Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №420/336/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/336/26

Перша інстанція: суддя Хлімоненкова М.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

05 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення їй розрахунку розміру пенсійної виплати з 07.10.2009 по 01.03.2024 без осучаснення пенсії (масових перерахунків), без врахування індексації пенсії та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, без врахування щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилось 80 років, та надбавки за понаднормового стажу у належному розмірі та без виплати підвищення дітям війни,

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 07.10.2009 перерахунок її пенсії з врахуванням положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме:

- осучаснення пенсії (масових перерахунків);

- індексації пенсії в т.ч. з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 з 01.05.2020 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у розмірі 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168 та у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";

- щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилось 80 років;

- надбавки за понаднормовий стаж,

- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснювати їй виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум, з виплатою компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

- зобов`язати ГУ ПФУ України в Одеській області встановити та виплачувати їй з 07.10.2009 щомісячне підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з виплатою компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що під час поновлення виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №420/14026/24 відповідачем протиправно здійснено розрахунок розміру її пенсійної виплати з 07.10.2009 по 01.03.2024 без осучаснення пенсії (масових перерахунків), без врахування індексації пенсії та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, без врахування щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилось 80 років, та надбавки за понаднормового стажу у належному розмірі та без виплати підвищення дітям війни, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства та порушує права позивачки на отримання пенсії у належному встановленому законом розмірі.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду з цим позовом. З приводу осучаснення пенсійної виплати позивачки відповідач зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Оскільки представник позивача звернувся до пенсійного органу із заявою довільної форми, яка не відповідає додатку 3 Порядку №22-1, така заява розглянута відповідачем в порядку Закону України «Про звернення громадян». Відповідач зазначив, що станом на 30.09.2025 року пенсія позивача виплачується з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, підвищення дітям війни та компенсаційної виплати 80-ти річним, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсійної виплати ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 01.03.2024 без осучаснення пенсії (масових перерахунків), без врахування індексації пенсії та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, без врахування щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилось 80 років, та надбавки за понаднормового стажу у належному розмірі та без виплати підвищення дітям війни.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити з 07.10.2009 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням положень Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме:

- осучаснення пенсії (масових перерахунків);

- індексації пенсії в т.ч. з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 з 01.05.2020 відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", з 01.03.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у розмірі 1,14, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24 лютого 2023 року №168 та у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році",

- щомісячної компенсаційної виплати особам, яким виповнилось 80 років;

- надбавки за понаднормовий стаж,

- щомісячного підвищення пенсії, як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на неірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове: позивач - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що є законні підстави зобов`язати відповідача здійснити виплату позивачу компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки пенсію позивачу поновлено на підставі рішення суду, то враховуючи межі зобов`язань, розмір пенсії поновлено у розмірі визначеному на час припинення її виплати і він не підлягає перерахунку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, з 18.07.1989 отримувала пенсію за віком в УПФУ в Малиновському районі м.Одеси.

З 01 серпня 2004 року позивачці припинено виплату пенсії, у зв`язку із її виїздом на постійне місце проживання до Німеччини.

19 січня 2024 року позивачка, через представника звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії за віком з 07.10.2009 року, та рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 26.01.2024 року № 155350018335 позивачці з 19.01.2024 року призначено пенсію за віком.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №420/14026/24, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 07.10.2009 року з урахуванням вже виплачених сум.

Додатковою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року – скасовано в частині відмови ОСОБА_1 поновити виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.10.2009 року, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в цій частині. Викладено абзац третій резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV з 07.10.2009 року у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням компенсації втрати частини доходів, з урахуванням вже виплачених сум». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року залишено без змін.

Листами від 01.08.2025 №21609-21383/Ч-03/8-1500/25, від 09.10.2025 №1500-0306-8/167667, від 24.10.2025 №1500-0306-8/177387 ГУ ПФУ в Одеській області повідомлено позивача, що на виконання судових рішень у справі №420/14026/24 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058 з 07.10.2009 в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність станом на дату поновлення пенсії. На час виконання судового рішення, тобто на 07.10.2009, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» становив 544,00 грн.

Доплата за період з 07.10.2009 по 31.01.2025 складає 96926,75 та виплачена додатковою відомістю у січні 2025 року. Сума компенсації за період з 07.10.2009 по 18.01.2024 в розмірі 169 384,50 виплачена додатковою відомістю у лютому 2025 року.

Оскільки технічно, як вказував у відповідях відповідач, неможливо провести перерахунок пенсії з 07.10.2009 року, для опрацювання судового рішення управлінням 20.08.2025 за №1500-0307-5/140770 направлено запит до Пенсійного фонду України щодо ініціювання перерахунку пенсії модулем «Макетна обробка» та пенсійну справу приведено у відповідність з 19.01.2024.

З 19.01.2024 пенсію обчислено за матеріалами пенсійної справи при страховому стажі 41 рік 2 місяці (враховано по 01.02.1992) та середньомісячній заробітній платі 10305,14 грн, визначеній за періоди роботи з 01.07.1988 по 30.06.1989 (коефіцієнт становить 1,39164) застосовуючи норму для розрахунку понаднормативного стажу 20/25.

Також, з 19.01.2024 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з додаванням стажу за періоди роботи з 01.01.2004 по 31.07.2011 згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу. Пенсію обчислено при страховому стажі 44 роки 4 місяці (враховано по 31.07.2011) та середньомісячній заробітній платі 10305,14 грн, визначеній за періоди роботи з 01.07.1988 по 30.06.1989 та її розмір становить 5462,77 грн.

З 01 березня 2024 проведено масовий перерахунок пенсії (індексація заробітку). Розмір пенсії позивача становить 5926,42 грн.

З 01 березня 2025 року проведено масовий перерахунок пенсії (індексація заробітку). Пенсію позивача обчислено при страховому стажі 44 роки 4 місяці (враховано по 31.07.2011) та середньомісячній заробітній платі 12404,84 грн, визначеній за періоди роботи з 01.07.1988 по 30.06.1989 та її розмір становить 6393,63 грн, де: 5499,44 грн — розмір пенсії за віком; 257,76 грн — доплата за 24 роки понаднормативного стажу; 66,43 грн — підвищення дітям війни; 570,00 грн — компенсаційна виплата 80-ти річним.

Доплату по перерахунку пенсії за період 19.01.2024 по 31.07.2025 нараховано для виплати у найближчий виплатний період.

Після отримання дозволу від ПФУ, пенсійну справу позивачки доопрацьовано з 07.10.2009. Пенсію обчислено при страховому стажі 41 рік 2 місяці (враховано по 01.02.1992) та середньомісячній заробітній платі 1292,57 грн, визначеній за періоди роботи з 01.07.1988 по 30.06.1989 (коефіцієнт становить 1,39165) та її розмір становить 1084, 26 грн (716, 99 грн – розмір пенсії за віком, 114,24 грн – доплата за 21 рік понаднормативного стажу, 878,22 грн – розмір пенсії за віком з ростом зарплати, 209,04 грн – доплата до розміру пенсії з урахуванням ст.42 Закону №1058.

Доплату по перерахунку пенсії за період 07.10.2009 по 18.01.2024 в сумі 94 497,08 грн нараховано для виплати в жовтні.

Щодо вікових доплат, у листі від 09.10.2025 відповідач вказував, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 963 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому», передбачено, що особам у віці від 70 до 75 років, у яких розмір щомісячної пенсійної виплати з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсаційної виплати, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, є меншим від розміру середньої заробітної плати (доходу) 10340,35 грн в Україні за 2020 рік, з якої сплачено страхові внески та яка (який) враховується для обчислення пенсії, виплачується у межах зазначеного розміру щомісячна компенсаційна виплата у розмірі 300 гривень. Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено, що з 1 березня 2023 року щомісячна компенсаційна виплата особам, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не досягає розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік та, яким виповнилося, зокрема, 80 років і більше виплачується у розмірі до 570 гривень.

До прийняття вищезазначених нормативно-правових актів встановлення доплати до пенсії в залежності від віку законодавством не передбачалось.

На підставі зазначеного, ОСОБА_1 з 19.01.2024 встановлена і виплачується щомісячна |компенсаційна виплата як особі, яка досягла 80-ти років в сумі 570,00 грн.

Згідно даних електронної пенсійної справи, пенсія ОСОБА_1 з 07.10.2009 по 18.01.2024 встановлена у розмірі 1 087,26 грн, з 19.01.2024 встановлена і виплачується щомісячна компенсаційна виплата як особі, яка досягла 80-ти років у сумі 570 грн., підвищення дітям війни у розмірі 66,43 грн, доплата за понаднормовий стаж 257,76 грн, при цьому у перерахунках вказана інформація про вид перерахунку: «Макетна обробка» та «За рішенням суду», а також: «Був пенсіонером з 07.10.2009 по довічно. Не підлягає МП (масовим перерахункам), признач. за ріш.суду в тверд.розм. з 07.10.2009 по довічно.

У листі від 24.10.2025 на неодноразові звернення представника позивачки повідомлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 з урахуванням додаткової постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі № 420/14026/24 пенсія заявниці поновлюється у розмірі, визначеному відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, який був визначений на дату припинення її виплати у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон. Подальші перерахунки пенсії зазначеним судовим рішенням не передбачені. Для перерахунку пенсії з 07.10.2009 з урахуванням підвищення дітям війни і з 1 жовтня 2022 року вікових виплат підстави відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії з осучасненням її розміру, з урахуванням всіх доплат, підвищень та індексацій, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виплата пенсії позивача з 07 жовтня 2009 року повинна бути проведена з урахуванням всіх доплат, надбавок та підвищень.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції фактично виходив з їх передчасності, зазначивши, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. Отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на соціальний захист гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, у тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Крім того, пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера, а її протиправне позбавлення буде порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Поряд із цим, відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення) пенсії мають громадяни України незалежно від місця проживання та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Зазначений підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 30 січня 2020 року у справі №489/5194/16-а та від 30 вересня 2021 року у справі №540/4060/20.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (частина перша статті 43 Закону №1058-IV).

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 27 Закону №1058-IV, розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Статтею 42 Закону №1058-IV встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, з дня поновлення виплати пенсії позивачка користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV. Будь-яких обмежень прав позивачки, як пенсіонера, якій призначено виплату пенсії за рішенням суду, Законом №1058-IV не встановлено.

Виконання вимог Закону, в тому числі, щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій є обов`язком для відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо непроведення перерахунку позивачці пенсії за віком у законодавчо встановлених розмірах, починаючи з дня її поновлення, з урахуванням масових перерахунків, індексації, доплат, компенсацій та підвищень.

Враховуючи, що позивачці поновлена виплата пенсії за віком, відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення наступних перерахунків з дати поновлення, незалежно від того, виплата пенсії поновлена добровільно чи за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачці поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 на виконання рішення суду. Водночас, відповідач визначив розмір її пенсії – 1 087,26 грн за період з 07.10.2009 по 18.01.2024 та зазначив, що пенсія масовим перерахункам не підлягає.

В свою чергу, судові рішення по справі № №420/14026/24 не містять будь-яких обмежень та застережень щодо поновлення пенсії лише у певному розмірі та що пенсія позивачки не підлягає масовим перерахункам.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічні положення передбачені частиною другою статті 7 Закону №1058-IV.

З урахуванням викладеного, при поновленні позивачці пенсії та здійсненні перерахунку відповідачем безпідставно визначено, що пенсія не підлягає загальним перерахункам, за наявності визначених законом підстав, що призвело до порушення права позивача на належний розрахунок пенсії та подальше підвищення її розміру відповідно до приписів статті 42 Закону №1058-ІV, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій.

Верховний Суд у постанові від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23 наголосив, що зобов`язання поновити пенсію позивачу не означає виплату її в тому ж розмірі, в якому припинено цю виплату в певному періоді в минулому чи у мінімальному розмірі. Позивачу, незалежно від місця проживання, розмір пенсії, її перерахунок, осучаснення та індексація має проводитися в тому ж самому порядку як громадянам, які проживають в Україні. В іншому випадку відповідачем допускатиметься дискримінація права позивача на належне пенсійне забезпечення.

Аналізуючи вищевикладене колегія суддів наголошує, що право позивачки на отримання пенсії та на належне пенсійне забезпечення є невід`ємним конституційним правом, гарантованим статтею 46 Конституції України та міжнародними зобов`язаннями держави у сфері соціального захисту. Пенсія, як майнове право, належить особі з моменту виникнення підстав для її призначення і не може бути обмежена чи звужена внаслідок дій або бездіяльності органів Пенсійного фонду.

Закон №1058-IV не передбачає жодних винятків чи особливих режимів обмеження прав пенсіонерів, пенсія яких була поновлена за рішенням суду або які проживають за межами України. Усі застраховані особи користуються однаковим правом на перерахунок, індексацію та підвищення пенсії за загальними правилами. Будь-яке відхилення від цього порядку, у тому числі встановлення "твердого" розміру пенсії без урахування індексацій і масових перерахунків, є необґрунтованою та невиправданою диференціацією, що суперечить принципам рівності та недискримінації.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для застосування перерахунків до пенсії позивача фактично призводить до необґрунтованого звуження обсягу пенсійних прав, що є неприпустимим та прямо суперечить Конституції України.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно того, що суд першої інстанції протиправно не задовольнив позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснювати виплату перерахованої пенсії з виплатою компенсації втрати частини доходів, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст.2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Щодо суми індексації грошових доходів громадян, то внесення вказаних сум в доходи, які підлягають компенсації були внесені Законом №1214-ІХ від 04 лютого 2021 року.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Пункти 1,2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-III, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Колегія суддів зазначає, що право на отримання компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є соціальним правом громадянина, тобто правом, яке закріплено у в законодавстві і перебуває під захистом держави.

Проте до системи гарантій соціальних прав є, зокрема, визначення процедури їх реалізації.

Згідно ст.ст. 3, 4, 5 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

Статтею 7 Закону №2050-III, п.8 Порядку №159 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що аналіз ст.ст. 1, 2, 4 Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Таким чином, компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись у місяці, в якому проведено виплату заборгованості.

Невиплата такої компенсації є порушенням прав особи та саме з цього часу виникає право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Враховуючи, що на виконання рішення суду по цій справі пенсійним органом ще не проведено перерахунок і виплату пенсії, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати перерахованої, на виконання рішення по цій справі, пенсії фактично є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 12 січня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко