Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №420/38884/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38884/25

Суддя першої інстанції - Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі №420/38884/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22 липня 2025 року П/С №923090201498 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання гр. ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 14 липня 2025 року №7146;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 допомоги на поховання померлої пенсіонерки ОСОБА_2 в розмірі тримісячної пенсії, яку отримувала пенсіонерка на момент смерті.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року позовні вимоги задоволені.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі №420/38884/25.

Апелянт вказав, що виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена з 01 травня 2023 року у зв`язку з тривалим неотриманням відповідно до п.4 частини першої ст.49 Закону №1058. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав уваги тому, що за життя отримувач пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі, із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, не зверталася. Пенсійна справа знята з обліку з 01 квітня 2025 року у зв`язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На переконання апелянта, суд першої інстанції з помилкових міркувань відхилив доводи відповідача, що ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримувала і з заявою про поновлення виплати не зверталась, отже згідно з чинним законодавством неможливо виконати звернення позивача щодо виплатити допомоги на поховання.

За таких підстав, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у справі №420/38884/25.

01 травня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

12 травня 2026 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що сторони не заперечують, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09 квітня 1992 року №2262- XII.

Також сторони визнають, що фактичне місце проживання померлої ОСОБА_2 було смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області, яке є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 , видане 06 травня 2025 року та рішенням Приморського районного суду м. Одеси про встановлення факту смерті у справі №522/8747/25-Е.

Позивач, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 15 серпня 1960 року.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058) 14 липня 2025 року подала заяву №7146 щодо оформлення допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 .

Заявником надані скановані копії оригіналів наступних документів:

заява щодо виплати допомоги на поховання від 14 липня 2025 року №7146;

паспорт ОСОБА_1 НОМЕР_3 , дата видачі - 16 листопада 2005 року, виданий Веселівським РВ УМВС України в Запорізькій області;

довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ;

довідка про відкритий рахунок в банку ОСОБА_1 ;

рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , справа №552/8747/25- Е, провадження №2-0/522/333/25 від 25 квітня 2025 року;

свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , видане Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 06 травня 2025 року, серія НОМЕР_4 , місце смерті - смт Веселе, Мелітопольський район. Запорізька область;

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 06 травня 2025 року №00051045130 ОСОБА_2 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 22 липня 2025 року П/С №923090201498 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , відмовлено у виплаті допомоги на поховання з підстав того, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області, що відноситься до тимчасово окупованих територій України, та їй виплата пенсії призупинена з 01 травня 2023 року у зв`язку з тривалою неоплатою відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону №1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду.

До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з ст.1 Закону №2262-ХІІ, члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до ст.61 Закону №2262-ХІІ, в разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вірно встановив суд першої інстанції, сторони не заперечують, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області у смт Веселе Мелітопольського району Запорізької області та отримувала пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» від 09 квітня 1992 року №2262- XII.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення статті 61 Закону № 2262-ХІІ поширюються на позивача.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 5.1 Порядку №22-1 вказано, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно із п.5.2 Порядку №22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Як вбачається з матеріалів справи, 14 липня 2025 року позивач звернулася із заявою №7146 щодо оформлення допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 (її матір), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, до заяви позивач надала необхідні документи передбачені Порядком №22-1, що не заперечується відповідачем.

При цьому, ГУ ПФУ в Запорізькій області було прийнято рішення про відмову в оформленні та виплаті позивачу допомоги на поховання, з огляду на те, що на момент смерті померла ОСОБА_2 не отримувала пенсію.

Надаючи оцінку вищезазначеному, колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується обставина, що за життя ОСОБА_2 перебувала на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1058.

Водночас, факт призупинення з 01 травня 2023 року виплати пенсії з причини тривалого її неотримання жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при зупиненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 зберігала статус пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законами №1058, №2262-ХІІ, що їй належать.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також зауважує, що жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, чинне законодавство не містить.

Припинення виплати пенсії не є підставою для автоматичної втрати права на її отримання та отримання інших належних виплат, зокрема, на допомогу на поховання. Право на таку допомогу виникає у зв`язку з фактом смерті особи, а не з фактом отримання або неотримання пенсії в конкретний період.

Крім того, суд наголошує, що нормами Закону №1058-IV передбачено саме підстави для припинення виплати пенсії, а не для її призупинення, що відповідач зазначає в оскаржуваному рішенні, та вважає обґрунтованою підставою для відмови особі, яка здійснила поховання, у виплаті допомоги на поховання померлого пенсіонера.

Водночас, суд не досліджує та не надає правову оцінку обставинам призупинення виплати пенсії померлому пенсіонеру, оскільки таке питання не є предметом спору у цій справі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що хоча ОСОБА_2 на момент смерті фактично не отримувала пенсію, оскільки проживала на тимчасово окупованій території та виплату пенсії було призупинено, однак пенсія їй мала нараховуватися, отже відповідач може визначити розмір допомоги «в розмірі тримісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті», тобто пенсії, яка їй належала та повинна була бути нарахована.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач виконав усі умови, визначені Законом №1058-IV, Законом №2262-ХІІ та Порядком №22-1, у зв`язку із чим підстави для відмови у виплаті допомоги на поховання у відповідача відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв