Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/28983/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28983/25

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 23.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Джабурія О.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 12.03.2016 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 12.03.2016 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.03.2016 по 30.09.2016 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 13.03.2016 по 30.09.2016 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.10.2016 по 31.05.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.10.2016 по 31.05.2017 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

- визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.06.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) здійснити виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що він проходив військову службу у відповідачів. Однак, відповідачі протиправно не нараховували та не виплачували йому за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів в України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позов задоволений в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема апелянт зазначає, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є місяць, коли відбулось підвищення доходу (посадового окладу, тарифної ставки) або останнє підвищення на підставі Порядку №1078, тобто в даному випадку – квітень 2016 року. Крім того, апелянт зазначає про пропуск позивачем строків звернення до суду з даним позовом.

Військова частина НОМЕР_3 також подала апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції щодо застосування місяцем обчислення індексу споживчих цін під час розрахунку індексації грошового забезпечення за цей період січень 2008 року та вважає, що базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення відповідачем був застосований вірно. Крім того, зазначає, що військова частина НОМЕР_3 є неналежним відповідачем у справі.

Військова частина НОМЕР_8 також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт вказує на пропуск позивачем строків звернення до суду.

Військовою частиною НОМЕР_5 також подано апеляційну скаргу на зазначене рішення, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що відсутні підстави для визначення січня 2008 року базовим місяцем.

Військова частина НОМЕР_7 також подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що військова частина НОМЕР_7 є неналежним відповідачем у даній справі, так як військова частина НОМЕР_7 не звільняла позивача з військової служби та не здійснювала з ним остаточний розрахунок. Крім того, вказує, що відсутні підстави для визначення січня 2008 року базовим місяцем.

Позивач у відзиві на апеляційній скарги військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у спірний період у відповідачів, зокрема:

- у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ) в період з 01.12.2015 по 12.03.2016;

- у військовій частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) в період з 13.03.2016 по 30.09.2016;

- у військовій частині НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в період з 01.10.2016 по 31.05.2017;

- у військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) в період з 01.06.2017 по 28.02.2018.

Наказом командира НОМЕР_6 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 18 червня 2025 року виключено ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Як вказав позивач та не спростували відповідачі (апелянти), індексація грошового забезпечення за період починаючи з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, відповідачами не виплачувалась.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Враховуючи незмінність посадового окладу за посадою, яку займав позивач, станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, позивач у відповідності до Порядку № 1078 має право на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року базовим місяцем.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року №1282-ХІІ визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Приписами ч.2 ст.5 Закону №1282-XII передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Як встановлено п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться, вищевказаними нормативно-правовими актами, у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення в умовах зростання цін. Право на індексацію виникає тоді, коли індекс споживчих цін, розрахований наростаючим підсумком перевищить поріг індексації в 103%. У свою чергу обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.

Аналогічно у ст.4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 року 101%).

Згідно офіційного сайту Міністерства фінансів України, у спірний період величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у листопаді 2015 та у квітні 2016.

З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

У зв`язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013).

Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що станом на січень 2016 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) є січень 2008 року.

Судова колегія наголошує, що незмінність розміру посадового окладу за відповідною посадою, який визначався постановою № 1294 за період 2008 по 2018 роки, є вирішальним в даному випадку, а не загальний грошовий дохід, як про то помилково зазначає апелянт.

З наведеного слідує логічний висновок, що у спірному періоді (з 01.12.2015 до 28.02.2018) повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №380/1730/22 від 22 березня 2023 року, № 420/15397/21 від 27 квітня 2023 року.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на виплату індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки в період з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Наявність у відповідача повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов`язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.

Враховуючи, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушених прав позивача, задоволення позову щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, на думку колегії суддів, має відбуватися з одночасним визначенням січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації, що вірно зроблено судом першої інстанції.

Щодо доводів апелянтів про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові від 11 липня 2024 року № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на час виникнення спірних правовідносин діяли норми частини другої статті 233 КЗпП України у редакції до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, а тому право на звернення до суду із цим позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №560/3797/24 від 19 серпня 2025 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин, які виникли до 18 липня 2022 року, не застосовуються строки звернення до суду.

Судова колегія відхиляє твердження апелянтів, що позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача, який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, оскільки, з матеріалів справи встановлено, що нарахування та виплата грошового забезпечення за спірний період позивачу здійснювалася у зменшеному розмірі у період з 01.12.2015 року по 12.03.2016 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), у період з 13.03.2016 року по 30.09.2016 року військовою частиною НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), з 01.10.2016 року по 31.05.2017 року військовою частиною НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з 01.06.2017 року по 28.02.2018 року військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України), відтак такі є належними відповідачами у даній справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 травня 2025 року у справі №420/20215/23.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг відповідачів колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія