Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/29410/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/29410/25

Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. Дата і місце ухвалення: 09.04.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року, постановлену в порядку ст.382-3 КАС України, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії та сплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2025р. з урахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою КМУ №124 від 20.02.2019р., постановою КМУ №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019р. - коефіцієнт збільшення 1,17, постановою КМУ №251 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2020 році» - коефіцієнт збільшення 1,11, постановою КМУ №127 від 22.02.2021р. «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» - коефіцієнт збільшення 1.11, постановою КМУ №118 від 16.02.2022р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» - коефіцієнт збільшення 1,14, постановою КМУ №168 від 24.02.2023р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» - коефіцієнт збільшення 1.197, постановою КМУ №185 від 23.02.2024р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» - коефіцієнт збільшення 1.0796, постановою КМУ №209 від 25.02.2025р. «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» - коефіцієнт збільшення 1.115.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 29.01.2026р.

10.02.2026р. до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2026р. заяву задоволено.

Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області та його посадову особу - начальника управління Буряченка О.Є. у місячний термін з моменту отримання копії вказаної ухвали подати звіт про виконання судового рішення по справі №420/29410/25.

На виконання вимог вказаної ухвали 27.03.2026. ГУ ПФУ в Одеській області подало до суду першої інстанції звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року відмовлено у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Одеській області від 27.03.2026р. про виконання рішення у справі №420/29410/25.

Звільнено керівника ГУ ПФУ в Одеській області від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту та встановлено Головному управлінню новий строк для подання звіту до суду - 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали (з урахуванням заперечень представника позивача щодо прийняття звіту).

Попереджено відповідача про наслідки невиконання вимог вказаної ухвали, передбачені ч.10 ст.382-3 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою в частині звільнення керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від штрафу, відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України, за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення у справі №420/29410/25, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить:

скасувати ухвалу від 09.04.2026р. в частині звільнення від штрафу керівника ГУ ПФУ в Одеській області за наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання рішення у справі №420/29410/25, змінити мотивувальну частину та визначити «що рішення Одеського окружного суду на підставі поданого звіту про виконання рішення у справі №420/29410/25 згідно ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2026р. про зобов`язання надати звіт - не виконано». Прийняти нову ухвалу (постанову), якою у порядку вимог ч.3 ст.382-3 КАСУ накласти штраф на керівника ГУ ПФУ в Одеській області, посадову особу - начальника управління Буряченка О.Є. у межах визначеного законом розмірі та стягнути половину суми штрафу на користь заявника ОСОБА_1 , іншу половину - до Державного бюджету України;

в іншій частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду щодо надання додаткового строку на подання звіту залишити без змін;

враховуючи вимоги ч.4 ст.7 КАС України звернутися до Верховного Суду для вирішення питання щодо звернення до Конституційного Суду України щодо неконституційності (відповідності до Конституції України) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», яка не відповідає вимогам ч.2 ст.6, ст.8, ч.2 ст.19, ст.22, ст.68, п.14 ст.92, 129-1, 130 Конституції України та зупиняє дію рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/29410/25, що прямо заборонено ч.7 ст.13 Закону №1402-VIIІ та протирічить ч.2 ст.13 Закону №1402-VIIІ, статті 129-1 Конституції України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні питання про прийняття звіту ГУ ПФУ в Одеській області про виконання судового рішення судом першої інстанції не враховано, що у даній справі судове рішення не виконано взагалі в тому числі і в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. у спосіб, визначений резолютивною частиною судового рішення по справі №420/29410/25. Апелянт стверджує, що територіальний орган ПФУ зобов`язаний був надати до суду протокол перерахунку, який мав би відображати здійснення перерахунку з застосуванням Порядку №124 від 20.02.2019р. та постанов КМУ №№124, 127, 251, 118, 168. 185, 209, а також надати платіжне доручення про виплату нового розміру пенсії, розрахованого з 01.03.2025р. по 28.02.2026р. Наданий протокол від 02.02.2026р. про здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2025р. не відображає застосування при перерахунку коефіцієнтів збільшення 1.17, 1.11, 1,11, 1.14, 1,197, 1.0796, 1.115. До того ж, згідно довідки про отримання розміру пенсії станом на час розгляду заяви судом першої інстанції розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився. А відтак, за твердженнями апелянта, у суду були відсутні правові підстави для прийняття рішення про звільнення від сплати штрафу службову особу ГУ ПФУ в Одеській області.

Посилається апелянт і на те, що здійснення виплати пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» є протиправним, оскільки положеннями Порядку №821 змінюється сама природа судового захисту, надає категорії «перераховані пенсії за рішенням суду» не суто обліково-інформаційного значення, а наділяє її практичним та функціональним навантаженням, позаяк вона використовується не для обліку вже належних до виплати сум, а для відокремлення їх від звичайної пенсійної виплати і підпорядкування спеціальному режиму часткової, відстроченої та асигнувально залежної виплати. Враховуючи, що Верховною Радою України не були внесені зміни спеціальним законом до ст.ст. 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства, ст.129-1 Конституції України та з урахуванням вимог ч.4 ст.7 КАС України, ч.7 ст.13 Закону №1402-VIII, Постанова КМУ №821 не може застосовуватися як нормативно-правовий акт і не може зупиняти виконання рішення суду, яке набуло чинності.

ГУ ПФУ в Одеській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Відповідач зазначає, що рішення суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25 виконано в межах покладених на Головне управління зобов`язань, з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи. За матеріалами пенсійної справи встановлено, що до виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25, загальний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати за період з 2019-2025 (1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115) становить 2,367928, оскільки ОСОБА_1 були проведені зазначені перерахунки пенсій починаючи з 01.03.2025 автоматичним способом відповідно розробленого програмного забезпечення. Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25 загальний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати за період з 2019-2025 (1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115) становить 2,367928. Розмір пенсії ОСОБА_1 до перерахунку пенсії на виконання рішення суду з 01.03.2025р. становить 10576,84 грн., а саме: середній заробіток за 2014-2016 — 3764,40 грн., який збільшено на коефіцієнти 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115 = 8913,83 * 2,68951 (індивідуальний коефіцієнт для обсислення) = 23973,83 (середня заробітна плата для розрахунку пенсії). Заробітна плата 23973,83 * на коефіцієнт стажу — 0,42167 = 10109,04 (основний розмір пенсії) + 401,37 (доплата за понаднормовий стаж за 17 років) + 66,43 (підвищення дітям війни Постанова №112 п. 6). Розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. після виконання рішення суду з 01.03.2025р. становить 10576,84 грн., а саме: середній заробіток за 2014-2016р.р. 3764,40 грн., який збільшено на коефіцієнти 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197*1,0796*1,115=8913,83 * 2,68951 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення) = 23973,83 (середня заробітна плата для розрахунку пенсії). Заробітна плата 23973,83* на коефіцієнт стажу — 0,42167 = 10109,04 (основний розмір пенсії) + 401,37 (доплата за понаднормовий стаж за 17 років) + 66,43 (підвищення дітям війни Постанова №112 п. 6). Таким чином, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2025р. по справі №420/29410/25, розмір пенсії не змінився, тому сума доплати відсутня. Отже, судове рішення виконано відповідачем, а саме: виконано зобов`язання, покладене судом на відповідача у резолютивній частині рішення суду.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Обов`язковість судових рішень закріплено також і статтею 370 КАС України.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначені ст. 382 КАС України.

Так, відповідно до частини 1 вказаної статті Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Статтею 382-3 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 382-3 КАС України якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), суд має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Зокрема, суд повинен з`ясувати чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

В поданому до суду першої інстанції звіті про виконання судового рішення по справі №420/29410/25 ГУ ПФУ в Одеській області зазначило, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2025р. (рішення від 02.02.2026р. №951060110451). Загальний розмір пенсійної виплати, який належить до виплати, після виконання рішення суду становить 10616,62 грн. Сума доплати відсутня, оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 12.10.1999р., за перерахунками пенсії та переведенням з одного виду на пенсії на інший позивач не звертався.

Також, Головне управління зазначило, що перерахунки пенсій відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановами КМУ №124 від 20.02.2019р., №127 від 22.02.2021р., №118 від 16.02.2022р., №168 від 24.02.2023р., №185 від 23.02.2024р., №209 від 25.02.2025р. проведені в повному обсязі автоматизованим способом, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховано особу в цілому в Україні, з якою сплачені страхові внесків за (2014-2016р.р.) із розрахунку 3764,40*1.17*1.11*1.11*1.14*1.197*1.0796*1.115. Судовим рішенням по справі №420/29410/25 іншої величини щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, не передбачено.

Оскаржуваною ухвалою від 09.04.2026р. суд не прийняв звіт Головного управління про виконання судового рішення по справі №420/29410/25, зазначивши, що відповідач зобов`язаний здійснити саме перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог закону та підзаконних нормативно-правових актів, а не обмежуватись формальним застосуванням коефіцієнтів індексації без дотримання повного механізму такого перерахунку. Суд зазначив, що при оцінці виконання рішення суду підлягає перевірці не лише факт застосування відповідних коефіцієнтів, але й дотримання відповідачем встановленого законом порядку проведення перерахунку пенсії в цілому.

За висновками суду, відповідачем не надано належних та зрозумілих розрахунків, які б підтверджували порядок визначення нового розміру пенсії, зокрема, відсутнє обґрунтування складових такого розрахунку та причин, з яких застосування коефіцієнтів індексації не призвело до істотного збільшення розміру пенсійної виплати. З огляду на викладене, суд вважав за необхідне відмовити у прийнятті поданого звіту та зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області подати новий звіт із наданням детальних розрахунків перерахунку пенсії, із зазначенням усіх складових, застосованих показників та їх значень.

Аналізуючи зміст спірної ухвали Одеського окружного адміністративного суду колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано, що у даній справі судове рішення не виконано взагалі, в тому числі і в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025р. у спосіб, визначений резолютивною частиною судового рішення по справі №420/29410/25.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не прийнято звіт ГУ ПФУ в Одеській області в цілому, в тому числі і в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції, також, враховано, що представник позивача висловлював незгоду із розрахованим на виконання рішення суду розміром пенсії у даній справі та надання ним на підтвердження своїх доводів відповідних розрахунків.

Тобто, суд першої інстанції констатував наявність суперечливих розрахунків сторін, зокрема, з огляду на застосування ними різних методик розрахунку. У зв`язку з цим, в резолютивній частині ухвали від 09.04.2026р. суд встановив Головному управлінню новий строк для подання звіту до суду - 30 календарних днів з дня отримання ним копії ухвали.

При цьому, в резолютивній частині оскаржуваної ухвали суд звернув увагу відповідача про необхідність надання відповідного звіту з урахуванням поданих представником позивача заперечень щодо прийняття звіту.

Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції лише констатував наявність суперечливих розрахунків сторін, зокрема з огляду на застосування ними різних методик розрахунку, водночас правової оцінки таким доводам сторін не надав. З огляду на межі апеляційного оскарження, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд наголошує, що вказаним доводам сторін має бути надана правова оцінка саме судом першої інстанції під час розгляду відповідного звіту відповідача.

Що ж до звільнення керівника ГУ ПФУ в Одеській області від сплати штрафу відповідно до ч.3 ст.382-3 КАС України за наслідком відмови у прийнятті звіту, то колегія суддів зазначає, що таке право надано суду положеннями частини п`ятої статті 382-3 КАС України.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення.

В даному випадку судом однозначно не було констатовано протиправність здійсненого ГУ ПФУ перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а звернуто увагу на відсутність зрозумілих розрахунків, які б підтверджували порядок визначення нового розміру пенсії позивача, в т.ч. враховуючи наведені останнім заперечення. За наведених обставин, вирішення питання про наявність підстав для накладення на керівника ГУ ПФУ в Одеській області штрафу є передчасним.

Апелянт, серед іншого, посилається на те, що здійснення виплати пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» є протиправним, оскільки положеннями Порядку №821 змінюється сама природа судового захисту. А відтак, за твердженнями апелянта, наявні правові підстави для звернення до Верховного Суду для вирішення питання щодо звернення до Конституційного Суду України щодо неконституційності (відповідності до Конституції України) постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821.

Колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки у поданому ГУ ПФУ в Одеській області звіті від 27.03.2026р. про виконання судового рішення по справі №420/29410/25 відповідач не посилався на Постанову №821 та її застосування при здійсненні виплати пенсії позивачу матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи викладене колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 травня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук