Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №946/2545/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 946/2545/25

перша інстанція: суддя Бурнусус О.О.,

повний текст судового рішення

складено 30.12.2025, м. Ізмаїл

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ 00004793 від 12.02.2025 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.132-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.03.2025 року засобами поштового зв`язку ним отримано оскаржувану постанову, з якою не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, зважаючи на те, що відповідачем при винесені постанови не враховано норми спеціального права, що встановлюють критерії (параметри), згідно яких автопоїзд (тягач з напівпричепом) вважається великоваговим, як і підстави для кваліфікації даних результатів зважування в автоматичному режимі, як адміністративного правопорушення. Згідно ч. 2 ст. 132-1 КУпАП зазначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. В п. 3 постанови КМУ Nє 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. У відповідності до п. 22.5 б) ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається, зокрема, у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси. За загальним правилом встановленим п. 30 постанови КМУ Nє 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг» осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра. Вищезазначена норма «відносно визначення осності (здвоєної або строєної) в залежності від кількості осей та відстані між зближеними осями, що не перевищує 2,5 метра» була аналогічною і в п. 22.5 в) ПДР до внесення відповідних змін в п. 22.5 ПДР, які набули чинності з 16.02.2022 року, згідно постанови КМУ Nє 105 від 09.02.2022 року «Про внесення до постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. Nє 1306 27.06.2007р. Nє 879» та зазначеного пункту 22.5 ПДР в новій редакції. У відповідності до п. 22.5 в) ПДР рух транспортних засобів та їх составів допускається, зокрема, у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження на вісь (наведено позивачем для розуміння технічних характеристик комбінованих транспортних засобів в частині правильності визначення осності напівпричепа контейнеровоза). Вищезазначена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших підзаконних актів, а саме: постанови КМУ від 18.01.2001 року Nє 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» в контексті визначення терміну «великоваговий транспортний засіб», а та в свою чергу на постанову КМУ від 10.10.2001 року Nє 1306 «Про Правила дорожнього руху» в розумінні «дотримання комбінованими транспортними засобами (даній справі трьохвісного тягача у з?єднанні з трьохвісним напівпричепом контейнеровоз) параметрів фактичної маси при здійсненні відповідних перевезень». Отже, обов`язковим для встановлення чи є комбіновані транспортні засоби великоваговими чи ні при здійсненні зважування фактичної маси в автоматичному режимі є важливим визначити наступні параметри (технічні характеристики) згідно п. 22.5 б) ПДР, а саме: 1. Загальну кількість осей тягача SCANIA 114L д.н.з. НОМЕР_1 . 2. Кількість осей напівпричепу GENERAL TRAILERS д.н.з. НОМЕР_2 (відстань між осям, як ключовий параметр відповідно до п. 22.5 в) ПДР для встановлення чи є ось напівпричена здвоєною, чи строєною позивачем не наводиться, оскільки відповідачем не заперечується той факт, що напівпричі мав строєну ось). 3. Чи є напівпричіп (GENERAL TRAILERS д.н.з. НОМЕР_3 ) комбінованих транспортних засобів контейнеровозом чи ні (між позивачем і відповідачем наявний спір відносно того чи є напівпричіп контейнеровозом, чи звичайним вантажним напівпричіпом). У відповідності до змісту постанови серії AB Nє 00004793 від 12 лютого 2025 року о 11 год. 17 хв., за адресою М-05, км 36+303, Київська область зафіксовано наступні параметри ТЗ (SCANIA 114L д.н.з. НОМЕР_4 у з`єднанні з напівпричепом): кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісі; відстань між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4520 мм, 3-4: 1400 мм, 4-5: 1310 мм, навантаження на вісь 1-8150 кг, 2 - 10 750 кг, 3-9100 кг, 4 - 9400кг, 5 - 9300 кг, загальна маса - 46700 кг. Тобто представниками відповідача в постанові серії АВ Nє 00004793 року від 12.02.2025 року не заперечується той факт, що на момент зважування від 12.02.2025 року о 11 год. 17 хв. транспортний засіб SCANIA 114L д.н.з. НОМЕР_4 перебував у з?єднанні з напівпричепом, що підтверджується даними по загальній кількості вісей - 5шт. та відстані між вісями 1-2: 3700 мм, 2-3: 4520 мм, 3-4: 1400 мм, 4-5: 1310 м. Виходячи з зазначеного факт зважування автоматичним пунктом 12 лютого 2025 року о 11 год. 17 хв., за адресою М-05, км 36+303, Київська область трьохосного тягача (SCANIA 114L д.н.з. ВH8202СT) з трьохосним напівпричепом (GENERAL TRAILERS д.н.з. BH1717XH) відповідачем не заперечується, проте виключно з формальних підстав відповідачем не враховується його тип, як контейнеровоз при тому, що законодавцем був передбачений даний тип транспортного засобу в п. 22.5 6) ПДР станом на дату зважування в автоматичному режимі від 12.02.2025 року. Різниця в допустимих параметрах навантаження передбачених в п. 22.5 б) між напівпричепом (контейнеровоза) чи звичайним вантажним напівпричепом, що перебуває в з?єднані з тягачем (загальною кількістю три осі) є досить суттєвою та становить 4 тони (40т допустиме навантаження для вантажного напівпричепа та 44 тони для напівпричепа контейнеровоза) при тому, що відповідно до оскаржуваної постанови серії АВ Nє 00004793 року від 12.02.2025 року перевищення фактичної маси зазначеного транспортного засобу склало 5,075% (2,03 тон). Таким чином правильність встановлення типу транспортного засобу (напівпричепа контейнеровоза) напряму впливають на результати розрахунків відповідача відносно визначення транспортного засобу (тягача в з`єднані з напівпричепом контейнеровозом) як великоваговим. Доказом того, що транспортний засіб GENERAL TRAILERS д.н.з. НОМЕР_2 за типом є контейнеровозом підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (згідно свідоцтва в особливих відмітках дослівно зазначається наступна інформація, а саме: «спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз переоб, обладн. рами додатк. несівн. елемент. і пристр. для перевез. контейнерів типу 1А або ІС». Тобто, у відповідності до змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 транспортний засіб GENERAL TRAILERS д.н.з. НОМЕР_6 відповідає такому визначенню наведеному в п. 22.5 б) ПДР України, як «трьохвісний напівпричеп (контейнеровоз)».

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з фотознімків доданих до оскаржуваної постанови вбачається, що вказаний у постанові сідловий тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру із зрізаним верхом не містив будь-якого маркування.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подавапеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою доводи позивача про неможливість здійснення габаритно-ваговими комплексами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача у зв`язку з відсутністю доказів їх повірки;

Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про гранично допустиму вагу транспортного засобу позивача 40 т, позаяк транспортний засіб позивача є трьохвісним тягачем з трьохвісним напівпричепом-контейнеровозом, гранично допустима вага якого 44 т.

На думку апелянта суд першої інстанції не врахував, що фізичний неогляд транспортного засобу позивача призводить до об`єктивної неможливості встановлення відсутності ознак вантажного перевезення напівпричепом-контейнеровозом контейнеру.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті 12.02.2025 року винесено постанову серії АВ 00004793 у відношенні ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

За змістом цієї постанови 12.02.2025 о 11 год. 17 хв., за адресою M-05, км 36+303, Київська обл., зафіксовано транспортний засіб SCANIA 114 L, державний номерний знак НОМЕР_7 , відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,075% (2.03 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5,5, свідоцтво про повірку 1786 чинне до 26.12.2025; UA/232/241224/000895 чинне до 23.12.2025; 5890 чинне до 13.12.2025.

Відповідальною особою за рух цього транспортного засобу є ОСОБА_1 , якого притягнуто до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Так, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 транспортний засіб SCANIA 114 L, державний номерний знак НОМЕР_7 є «спеціалізований вантажний сідловий тягач», власником якого є ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 - транспортний засіб GENERAL TRAILERS РС-30, державний номерний знак НОМЕР_2 є «спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз переоб, обладн. рами додатк. несівн. елемент. і пристр. для перевез. контейнерів типу 1А або ІС», власником якого є ОСОБА_1 .

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року 2344-III (далі - Закон 2344-III) встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року 103 (далі - постанова 103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 7 вказаного положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» від 27 грудня 2019 року 1174 було затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - Порядок 1174).

Згідно з пунктом 2 Порядку 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.

Доказом у справі є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови (пункт 4 Порядку 1174).

Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку 1174).

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема, на автомобільних дорогах державного значення фактичної маси, а саме: двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом - 40 тонн; трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тонн; двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тонни; трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тонни.

Отже різниця між вантажними автомобілями (тягачами) з напівпричепами, для яких дозволена максимальна маса становить 40 тонн, та контейнеровозами з масою 42 тонни (44 тонни), полягає в тому, що останні мають бути контейнеровозами, які здійснюють перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП, зокрема, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем до суду першої інстанції на підтвердження в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надано копію постанови та матеріали автоматичної фотофіксації належного позивачу автомобіля з причепом (передній, боковий та задній вид вантажівки з напівпричепом).

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 транспортний засіб SCANIA 114 L, державний номерний знак НОМЕР_7 є «спеціалізований вантажний сідловий тягач», власником якого є ОСОБА_1 .

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 - транспортний засіб GENERAL TRAILERS РС-30, державний номерний знак НОМЕР_2 є «спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз переоб, обладн. рами додатк. несівн. елемент. і пристр. для перевез. контейнерів типу 1А або ІС», власником якого є ОСОБА_1 .

Виходячи з зазначеної інформації та матеріалів фотофіксації видно, що належний позивачу транспортний засіб є трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом, тому фактична допустима маса складає 40 тон, а у разі належності напівпричепу до контейнеровозу - 44 тонни.

Наголошуючи на протиправності оскаржуваної постанови, з чим погодився суд першої інстанції, позивач посилався на те, що посадовими особами Укртрансбезпеки не враховано належність напівпричепу до контейнеровозів, що свідчить про неправильність обчислення максимально допустимої загальної маси транспортного засобу 40 тонн.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року 2344-III визначено, що причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем; напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Положеннями пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року 363 (далі - Правила 363), визначено, що сідельний тягач - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Отже, напівпричеп - це транспортний засіб без джерела енергії, який самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, а рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів.

Напівпричеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій, а саме: контейнерів.

Згідно з пунктом 17.6. Правил 363 для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).

Відповідно до пункту 17.2-17.5 Правил 363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (пункт 17.15. Правил 363).

Відповідно до пункту 17.9 Правил 363 приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано до суду доказів перевезення вантажів контейнером, актів про пломбування, тощо. Відповідного маркування із зазначенням вантажності і маси тари контейнера, внутрішнього об`єму контейнера, місця, місяця і року виготовлення контейнера; часу останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера транспортний засіб позивача не містить.

Матеріалами фотофіксації вказаного належного позивачу транспортного засобу підтверджується, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом, який не є контейнеровозом в розумінні вищезазначених норм, оскільки верхня його частина зрізана і накрита тентом, та не перевозив контейнери.

Окрім того, вантаж, що перевозився в напівпричепі, не мав відповідних маркувань та позначень для ідентифікації його як контейнера, тобто не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, тому фактична маса транспортного засобу повинна бути не більше 40 т.

Так, зокрема, пунктом 16 частини 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що контейнер - транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або подібний засіб), що:

а) являє собою повністю або частково закриту ємність, призначену для поміщення в неї вантажів;

б) має постійний характер і завдяки цьому є достатньо міцним, щоб слугувати для багаторазового використання;

в) спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;

г) сконструйоване таким чином, щоб полегшити його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;

ґ) сконструйоване таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

д) що має внутрішній об`єм не менше одного метра кубічного.

Термін "контейнер" включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів.

Також, відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка є додатком до Закону України «Про Митний тариф України» 19.10.2022 2697-IX, контейнер є транспортним обладнанням (групи 86-89).

В контексті наведеного апеляційний суд бере до уваги положення Директиву Європейського парламенту і Ради 2009/42/ЄС від 06.05.2009 про статистичну звітність щодо морського перевезення вантажів і пасажирів (далі Директива 2009/42/ЄС)

Відповідно до положень пункту (а) статті 2 додатку І Директиви 2009/42/ЄС (a) «Вантажний контейнер» означає предмет транспортного обладнання, який:

1. має постійний характер і, відповідно, достатньо міцний для багаторазового використання;

2. має спеціальну конструкцію, що забезпечує зручне перевезення вантажів одним або кількома видами транспорту без проміжного перевантаження;

3. оснащений пристроями, що забезпечують зручність його використання, зокрема, переміщення з одного виду транспорту на інший;

4. виготовлений таким чином, щоб його було легко наповнювати та спорожнювати;

5. довжиною принаймні 20 футів або більше.

Окрім того, апеляційний суд враховує положення Директива Ради 96/53/ЄС від 25.07.1996 про встановлення для деяких дорожніх транспортних засобів, що перебувають в обігу в межах Співтовариства, максимальних дозволених розмірів для внутрішнього та міжнародного дорожнього руху та максимальної дозволеної маси для міжнародного дорожнього руху (далі Директива), котрі дозволяють прояснити термін транспортних операцій під час перевезення контейнеровозом одного чи більше контейнерів.

Положеннями статті 2 Директиви визначено, що «міжмодальні транспортні операції» означають:

(a) комбіновані транспортні операції, відповідно до означення в статті 1 Директиви Ради 92/106/ЄЕС (-3), у межах яких здійснюють перевезення 1 або більше контейнера або змінного корпусу, загальна довжина яких не перевищує 45 футів; або

(b) транспортні операції, у межах яких здійснюють перевезення 1 або більше контейнера або змінного корпусу, загальна довжина яких не перевищує 45 футів, з використанням водного транспорту, за умови що довжина початкового або кінцевого відрізку шляху не перевищує 150 км на території Союзу. Зазначену відстань у 150 км можна перевищувати з метою прибуття у найближчий відповідний транспортний термінал для отримання передбачуваної послуги у разі, якщо:

(i) транспортні засоби відповідають пункту 2.2.2(a) або (b) додатка І, або

(ii) транспортні засоби відповідають пункту 2.2.2(c) або (d) додатка І у випадках, коли такі відстані дозволені у відповідній державі-члені.

Для міжмодальних транспортних операцій найближчий відповідний транспортний термінал, який надає послугу, може бути розташований в іншій державі-члені, крім держави-члена, в якій відбувалося навантаження чи розвантаження вантажу,

- «вантажовідправник» означає суб`єкт права або фізичну чи юридичну особу, ім`я/назву якого/якої зазначають у коносаменті або еквівалентному транспортному документі, як-от у наскрізному коносаменті, як ім`я/назву вантажовідправника та/або від імені чи в інтересах якого/якої укладено договір про перевезення із транспортною компанією.

Усі максимальні дозволені розміри, визначені в додатку І необхідно вимірювати відповідно до додатка І до Директиви 2007/46/ЄС без допустимих відхилень у більшу сторону.

Згідно з частиною 1 статті 3 Директиви Державам-членам заборонено відмовляти у використанні або забороняти використання на їхній території:

- для міжнародного дорожнього руху, транспортних засобів, зареєстрованих або запущених в обіг в будь-якій іншій державі-члені, з причин, пов`язаних із масою та розмірами таких транспортних засобів,

- для внутрішнього дорожнього руху, транспортних засобів, зареєстрованих або запущених в обіг в будь-якій іншій державі-члені, з причин, пов`язаних із розмірами таких транспортних засобів,

за умови, що такі транспортні засоби відповідають граничним значенням, визначеним у додатку І.

Статтею 10f Директиви визначено, що для перевезень контейнерів та змінних корпусів держави-члени повинні встановити правила, які вимагають:

(a) від вантажовідправника надавати вантажоперевізнику, якому він доручає перевезення контейнера або змінного корпусу декларацію, у якій буде наведено масу контейнера або змінного корпусу; та

(b) від вантажоперевізника надавати доступ до усієї відповідної документації, наданої вантажовідправником.

Держави-члени повинні встановити правила про відповідальність, залежно від випадку, вантажовідправника та вантажоперевізника, у випадках, коли інформація, згадана в параграфі 1, відсутня або не відповідає дійсності й транспортний засіб або комбінацію транспортних засобів перевантажено.

Разом з тим, положеннями підпункту (d) пункту 2.2.2 Додатку І до Директиви встановлено, що максимальна дозволена маса моторних транспортних засобів, що мають 3 осі, зі напівпричепами, що мають 2 або 3 осі, які перевозять у межах міжмодальних транспортних операцій 1 або більше контейнер або змінний корпус, загальна довжина яких не перевищує 45 футів становить 44 тони.

Наведене, у контексті предмету спору, дає підставі для висновку, що контейнер є транспортним обладнанням, який може бути встановлений та/або використаний на колісних транспортних засобах до якого пред`являються окремі вимоги під час перевезення вантажів.

Згідно з Законом України від 20.02.2000 1448-111 «Про приєднання України до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів» 1958 року з поправками 1995 року (далі Угода), Україна стала Договірною Стороною Женевської Угоди 1958 року, і заявила про намір застосовувати на своїй території Правила ЄЕК ООН які є додатком до Женевської Угоди 1958 року і містять відповідні технічні приписи.

Ці Правила регламентують питання колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), предметів обладнання та частин до них за критеріями безпеки, екологічності та енергоефективності.

Статтею 1 Угоди визначено, що договірні Сторони встановлюють через Адміністративний комітет, що складається з усіх Договірних Сторін відповідно до правил процедури, викладених у Додатку 1, і на основі положень, які містяться у нижче наведених статтях і пунктах, Правила для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, що можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах. За необхідності технічні вимоги включатимуть альтернативні варіанти і, по можливості, будуть орієнтовані на експлуатаційні характеристики і містити в собі описи методів випробувань. Умови надання офіційних затверджень за типом конструкції і їх взаємного визнання будуть включені для їх використання тими Договірними Сторонами, які вирішують застосовувати ці правила через офіційне затвердження за типом конструкції.

Для цілей цієї Угоди:

Термін "колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини" включає будь-які колісні транспортні засоби, предмети обладнання та частини, характеристики яких впливають на безпеку дорожнього руху, охорону навколишнього середовища та економію енергії.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі Порядок 521).

Відповідно до п. п. 1.1 1.5 Порядку 521 цей порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).

На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ:

а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні;

б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні;

в) конструкцію якого змінено під час переобладнання.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

Аналіз наведених положення свідчать про те, що контейнери, які в розумінні Порядку 521 є транспортним обладнанням до колісного транспортного засобу, підлягають сертифікації.

Однак, позивачем, на підтвердження доводів позовної заяви та апеляційної скарги, до матеріалів справи не надано документального підтвердження перевезення контейнера чи контейнерів, зокрема й сертифікатів контейнера, яким, згідно з твердженнями позивача перевозився вантаж.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок відповідача, що сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху у 44 т, для відповідного транспорту з урахуванням вантажу.

Факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 ПДР України, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Відтак, наявні дані про те, що транспортний засіб рухався з порушенням вагових норм, адже в підпункті «б» пункту 22.5 ПДР України чітко вказано, що максимальне значення фактичної маси автомобіля 40 тонн передбачене саме для перевезення трьохвісним автомобілем (тягачем) з трьохвісним напівпричепом.

Виходячи із наведених обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, відповідачем правильно встановлено максимальну допустиму вагу транспортного засобу позивача, враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, тобто факти перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, доведений належними, допустимими та достовірними доказами, а тому оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, а наведені у позові доводи, з яким погодився суд першої інстанції, не спростовують наявність подій адміністративного правопорушення за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Якщо в реєстраційних документах транспортний засіб вказано як «контейнеровоз», тобто як колісний транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій контейнерів, то і його експлуатація повинна відповідати як його конструкції, так і його призначенню.

Перевізник повинен дотримуватись технічних характеристик, не навантажувати на автомобіль більше його технічних можливостей і не допускати перевантаження на вісі транспортного засобу.

Завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу і можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи, та правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, то відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення – без змін.

Підстав для перерозподілу судових витрат не має.

Керуючись статтями 286, 308, 315, 316, 322, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 30 грудня 2025 року у справі 946/2545/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко