Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/19184/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19184/25

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

повний текст судового рішення

складено 31.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді –Кравченка К.В.,

судді –Вербицької Н.В.,

судді –Джабурія О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним в та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про переведення в статус «знищено» пенсійного посвідчення НОМЕР_1 , яке видано позивачу ОСОБА_1 , 1974 р.н. на термін встановлення групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити ОСОБА_1 пенсійне посвідчення НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.06.2025 відповідач надіслав на його електронну адресу лист, яким повідомив позивача про те, що позивачу з 06.05.2021 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також було повідомлені і про те, що листами від 16.01.2025 №23 (вх. 2067/8) та від 15.04.2025 (вх. 13272/8), які надійшли від комісії з припинення КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомлено, що на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення групи інвалідності, позивачу було скасовано рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності.

Вказано, що з огляду на зазначене, пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , яке видано на термін встановлення групи інвалідності, переведено в статус знищено. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Зазначено також, що скасування інвалідності не впливає на розмір та виплату позивачу пенсії.

Переведення пенсійного посвідчення в статус «знищено» позивач вважав протиправним, оскільки з 01.01.2025 перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду; за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

На думку позивача, ліквідаційна комісія Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» не мала жодних правових підстав та повноважень звертатися з листами до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з листами та повідомленнями про нібито виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення групи інвалідності позивачу. А враховуючи ту обставину, що листи ліквідаційної комісії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» з такими повідомленнями до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області були датовані 16.01.2025 №23 (вх. 2067/8) та від 15.04.2025 (вх. 13272/8), - то анулюючи пенсійне посвідчення позивача, відповідач порушив вимоги ст. 35 п. 3 абз. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції 19.12.2024 р.), які діяли вже з 01.01.2025.

Посилався позивач і на те, що листи ліквідаційної комісії Комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 16.01.2025 №23 (вх. 2067/8) та від 15.04.2025 (вх. 13272/8) про нібито виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення групи інвалідності позивачу містять завідомо недостовірну інформацію і за своїм змістом містять очевидний склад злочину, передбаченого ст. 366 КК України (службове підроблення).

За наведених підстав позивач вказував, що Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправно, без наявних на те законних підстав, не рунтуючись на будь-яких нормах законодавства України, своїм рішенням незаконно перевело в статус «знищено» пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , яке видано позивачу на термін встановлення групи інвалідності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 :

- визнані протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області, які оформлені листом від 21.04.2025 №11119-8783/Г-02/8-1500/25, щодо переведення пенсійного посвідчення ОСОБА_1 НОМЕР_1 у статус «знищено»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) відновити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) пенсійне посвідчення НОМЕР_3 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 06.02.2025 ЦО №3943 (надалі по тексту Витяг №3943) інвалідність позивачу було скасовано. Як наслідок, пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , яке видано на термін встановлення групи інвалідності, переведено в статус «знищено». Скасування інвалідності не впливає на розмір та виплату ОСОБА_1 пенсії.

Апелянт звертає увагу на те, що він не наділений повноваженнями у підтвердженні відповідних статусів та визначення групи та причини виникнення, не встановлення інвалідності, а лише у відповідності до п. 4.2 Порядку №22-1 досліджує, аналізує та перевіряє вже надані документи та виявляє їх неточності та розбіжності.

На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував того, що оскільки пенсійне посвідчення було видано на термін встановлення групи інвалідності, а інвалідність скасована, а позивач при цьому продовжує отримувати пенсію за вислугу років, останньому необхідно було звернутися до органів ПФУ із заявою про виготовлення нового пенсійного посвідчення, адже пенсійне посвідчення НОМЕР_1 втратило юридичну силу внаслідок скасування групи інвалідності.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, з матеріалів справи вбачається та сторонами у справі не оспорюється, що з 06.05.2021 позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до довідок МСЕК, які надійшли до Головного управління, до пенсійної справи внесені відомості про визнання позивача особою з інвалідністю II групи (причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції):

- вх. №6689/15 від 25.05.2021 - довідка Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 17.05.2021 серії 12 ААВ №199729, дата огляду 14.05.2021, інвалідність встановлена до 01.06.2022;

- вх. №5582/15 від 27.04.2022 - довідка Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 27.04.2022 серії 12 ААВ №527705, дата огляду 27.04.2022, інвалідність встановлена до 01.05.2024;

- вх. №7762/15 від 15.04.2024 - довідка Обласної медико-соціальної експертної комісії №1 від 09.04.2024 серії 12 ААГ №948869, дата огляду 09.04.2024, інвалідність встановлена до 01.05.2026.

