Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №400/605/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/605/25

Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. Дата і місце ухвалення: 09.04.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року, постановлену в порядку статті 382-3 КАС України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2025р. пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025р. №1.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.01.2025р. пенсію ОСОБА_1 з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 01.01.2025р. №1, без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.01.2025р. по день проведення перерахунку.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області подати у місячний строк звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у справі №400/605/25, з дня отримання копії цієї ухвали.

За наслідками розгляду поданого ГУ ПФУ в Миколаївській області звіту ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026р., відмовлено у його прийнятті. Встановлено ГУ ПФУ в Миколаївській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. у справі №400/605/25, який становить три місяці з дати отримання копії цієї ухвали. Звільнено керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області від сплати штрафу, передбаченого частиною третьою статті 382-3 КАС України.

На виконання вимог вказаної ухвали 07.04.2026р. ГУ ПФУ в Миколаївській області подало звіт про виконання судового рішення по справі №400/605/25, в якому зазначило, що після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 40867,92 грн. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду від 04.07.2025р. по справі №400/605/25, за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. склала 112092,40 грн. та буде виплачена в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Щодо виплати поточної пенсії в розмірі 40867,02 грн. щомісячно, то ГУ ПФУ у Миколаївській області зазначило, що 24.03.2026р. ним надіслано до Пенсійного фонду України лист №1400-0502-5/23329 з проханням розглянути питання щодо виділення коштів для виплати суми перерахованої пенсії ОСОБА_1 . Вказане свідчить про те, що Головним управлінням не відмовлено ОСОБА_1 у виконанні судового рішення, таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року відмовлено ГУ ПФУ в Миколаївській області у прийнятті звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. по справі №400/605/25.

Встановлено Головному управлінню строк для подання суду звіту про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. по справі №400/605/25 - не пізніше трьох місяців з дня отримання ухвали суду.

Звільнено начальника Головного управління ПФУ в Миколаївській області від сплати штрафу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 09.04.2026р. та ухвалити нове рішення, яким встановити ГУ ПФУ в Миколаївській області додатковий строк для виконання судового рішення по справі №400/605/25 у меншому розмірі та накласти на керівника відповідача, відповідального за виконання судового рішення, штраф, передбачений статтею 382-3 КАС України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні питання про прийняття звіту ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання судового рішення судом першої інстанції не враховано, що сума щомісячної пенсії, яка нарахована відповідачем на виконання рішення суду в розмірі 40 867,92 грн. щомісячно не виплачується на користь ОСОБА_1 , а продовжує виплачуватися в розмірі 29 658,68 грн. Фактично як територіальним органом ПФУ, так і судом першої інстанції проігноровано висновки постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026р. у даній справі, де зазначено, що на виплату поточної пенсії не поширюються положення Постанови КМУ №821. Невиплата позивачу щомісячної пенсії в її попередніх розмірах (до обмеження) свідчить про умисне невиконання рішення суду та штучне нарощування перед ним заборгованості по пенсії.

За твердженнями апелянта, вказане свідчить про умисні дії керівника відповідача по невиплаті йому поточної пенсії у визначеному законодавством розмірі. При цьому, апелянт не заперечує щодо виплати йому заборгованості по перерахованій пенсії за попередній період в порядку, визначеному постановою КМУ №821.

ГУ ПФУ в Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції – без змін. Відповідач зазначає, що на виконання судового рішення по справі №400/605/25 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого його місячний розмір пенсійної виплати склав 42367,92 грн., а до виплати фактично 40867,92 грн. Загальна сума доплати пенсії, що виникла на виконання рішення суду, за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. склала 112092,40 грн. Щодо виплати поточної пенсії, то Головне управління зазначає, що на звернення його до ПФУ листом від 24.03.2026р. щодо виділення коштів на виплату пенсії ОСОБА_1 відповідачем отримано відповідь, що фінансування пенсій, призначених за нормами Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. У Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що відповідач не виконує рішення суду. Рішення суду виконується з дотриманням чинного законодавства та в межах бюджетних асигнувань.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому в положеннях ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Процесуальне законодавство визначає наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, а саме, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Таким чином Кодексом адміністративного судочинства України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019р. у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

В поданому до суду першої інстанції звіті про виконання судового рішення по справі №400/605/25 ГУ ПФУ в Миколаївській області зазначило, що на виконання рішення суду від 04.07.2025р. здійснено перерахунок розміру пенсії позивача відповідно до покладених судом зобов`язань. Після перерахунку розмір пенсії склав 40867,92 грн. Окрім того, згідно протоколу перерахунку з 01.11.2025р. підсумок пенсії позивача склав 42367,92 грн., а до виплати фактично - 40867,92 грн. Різниця між нарахованою сумою 42367,92 грн. та фактично виплачуваною пенсією 40867,92 грн. становить 1500,00 грн. Сума у розмірі 1500,00 грн. є індексацією відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025р. №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Водночас, оскільки судом зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром станом на 01.01.2025р., то індексація відповідно до Постанови №209 не включена до складу пенсії, так як зазначена постанова набрала чинності пізніше -доплата встановлюється з 01.03.2025р. Щодо виплати нарахованих сум, то виплати доплат, нарахованих на виконання рішень суду, здійснюються Головним управлінням виключно в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, як це передбачено Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025р. №821. Виплата заборгованості буде здійснюватися відповідно до Постанови №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Щодо виплати поточної пенсії в розмірі 40867,02 грн. щомісячно, то ГУ ПФУ у Миколаївській області зазначило, що 24.03.2026р. ним надіслано до Пенсійного фонду України лист №1400-0502-5/23329 з проханням розглянути питання щодо виділення коштів для виплати суми перерахованої пенсії ОСОБА_1 . Вказане свідчить про те, що Головним управлінням не відмовлено ОСОБА_1 у виконанні судового рішення, таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми.

Суд першої інстанції, відмовляючи ухвалою від 09.04.2026р. в прийнятті звіту ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання судового рішення по справі №400/605/25, обмежився посиланням на те, що територіальним органом ПФУ не надано доказів виплати ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії, зокрема, виниклої заборгованості.

При цьому, суд зазначив, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи положень ст.382-3 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд не вбачає наявності таких підстав.

Колегія суддів, проаналізувавши доводи ГУ ПФУ в Миколаївській області, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, встановила, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. у справі №400/605/25 відповідачем виконано лише в частині здійснення 01.11.2025р. перерахунку пенсії позивача з 01.01.2025р., внаслідок чого за період з 01.01.2025р. по 31.10.2025р. у органу ПФУ перед ОСОБА_1 утворилася заборгованість в сумі 112092,40 грн.

В частині погашення нарахованої виплати станом на день подання цього звіту таке рішення залишається не виконаним.

Колегія суддів погоджується з доводами ГУ ПФУ в Миколаївській області, що виплата донарахованих сум пенсії ОСОБА_1 за судовим рішенням по справі №400/605/25 (за минулий час) має бути здійснена з урахуванням положень Порядку №821.

У відповідній частині позивач не заперечує таких доводів відповідача.

Поряд з цим, судом першої інстанції залишено поза увагою, що Порядком №821 визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду.

Порядок №821 підлягає застосуванню до спірних правовідносин виключно в частині, що стосується виплати позивачу ретроспективної заборгованості, однак не може застосовуватись до виплати поточних сум пенсії після набрання судовим рішенням законної сили.

В постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026р. по даній справі колегія суддів звертала увагу на неправомірність дій ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо виплати на користь ОСОБА_1 поточної пенсії у попередньому розмірі, а не у розмірі, нарахованому на виконання судового рішення по справі №400/605/25.

Однак, вказану обставину проігноровано територіальним органом ПФУ, яке продовжує виплачувати позивачу пенсію у заниженому розмірі, а не у розмірі, який нараховано на виконання судового рішення по справі №400/605/25.

Вказану обставину також не враховано судом першої інстанції при вирішенні питання про наявність/відсутність підстав для накладення на керівника Головного управління штрафу в порядку ст.382-3 КАС України.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст. 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Як слідує зі змісту вказаних норм, зменшення розміру штрафу або звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від його сплати за невиконання рішення суду може мати місце лише у випадку наявності доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020р. у справі № 804/2076/17 зазначив, що про протиправність дій суб`єкта владних повноважень може свідчити, зокрема, те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

У даній справі ГУ ПФУ в Миколаївській області не надало суду жодного належного доказу в підтвердження відсутності бюджетних асигнувань на виплату позивачу поточної пенсії у належному розмірі, тобто у розмірі, нарахованому ОСОБА_1 на виконання судового рішення по справі №400/605/25.

Процесуальний закон ставить обов`язковою умовою для звільнення керівника пенсійного органу від сплати штрафу наявність доказів відсутності бюджетних асигнувань для здійснення виплат за судовими рішеннями про перерахунок соціальних виплат та доказів, що підтверджують вжиття цим керівником достатніх та вичерпних заходів щодо встановлення таких бюджетних асигнувань.

Таких доказів ГУ ПФУ в Миколаївській області ні до суду першої, а ні до суду апеляційної інстанцій не надало.

Колегія суддів звертає увагу, що право позивача на належний розмір пенсії, тобто без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 01.01.2025р. №1, без обмеження максимальним розміром, незважаючи на наявність судового рішення по справі №400/605/25, надалі порушується ГУ ПФУ в Миколаївській області, яке вже більше 9 місяців після набрання законної сили судовим рішенням виплачує поточну пенсію ОСОБА_1 з відповідними обмеженнями.

Такими діями відповідача фактично нівелюється обов`язковість судових рішень, закріплена у статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтях 14, 370 КАС України.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Згідно із пунктом 7 частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003р. №755-IV в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ГУ ПФУ в Миколаївській області є Сичугова Олена Анатоліївна, тому саме до зазначеної особи слід застосувати штраф у порядку ст.382-3 КАС України у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за не виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.07.2025р. по справі №400/605/25 без зазначення поважних причин такого невиконання та надання їм документального підтвердження.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від установлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Таким чином, сума штрафу, накладеного на керівника ГУ ПФУ в Миколаївській області ОСОБА_2 становить 66560,00 грн (20 х 3328,00 грн), половину якого в сумі 33280 грн. слід стягнути на користь позивача, а іншу половину у розмірі 33280 грн. - до Державного бюджету України.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу від 09.04.2026р. слід скасувати в частині звільнення начальника Головного управління ПФУ в Миколаївській області від сплати штрафу, з ухвалення в цій частині по справі нового судового рішення – про накладення на начальника ГУ ПФУ в Миколаївській області штрафу в порядку ч.3 ст.382-3 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року скасувати в частині звільнення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від сплати штрафу.

Ухвалити в цій частині по справі нове судове рішення, яким накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_2 штраф в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн. (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_2 половину штрафу у сумі 33 280,00 грн. на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_2 половину штрафу у сумі 33 280,00 грн. до Державного бюджету України, стягувач Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвала є виконавчим документом та обов`язкова до виконання.

Стягувачами за ухвалою є:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржником за ухвалою є начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області Сичугова Олена Анатоліївна (РНКОПП НОМЕР_2 ).

Строк пред`явлення ухвали до виконання ОСОБА_1 становить три роки з дня набрання ухвалою законної сили.

Строк пред`явлення ухвали до виконання Державною судовою адміністрацією України становить три місяці з дня набрання ухвалою законної сили.

В іншій частині ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 травня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук