Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №160/33926/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/33926/25

Суддя І інстанції – Сліпець Н.Є.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Балюри Андрія Станіславовича про ухвалення додаткового рішення у справі №160/33926/25 задоволено.

Ухвалено додаткове рішення у справі №160/33926/25, яким:

- стягнуто витрати на професійну правничу допомогу з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення суду скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник вказує на необгрунтованість та безпідставність вимог позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрат на професійну правничу допомогу.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У ситуації, що розглядається, 08.08.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Балюрою Андрієм Станіславовичем укладено Договір про надання правничої допомоги №6 від 08.08.2025 (далі - Договір).

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. зазначеного Договору адвокат зобов`язується надавати допомогу Клієнтові з приводу представництва та захисту його прав та інтересів, які стосуються будь-яких відносин з Пенсійним фондом України та його територіальними органами. Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання представляти і захищати права та інтереси Клієнта з будь-яких питань у межах предмету зазначеного у п.1ю1цього договору в правоохоронних та всіх судових органах України, у виконавчих провадженнях, а також перед фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності і підпорядкування у тому числі з правом звернення з адвокатськими запитами, подання складених адвокатом або підписаних від імені Клієнта заяв по суті, пояснень, заяв, скарг, клопотань, участі у судових засіданнях, слідчих діях та вчинення інших, передбачених чинним законодавством процесуальних дій.

Відповідно до п.1.3. Договору Замовник зобов`язується оплатити адвокату гонорар у розмірі, обумовленому даним договором.

При цьому, п.2.2. Договору визначено, що умови оплати, обсяг та умови надання послуг, порядок оплати окремих завдань, оговорюються у Додатковій угоді № 1, яка є невід`ємною частиною даного Договору.

08 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Балюрою А.С. була укладена Додаткова угода №1 до Договору №6 про надання правничої допомоги від 08.08.2025.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди № 1 вартість послуг розраховується у відповідності до п.2.1 Договору і дорівнює 1/2 розміру прожиткового мінімуму станом на місяць в якому відбувається розрахунок за надані послуги.

Відповідно п. 4.1 Додаткової угоди №1 оплата послуг зазначених у пунктах 1-9 таблиці здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуг (можливо частинами) у строк 30 днів з дня вирішення справи судом.

Згідно п.7.1. Додаткової угоди №1 правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується Сторонами.

16 лютого 2026 між адвокатом Балюрою Андрієм Станіславовичем та ОСОБА_1 складено та підписано Акт №1 приймання-передачі правничої допомоги у справі №160/33926/25 відповідно до умов Договору №6 про надання правничої допомоги від 08.08.2025 та Додаткової угоди №1 від 08.08.2025, згідно з яким адвокат надав, а Клієнт прийняв в повному обсязі наступну правничу допомогу:

1. Надання усної консультації - вартістю 832,00 грн;

2. Складання адвокатського запиту та його направлення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області - вартістю 1248,50 грн;

3. Вивчення документів наданих ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, аналіз практики Верховного Суду, звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про добровільне проведення індексації пенсії вартістю 2496,00 грн;

4. Складання та направлення до суду позовної заяви з додатками із доданими документами вартістю 4992,00 грн;

5. Складання та направлення до суду заяви про надання доказів на підтвердження понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу вартістю 1135,50 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить: 10 816 гривень.

Адвокатом Балюрою А.С. виписано рахунок №16/02 від 16.02.2026 ОСОБА_1 на суму 10816,00 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступному.

Відповідно п. 4.1 Додаткової угоди №1 оплата послуг зазначених у пунктах 1-9 таблиці здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуг (можливо частинами) у строк 30 днів з дня вирішення справи судом.

В свою чергу, Дніпропетровським окружним адміністративним судом вирішено справу 160/33926/25 06 лютого 2026 року та ухвалено рішення.

Станом на момент апеляційного перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, визначений п. 4.1 Додаткової угоди №1 тридцятиденний строк з дня вирішення справи судом першої інстанції сплив, однак до суду не було надано документів на підтвердження оплати наданих адвокатом Балюрою Андрієм Станіславовичем послуг, що вказує на невиконання умов Додаткової угоди №1 та відсутність факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Враховуючи те, що наданими документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що вимога щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року - скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 19 травня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва