Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/14612/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14612/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2026 року (суддя Самойлюк Г.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 06.04.2026) про прийняття звіту та встановлення суб`єкту владних повноважень строку подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/14612/24,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 :

- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік за період з 30.01.2020 р. по 31.12.2020 р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 21.05.2022, з врахуванням при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 21.05.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.02.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 1363,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 1363,15 гривень за період з 01.03.2018 по 21.05.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 скасовано в частині:

- визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.02.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 1363,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 1363,15 гривень за період з 01.03.2018 по 21.05.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалено у цій частині нове рішення, яким:

- визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2019 по 21.05.2022 включно із застосуванням щомісячної індексації різниці в розмірі 1363,15 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;

- зобов`язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3940,78 гривень за період з 31.01.2019 по 21.05.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2024 року залишено без змін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24 у строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

26.03.2026 до суду надійшов звіт військової частини, в якому зазначалося, що станом на дату подання даного звіту відсутня можливість повного виконання рішення, оскільки тривалий час відсутні кошти за напрямом виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". В/ч НОМЕР_1 погоджено суми розрахунків до клопотання листом №480/пз від 21.07.2023 про неоскарження рішення у справі №420/14612/24 та відповідна сума внесена у заявку-розрахунок №721 від 23.10.2025.

На підтвердження вищевказаного до суду надано копії:

- Основної заявки-розрахунку від 10.11.2025 №749,

- Основної заявки-розрахунку від 18.11.2025 №756,

- Основної заявки-розрахунку від 09.12.2025 №780,

- Основної заявки-розрахунку від 08.01.2026 №8,

- Основної заявки-розрахунку від 17.01.2026 №113,

- Основної заявки-розрахунку від 09.02.2026 №139,

- Основної заявки-розрахунок для виплати грошового забезпечення виконання рішення судів та видатків за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" за напрямом грошового забезпечення від 09.03.2026 №183, де у додатку 2 під порядковим номером 8 та 12 прописано замовлення коштів на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду за по справі №420/14612/24.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2026:

Прийнято звіт в/ч НОМЕР_1 про виконання судового рішення у справі №420/14612/24.

Встановлено в/ч НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/14612/24 в частині виплати заборгованості грошового забезпечення на виконання судового рішення в даній справі.

Зобов`язано в/ч НОМЕР_1 у 90-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 року у справі №420/14612/24 року в частині виплати заборгованості грошового забезпечення на виконання судового рішення в даній справі.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідач здійснив перерахунок грошового забезпечення позивачки, проте вказану суму виплачено не було, а тому є підстави для застосування частиною одинадцятої статті 382-3 КАС України (суд приймає звіт про виконання судового рішення та одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу).

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права, просить:

1. Скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 у справі №420/14612/24;

2. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту в/ч НОМЕР_1 ;

3. Встановити в/ч НОМЕР_1 новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24.

4. Зобов`язати в/ч НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24 протягом 30 днів з дня постановлення відповідної ухвали

На обґрунтування поданої скарги зазначається, що з долучених довідок вбачається неправильний розрахунок сум, які підлягають виплаті позивачці. Проте наведені позивачкою доводи в поданих до суду запереченнях на звіт були проігноровані. Таким чином, апелянт вважає, що суд самоусунувся від покладених на нього процесуальним законом повноважень щодо здійснення контролю за виконанням рішення та формально підійшов до розгляду поданого звіту, не перевіривши законність і обґрунтованість нарахованих сум.

Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження.

Апеляційним судом справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, ухвалених судом в адміністративних справах, встановлено у статті 382 КАС України.

Відповідно до статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 5 статті 382-3 КАС України суд за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин 2 та/або 3 статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Відповідно до частини одинадцятої статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №420/14612/24 у редакції постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 зобов`язано в/ч НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 :

- перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

- перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

- перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік за період з 01.01.2022 по 21.05.2022, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених сум.

- нарахування і виплату щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3940,78 гривень за період з 31.01.2019 по 21.05.2022 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання судового рішення військова частина надала до суду першої інстанції копії основних заявок-розрахунків.

Не погоджуючись із твердженнями в/ч НОМЕР_1 про виконання рішення суду, позивачка 03.04.2026 подала до суду письмове заперечення проти прийняття звіту, в якому зазначила, що з Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з 30.01.2020 по 21.05.2022 від 23.10.2025 №722 вбачається, що в розрахунок грошового забезпечення ОСОБА_2 включено індексацію в загальному розмірі 98160,53 грн. При цьому, в Довідці про перераховане грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з 30.01.2020 по 21.05.2022 від 23.10.2025 згідно Постанови №702 індексація не нараховувалась.

Крім того, розміри сум індексації, Довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 в період з 30.01.2020 по 21.05.2022 від 23.10.2025 №722 не відповідають сумам, вказаним в Довідці про нараховане та виплачене грошове забезпечення заступнику начальника складу морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 31.01.2019 року по 20.05.2022 рік, яка міститься в матеріалах справи.

Також зауважено, що згідно із доданими до звіту Основними заявками-розрахунками, відповідач жодного разу здійснювалось замовлення коштів на виконання рішення суду у справі №420/14612/24 не в повному обсязі, відповідно до проведених розрахунків.

Приймаючи звіт суб`єкта владних повноважень суд першої інстанції наведених доводів позивачки не перевірив, послався лише на те, що відповідачем здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача, тобто, рішення суду частково є виконаними.

Водночас оскаржувана ухвала не містить ані оцінки інших наявних у матеріалах справи доказів, ані висновків, чому доводи звіту мають перевагу над наведеними в запереченнях на звіт доводами позивачки, спростовуючи їх.

При цьому, надання правової оцінки усім доводам сторін в межах спірного питання закріплено у статті 242 КАС України як ознака обґрунтованості судового рішення. Цей принцип є обов`язковим для суду першої інстанції, особливо в умовах судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Справедливе судове рішення - мета правосуддя. Сенс правосуддя досягається лише тоді, коли рішення суду виконане. У протилежному випадку судове рішення залишається декларативним.

Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Тобто під час виконання судового рішення принцип справедливості реалізовується на практиці. На органи державної виконавчої служби покладено обов`язки виконувати судові рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у судових справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Так само й розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у адміністративних справах, є заключним етапом у процесі реалізації захисту порушених прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Зазначене у сукупності з вищенаведеними обставинами свідчить про поверхневий підхід суду першої інстанції до вирішення спірного питання. Відповідно, суд апеляційної інстанції не може визнати законною та обґрунтованою оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, оскільки невстановлення дійсних обставин справи, що входять до предмета доказування, та/або ненадання їм правової оцінки свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних і достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи.

Тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відхиляючи вимоги апеляційної скарги про необхідність суду апеляційної інстанції постановити рішення, яким відмовити у прийнятті звіту в/ч НОМЕР_1 та встановити відповідачу новий строк подання звіту, колегія суддів зазначає, що саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції, здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (ч. 1 ст. 382 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За приписами частини першої та частини другої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2026 року про прийняття звіту та встановлення суб`єкту владних повноважень строку подання звіту про виконання судового рішення у справі №420/14612/24 – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя М.П.Коваль

Суддя Ю.В.Осіпов