеного колегія суддів також враховує, що стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

За такого правового регулювання колегія суддів вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження дійсності й процесуальної необхідності надання та отримання таких послуг:

проведення зустрічі з Клієнтом з приводу обговорення правовідносин, що склалися після придбання транспортного засобу з аукціону (електронних торгів з реалізації арештованого майна) та внаслідок бездіяльності приватного виконавця Бондарева Р.В., а також визначення необхідності підписання додаткової угоди № 01 до Договору з метою отримання повноважень на представництво інтересів Клієнта у цій справі;

аналіз відповідей на адвокатські запити від МВС України та сервісного центру МВС (загалом - 2 години);

зустріч з Клієнтом з приводу проведення консультації щодо найбільш ефективної тактики захисту його прав та інтересів, а також визначення, обговорення та затвердження обраної тактики захисту порушених прав (загалом - 1,5 години);

проведення аналізу судової практики з дослідження питання звернення до судів через порушення законодавства приватним чи державним виконавцем, зокрема ознайомлення з актуальними рішеннями суду, що опубліковані на офіційному вебсайті Єдиного державного реєстру судових рішень (загалом - 6 годин);

формування та погодження з Клієнтом правової позиції з метою захисту законних інтересів добросовісного набувача майна. здійснення попереднього розрахунку суми судових витрат, які Клієнт поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи;

аналіз відзиву відповідача на позовну заяву та долучених до нього документів (загалом - 2 години);

оформлення та направлення відповіді на відзив (пояснень) в адміністративній справі № 420/32776/25 через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС) (загалом - 3 години);

узгодження правової позиції щодо доцільності залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, складення відповідного клопотання та його направлення з додатками на адресу третьої особи через поштового оператора АТ «Укрпошта» (загалом - 4 години).

Також колегія суддів визнає обґрунтованими доводи відповідача, що на дослідження 2-3 відповідей на адвокатські запити потрібне значно менше ніж 2 години часу. Так саме завищеним є час, задекларований дня виконання робіт у пунктах: 1, 3, 5, 6, 7, 11 детального опису, пункти 5 та 7 детального опису фактично дублюють одне одного.

В контексті наведеного колегія суддів вважає, що з точки зору дійсності, необхідності, розумності та з урахуванням складності справи, документально підтверджено та не викликає сумнів в отриманні правової допомоги в суді першої інстанції 11 годин із заявлених 33, тобто 33,33%. Тому відшкодуванню підняє 13330 грн (40000 грн. х 33,33%).

На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції у розмірі 15000 грн. суду додатково було надано:

- Додаткову угоду №2 від 10.04.2026 до Договору №07/08 від 07.08.2025;

- Детальний Опис робіт (апеляційна інстанція);

- Акт приймання виконаних робіт (апеляційна інстанція);

- Рахунок-фактуру на оплату гонорару (апеляційна інстанція);

- Квитанцію про надходження оплати за Договором №07/08 від 07.08.2025 та Додаткової угоди №2 до цього договору, за №@2PL849435 від 21.04.2026 р.

Згідно Додаткової угоди №2 від 10.04.2026, Клієнт надає доручення Адвокату на підготовку апеляційної скарги та необхідних матеріалів, та у разі необхідності представництво інтересів Клієнта по справі №420/32776/25. Сторони погодили, що розмір Гонорару Адвоката за представництво інтересів Клієнта у межах доручення, наданого Клієнтом у пункті 1 цієї Додаткової угоди, становить 15 000 грн.

Відповідно до Детального опису від 21.04.2026 наданої адвокатом Стрункової І.О. професійної правничої (правової) допомоги на користь ОСОБА_1 за Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №07/08 від 07.08.2025 р., додатковою угодою №2 від 10.04.2026 до Договору, адвокатом виконано наступну роботу (надано послуги):

1. Складання Апеляційної скарги на Рішення (відмова) по справі №420/32776/25 до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Здійснення попереднього розрахунку суми судових витрат, які Клієнт поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи.

Загалом - 6 годин.

2. Формування та погодження з Клієнтом правової позиції з метою захисту законних інтересів добросовісного набувача.

Загалом - 1 год.

3. Оформлення та направлення Апеляційної скарги у адміністративній справі №420/32776/25 шляхом надсилання через систему ЄСІТС. Загалом - 2 год.

Загальна договірна вартість гонорару - 15 000,00 грн.

Аналогічний зміст містить Акт приймання-передачі від 21.04.2026 наданих послуг відповідно до Договору №07/08 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 07.08.2025 та Додаткової угоди №1 від 01.10.2025.

Заява відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи відсутня.

Розглянувши подані документи, колегія суддів ураховує, що процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їхньої ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності таких витрат із наданням відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №280/2635/22 Суд зазначив, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Таким чином, з огляду на заявлений розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, який відповідачем не заперечується, та керуючись нормами права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, зокрема приписами частини третьої статті 139 КАС України, колегія суддів вважає правомірним задовольнити заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись статтями 287, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, яка полягає у невжитті заходів щодо скасування (припинення) арешту та розшуку транспортного засобу AUDI A6, 2016 р.в., чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , накладених у межах виконавчого провадження НОМЕР_13 (постанова від 05.01.2024), що входить до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_10.

Зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича зняти з арешту та з розшуку транспортний засіб - AUDI, модель A6; категорія ТЗ: легковий; рік виробництва 2016; VIN: НОМЕР_3 ; номер кузова: НОМЕР_1 ; номерний знак: НОМЕР_4 , колір: чорний, в рамках виконавчого провадження НОМЕР_13, що входить до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_10 та повідомити відповідні органи про зняття з арешту та з розшуку відповідного транспортного засобу для виконання у порядку, передбаченому законодавством.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 34386,90 грн. (6056,90 грн судового збору та 28330 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи судового рішення відповідно до ч. 4 ст. 272 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя К.В.Кравченко

Суддя Ю.В.Осіпов