Також, відповідно до матеріалів справи, 24.04.2024 Пенсійним фондом України позивачу було видане пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 (бланк серії НОМЕР_1 ), з терміном дії до 30.04.2026. вказане пенсійне посвідчення містить відомості про вид пенсії позивача - за вислугу років; про « 2-гу групу інвалідності армії».

Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 21.04.2025 за №11119-8783/Г-02/8-1500/25, на звернення позивача від 24.03.2025, позивач повідомлений про те, що пенсія за вислугу 25 років йому призначена Головним управлінням відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) з 06.05.2021 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. Листами від 16.01.2025 №23 (вх. 2067/8) та від 15.04.2025 (вх. 13272/8), які надійшли від комісії з припинення КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» повідомлено, що на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення групи інвалідності, йому було скасовано рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності. З огляду на зазначене, пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , яке видано на термін встановлення групи інвалідності, переведено в статус знищено. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства. Зазначено, що скасування інвалідності не впливає на розмір та виплату йому пенсії.

Листом ГУ ПФУ в Одеській області від 15.07.2025 за №19665-17327/Г-02/8-1500/25, на звернення позивача від 17.06.2025, позивач повідомлений про те, що листом від 16.01.2025 №23 (вх. №2067/8 від 17.01.2025) повідомлено, що на підставі виявлених фактів підробки документів, які були підставою для встановлення інвалідності ОСОБА_1 , 1974 р. н., було скасовано рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності. З огляду на зазначене, до його пенсійної справи з 01.02.2025 внесені відомості про скасування інвалідності. Виплата пенсії за вислугу років не припинена. Переплата по пенсійній справі відсутня. Додатково поінформовано, що до голови комісій з припинення комунальної установи «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» Головним управлінням направлені запити від 20.01.2025 №1500-0310-8/12413 та від 31.03.2025 №1500-0310-8/69916 щодо витребування інформації, які саме довідки МСЕК скасовані (із зазначенням серії, номера та дати видачі). На день надання інформації відповідь не надходила.

Відповідно до листа ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 13.10.2025 за вих.№4965/01-19, Центром оцінювання функціонального стану особи ДП «Укрдержндімспі МОЗ України» не здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення про надання статусу особи з інвалідністю щодо ОСОБА_1 .

Також цим листом повідомлено, що рішення від 06.02.2025 №ЦО 3943 Центром оцінювання функціонального стану особи ДП «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» не приймалось відносно пацієнта – ОСОБА_1 .

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву від 07.07.2025 Головне управління ПФУ в одеській області послалось на те, що згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 06.02.2025 ЦО №3943 (надалі по тексту Витяг №3943) інвалідність позивачу було скасовано. Як наслідок, пенсійне посвідчення НОМЕР_1 , яке видано на термін встановлення групи інвалідності, переведено в статус «знищено».

Проте, матеріали справи, як паперові так і електронні, не містять копії Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» від 06.02.2025 ЦО №3943. До апеляційної скарги також не додано копії зазначеного витягу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів прийняття рішення про знищення чи переведення в статус "знищено" пенсійного посвідчення позивача, не обґрунтував належними доказами підстави для знищення посвідчення та не надав суду витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" від 06.02.2025 ЦО №3943.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Пенсійне забезпечення працівників поліції здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (надалі Закон №2262-XIІ, яким передбачені види пенсії: за вислугу років; по інвалідності; у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 7 Закону №2262-ХІІ передбачає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії затверджений постановою правління ПФУ від 03.11.2017 №26-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.12.2017 за №1464/31332 (надалі Порядок 26-1).

За приписами пункту 2 розділу 1 Порядку №26-1 пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії.

Пенсійні посвідчення виготовляються у паперовій формі згідно зі зразком та описом бланка паперового пенсійного посвідчення, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, або у вигляді платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, містить графічну та електронну інформацію про власника, кваліфіковані сертифікати відкритих ключів (далі - електронне пенсійне посвідчення).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №26-1, у разі якщо пенсійне посвідчення стало непридатним для користування, втрачено, особі призначено інший вид пенсії або змінилися обставини здійснення опіки та піклування (змінився законний представник чи його звільнено від повноважень, поновлено цивільну дієздатність одержувача пенсії тощо), за заявою одержувача пенсії видається нове посвідчення, про що робиться відмітка у пенсійній справі.

Заміна пенсійного посвідчення здійснюється за процедурою, визначеною для виготовлення пенсійного посвідчення. При заміні пенсійного посвідчення одержувач пенсії повертає органу Пенсійного фонду України попередньо видане пенсійне посвідчення за наявності, електронне пенсійне посвідчення - банку, які знищуються відповідним органом Пенсійного фонду України або банком.

Пунктом 4 розділу І Порядку №26-1 передбачено, що пенсійне посвідчення підлягає знищенню у випадку виявлення помилки в записах, скасування рішення про призначення пенсії, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості, а також у випадках втрати придатності пенсійного посвідчення для користування або смерті власника.

Пункт 1 розділ ІІ Порядку №26-1 передбачає, що виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення та таких відомостей:

1) реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

2) прізвища, імені та по батькові (за наявності);

3) дати народження;

4) статі;

5) номера особового рахунку;

6) виду пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років);

7) групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань;

8) терміну дії посвідчення.

За приписами пункту 3 розділу ІІ Порядку №26-1 відомості про групу, підгрупу, причину інвалідності та строк, на який встановлено інвалідність, зазначаються в посвідченні незалежно від виду призначеної пенсії.

Особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у посвідченні після виду пенсії зазначається найменування органу, в якому особа перебувала на службі.

У посвідченнях, виданих особам з інвалідністю, використовуються такі скорочення назв причин інвалідності та найменувань органів, у яких особа перебувала на військовій службі, зокрема, інвалідність військової служби - для осіб з інвалідністю внаслідок поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання або іншого ушкодження здоров`я, одержаних під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, поліції, СБУ, інших військових формуваннях; Національна поліція - Національна поліція України.

За приписами п. 4 розділ ІІІ Порядку №26-1 під час виготовлення пенсійного посвідчення інформація для ідентифікації власника посвідчення, інші відомості зазначаються з урахуванням такого - відомості про інвалідність включають інформацію про групу, підгрупу (за наявності), причину інвалідності, строк, на який встановлено інвалідність; термін дії посвідчення та дату його видачі зазначаються у форматі dd.mm.yyyy, де dd - день (2 символи), mm - місяць (2 символи), yyyy - рік (4 символи);

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку №26-1, знищення пенсійних посвідчень проводиться комісіями чисельністю не менше 3 осіб, які утворюються на підставі наказів начальників територіальних органів Пенсійного фонду України.

Головою комісії за посадою є начальник територіального органу Пенсійного фонду України.

Про знищення посвідчень складається відповідний акт, який підписується всіма членами комісії.

Враховуючи наведені норми матеріали права, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції проте, що знищення пенсійного посвідчення органом Пенсійного фонду України - це процедура, що проводиться спеціальною комісією (не менше 3 осіб) за відповідним актом та у чітко визначених випадках: виявлення помилок, непридатності для користування, закінчення строку дії, або смерті особи, а також у разі повернення при заміні на нове.

Апеляційний суд зазначає, що вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, апелянт не надав доказів дотримання власної процедури знищення пенсійного посвідчення та належних і допустимих доказів існування підстав для знищення пенсійного посвідчення.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

При цьому, Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.76 КАС України).

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, як правильно встанови суд першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, на час виникнення спірних правовідносин, а саме повідомлення апелянтом позивача листом від 21.04.2025 про переведення пенсійного посвідчення НОМЕР_1 в статус «знищено», апелянт належними та допустимим доказами не довів дотримання ним висланої процедури знищення пенсійного посвідчення та наявність чітко передбачених правових підстав для вирішення питання щодо знищення пенсійного посвідчення.

Наведеного висновку не спростовують і доводи апелянта щодо порядку перегляду з 01.01.2025 рішень про встановлення інвалідності, щодо відсутності у апелянта повноважень на перевірки підстав за яких була скасована інвалідність, щодо продовження отримання позивачем пенсії за вислугу років та відсутності пенсійних переплат, щодо необхідності звернення позивача до органів ПФУ із заявою про виготовлення нового пенсійного посвідчення.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням. Також доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. Кравченко

Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія