Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: біженців
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №522/6000/25-Е
Суддя: Шевчук О.А.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 522/6000/25-Е
Перша інстанція: суддя Федчишена Т.Ю.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого судді - Шевчук О.А.
суддів – Бойка А.В., Єщенка О. В.
за участю секретаря – Жигайлової О.Е.
за участю представника апелянта – Гареєва Є.Ш.,
за участю представника відповідача – Казбекова В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,-
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі – відповідач, ГУ ДМС в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №5101130100017885 від 05.03.2025 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 05.03.2025 про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 – залишений без розгляду.
Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції указав, що позивач, будучи належним чином сповіщеним про дату, час та місце розгляду справи, неодноразово не з`явився в судові засідання, в тому числі, на 20.02.2026 та 20.03.2026.
Отже, керуючись частиною 5 статті 205 КАС України, а також враховуючи частину 2 статті 288 КАС України, яка визначає, що дана категорія справ розглядається судом за обов`язкової участі сторін, та той факт, що позивач повторно не прибув у судове засідання вважав, що наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду про залишення без розгляду позову постановлена з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити позов до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що під час постановлення ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини 5 статті 205 КАС України.
Апелянт зауважує на тому, що відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи . Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, на переконання апелянта, висновки суду про залишення позову без розгляду є помилковими.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та посилаючись на норми статті 44 КАС України зауважує на тому, що право розгляд справи судом протягом розумного строку, належить як позивачу так і відповідачу. Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а ухвалу суду – без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частина 5 статті 125 Конституції України визначає, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи регулюються статтею 205 КАС України.
Частина 5 цієї статті передбачає, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що суд залишає позов без розгляду, у разі існування одночасно таких умов:
-позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи;
-повторно не прибув до судового засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки;
-від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Водночас, якщо відсутня хоча б одна умова, суд не має права залишати позов без розгляду.
Оскаржувана ухвала свідчить про те, що позивач, будучи належним чином сповіщеним про дату, час та місце розгляду справи, неодноразово не з`являвся в судові засідання, в тому числі, призначені на 20.02.2026 та 20.03.2026.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який був належним чином повідомлений судом про розгляд справи, повторно не з`явився в судове засідання, та враховуючи імперативні вимоги частини 2 статті 288 КАС України, згідно якої дана категорія справ розглядаються судом за обов`язкової участі сторін, вважав, що позов слід залишити без розгляду.
Перевіряючи вказаний висновок суду та оцінюючи доводи апеляції, колегія суддів встановила, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.06.2025 відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 27.08.2025 о 14:30 год.
26.08.2025 від представника позивача адвоката Пуленко А. Г. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника на лікуванні, а тому розгляд справи відкладений на 03.10.2025 о 13:30 год.
Судове засідання, призначене на 03.10.2025, відкладено за клопотанням представника відповідача, який просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з відповіддю на відзив. Розгляд справи призначений на 05.11.2025 на 13:30 год.
04.11.2025 представник позивача адвокат Пуленко А. Г. подала заяву, якою повідомила суд про розірвання договору про надання правової допомоги, укладеного між нею та ОСОБА_1
04.11.2025 адвокат Гареєв Є. Ш. подав заяву про вступ у справу як представник ОСОБА_1 та просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи. Розгляд справи відкладений на 02.12.2025 о 13:45 год.
29.11.2025 адвокат Гареєв Є. Ш., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через його зайнятість у проведенні слідчих дій. Розгляд справи відкладений на 26.01.2026 о 13:40 год.
У судове засідання, призначене на 26.01.2026, позивач, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету адвоката Гареєва Є. Ш., не з`явилися. Про причини неявки не повідомлено. Розгляд справи, відкладений на 06.02.2026 на 11:20 год.
27.01.2026 від представника ОСОБА_1 , адвоката Гареєва Є.Ш., надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 26.01.2026 у зв`язку з його хворобою.
06.02.2026 адвокат Гареєв Є. Ш., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкладення розгляду через його зайнятість в іншому судовому засіданні.
Судове засідання, призначене на 06.02.2026 не відбулося у зв`язку зі знеструмленням електромережі суду. Розгляд справи призначено на 20.02.2026 о 10:50 год.
Про розгляд справи, призначений на 20.02.2026, позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету адвоката Гареєва Є. Ш., про причини неявки не повідомив.
Розгляд справи, призначений на 20.02.2026, враховуючи імперативні вимоги ч. 2 ст. 288 КАС України, якою визначено, що дана категорія справ розглядаються судом за обов`язкової участі сторін, у зв`язку з неявкою позивача та його представника відкладений на 04.03.2026 о 10:00 год.
23.02.2026 адвокат Гареєєв Є. Ш., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
02.03.2026 адвокат Гареєєв Є. Ш., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його на лікуванні. Розгляд справи відкладений на 20.03.2026 на 10:00 год.
У судове засідання, призначене на 20.03.2026, позивач та його представник, належним чином повідомлені, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету, не з`явилися, про причини неявки не повідомили.
Разом з цим, колегія суддів вважає слушними зауваження апелянта із посиланням на частину 5 статті 205 КАС України, згідно якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Також варто зазначити, частина 9 статті 205 КАС України визначає, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Також варто зазначити, що згідно пункту 11 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Оскільки представником позивача була подана заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до наведених вище приписів, суд не був позбавлений можливості розглянути справу без участі сторін.
За таких обставин справи, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду позову, поданого ОСОБА_2 .
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.
Повноваження суду апеляційної скарги за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду визначені у статті 312 КАС України.
Так, згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Оскільки колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, відповідно до статті 320 КАС України вказану ухвалу слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 –задовольнити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2026 року – скасувати.
Справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови, - направити до Приморського районного суду м. Одеси для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua