Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №400/12929/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/12929/25

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року по справі за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2025 № 55335; зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила:

визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.09.2025 № 55335;

зобов`язати відповідача виключити позивачку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що, рішенням відповідача від 18.09.2025 № 55535 позивача визнано такою, яка відповідає критеріям ризиковості платника податків за кодами “ 03” і “ 07”. На переконання позивачки, вказане рішення є протиправним, оскільки вона здійснює прозору фінансово-господарську діяльність, зокрема при виконанні договору підряду від 15.04.2024 № 09/24/1, укладеного між нею і ОСББ “Миколаївська 11”. В оренді в нього перебуває два нежитлових приміщення, які він використовує для зберігання наявних товарно-матеріальних цінностей. При здійсненні господарської діяльності вона не потребує трудових ресурсів, оскільки залучала підрядні компанії на підставі договорів виконання робіт. Крім цього, в оскаржуваному рішенні відсутня будь-яка деталізація підстав щодо відповідності її критеріям ризиковості. Зокрема, до ризикових операцій віднесено її господарські операції за РНОКПП, які й же їй і належить. Тобто контролюючий орган вважає ризиковими операції, де позивачка сама у себе придбала товари (роботи, послуги). Графи “Код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова” та “Умовний код товару операції, визначеної як ризикова” взагалі не містять інформації.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.09.2025 № 55335.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028 (Три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області, подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що враховуючи значний обсяг реалізації товарів підприємством (згідно даних ЄРПН), при відсутності трудових ресурсів без залучення сторонніх організацій підприємство не спроможне здійснювати господарську діяльність в таких обсягах, в тому числі: відсутні менеджери зі збуту продукції, логісти, водії, комірники, робітники тощо, відсутні трудові ресурси, що забезпечують надходження, навантаження/розвантаження товару, перевезення на склад, оприбуткування його тощо.

Крім того, відповідно до баз даних ДПСУ по платнику відсутня інформація щодо наявності об`єктів оподаткування, повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до органів ДПСУ станом на 18.12.2025 не надано, також відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даним СГ.

Тобто, відповідно до форми №20-ОПП підприємство не декларує наявність складських/виробничих приміщень, автотранспорту тощо (лише офісні приміщення).

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.11.2023 № 56152108809 основним видом діяльності позивача є інші роботи із завершення будівництва (43.39).

У протоколі засідання комісії ГУ ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) від 25.03.2025 № 38 зазначено, що за результатами проведеного моніторингу фінансово-господарських операцій, відображених у поданих для реєстрації податкових накладних у попередніх періодах, встановлено, що платником реєструються податкові накладні на реалізацію робіт з капітального та поточного ремонту. Відповідно до наданої звітності за формою 4-ДФ за березень 2025 року основні працівники відсутні (ознака 101), відображено нарахування та виплата доходу одній самозайнятій особі (ознака 157), при цьому, відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних роботи з поточного ремонту проводилися по декількох багатоквартирних будинків ОСББ за різними адресами. Крім цього, відповідно до баз даних ДПСУ по платнику відсутня інформація щодо наявності об`єктів оподаткування, повідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-опп до органів ДПСУ не надано, також відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг з оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з рішенням від 25.03.2025 № 19669 встановлено факт відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критерії ризиковості платника податку за кодами податкової інформації:

03 – постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та / або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг, транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

07 – відсутність відомостей щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та / або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг.

Відповідність позивачки критеріям ризиковості здійснено на підставі її господарських операцій з придбання товарів за період з 26.09.2024 по 25.03.2025 з контрагентом з РНОКПП НОМЕР_1 (позивачка).

Позивачка подала відповідачу пояснення від 29.08.2025 № 29/08 та копії деяких документів.

У протоколі засідання Комісії від 18.09.2025 № 116 зазначено, що позивачкою надано Повідомлення про надання інформації та копій документів, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. За результатами обговорення фінансово-господарської діяльності платника та аналізу копій документів, наданих позивачем, прийнято рішення про доцільність його перебування у переліку платників, які відповідають ризиковості платника податку.

Згідно з рішенням від 18.09.2025 № 55335 встановлено факт відповідності позивачки критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критерії ризиковості платника податку за кодами податкової інформації “ 03” і “ 07”. Її відповідність критеріям ризиковості здійснено на підставі господарських операцій з придбання товарів за період з 26.09.2024 по 25.03.2025 з контрагентом з РНОКПП НОМЕР_1 (позивачка).

Вважаючи Рішення від 18.09.2025 № 55335 протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки у протоколі Комісії від 18.09.2025 № 116, безпосередньо на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, відсутні як будь-які відомості щодо конкретних підстав для доцільності залишення перебування позивачки у переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості податку, так і аргументація не врахування її Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку від 29.08.2025 суд прийшов до висновку, що рішення від 16.10.2025 № 60744 є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом ДПС України від 11.01.2023 року №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема:

03 – постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та / або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг, транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

07 – відсутність відомостей щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та / або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) – для виробників товарів / постачальників послуг.

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності /невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність /невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Системний аналіз вищевикладених законодавчих приписів свідчить про те, що законодавцем установлено певну послідовність дій щодо прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної /розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачено наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, вказаний акт індивідуальної дії суб`єктом владних прийнято у зв`язку з наявністю у контролюючого органу податкової інформації.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому вся господарська діяльність позивача є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції або назви контрагентів, які брали участь у її здійсненні.

Відповідачем також не надано доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій.

Форма рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, затверджена у Додатку 4 до Порядку №1165, передбачає обов`язковість, у разі відповідності пункту 8 критеріям ризиковості, розшифрування яка саме податкова інформація стала фактичною підставою для прийняття відповідного рішення.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом як конкретного критерію ризиковості так і обов`язково розшифрування податкової інформації, яка стала підставою для віднесення такого платника до переліку ризикових, у разі застосування п.8 Критеріїв ризиковості.

В іншому випадку, у разі відсутності конкретизації підстав для прийняття рішення, вказане призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання визначено переліку документів задля виключення його з переліку ризикових платників податків.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Враховуючи правові висновки Верховного Суду наведені зокрема у постановах від 02.04.2020 р. у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 р. у справі № 340/422/19, від 16.04.2021 р. у справі № 813/1301/15 апеляційний суд вважає за доцільне також зауважити, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

При цьому, зазначення контролюючим органом кодів податкової інформації не є свідченням дотримання відповідачем вимог Порядку №1165, оскільки визначені контролюючим органом коди повинні гуртуватися на податковій інформації, яка, в свою чергу, повинна бути розшифрована в рішенні про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

У пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгари Європейського суду з прав людини дійшов такого висновку: ... «Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності ...».

Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.

Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

В свою чергу, відповідач не обґрунтовує та не надає суду доказів на підтвердження того, що саме викликало сумніви контролюючого органу щодо господарських операцій з контрагентами позивача, як і не зазначено в чому полягало порушення законодавства по таких операціях з боку підприємства позивача, що зумовило його віднесення до категорії ризикових.

Зміст прийнятих ГУ ДПС рішень свідчить про те, що останній формально послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не зазначив, які саме докази свідчать про ознаки ризиковості ведення діяльності, хоча затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника (додаток 4) вимагає від комісії регіонального рівня у разі відповідності платника податку п. 8 вказаних Критеріїв розшифрувати, яка саме податкова інформація вказує на відповідність платника податку вказаним критеріям.

Внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності.

Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вказане рішення не можливо визнати обґрунтованим, а отже таке рішення не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, що вірно зазначено судом першої інстанції.

При цьому, оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Твердження контролюючого органу про відсутність у позивача об`єктів оподаткування та послуг оренди спростовується матеріалами справи, а саме договорами оренди нежитлових приміщень №б/н від 21 серпня 2024 р. та №1/1 від 01.02.2025 р., які були додані позивачем до пояснень від 29.08.2026 р.

Відповідач не пояснив, чому ці документи не були враховані при прийнятті Рішення від 18.09.2025 р.

Також апелянт не обґрунтовує, яка кількість трудових ресурсів, на думку контролюючого органу, є достатньою для здійснення господарської діяльності позивача.

Отже відповідачем не спростовано наданих у письмових поясненнях, доданих до повідомлення, обґрунтувань щодо невідповідності його як платника податків критеріям ризиковості.

Таким чином, висновок відповідача про відповідність позивача критеріям ризиковості не ґрунтується на доказах, а лише є припущеннями, тоді як позивач надав до суду докази на спростування зазначеного висновку податкового органу.

Апеляційний суд відхиляє послання апелянта на постанову Верховного Суду, від 11.05.2022 у справі №640/11205/19, оскільки в цій справі суд касаційної інстанції скасував судові рішення суду апеляційної та першої інстанції, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»- «г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Повний текст постанови складено та підписано 19 травня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова