Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №389/13/26 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.05.2026

Єдиний унікальний номер 389/13/26

провадження №1-кп/389/1/26

Вирок

іменем України

19 травня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121140000220 від 01.12.2025, стосовно

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, одруженої, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за наступних обставин.

У невстановлені під час дізнання та судового розгляду дату та час, але не пізніше 25.11.2025, у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на умисне заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), з метою реалізації якого остання розробила злочинний план шахрайських дій. Відповідно до розробленого злочинного плану, вона повинна була, використовуючи власний мобільний телефон, та сім-картку оператора мобільного зв`язку з номером телефону НОМЕР_1 , а також всесвітню мережу «Інтернет», на платформі «Facebook» створити акаунт, використовуючи який розмістити неправдиві оголошення щодо здачі в оренду квартири, яка в дійсності не перебувала в її фактичній власності. В подальшому, знаходячи зацікавлених осіб, через мережу «Facebook» повідомляти їм про необхідність переказу грошових коштів за оренду кварти, яку вона розмістила у загальнодоступних групах в «Facebook», на наявну у неї онлайн банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ «Універсалбанк» та у такий спосіб заволодівати вказаними грошовими коштами потерпілих, шляхом обману, обертаючи їх на свою користь.

Так, 25.11.2025 (точного часу під час дізнання та судового розгляду встановити не представилось можливим) ОСОБА_4 , реалізуючи вищевказаний умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_3 , за допомогою мобільного телефону «OPPO Reno 4 Pro» зайшла на платформу «Facebook», де розмістила неправдиве оголошення щодо здачі в оренду квартири вартістю 5000 гривень, яка в дійсності не перебувала у фактичній власності останньої. Після чого, ОСОБА_5 , побачивши вказане оголошення та переглянувши його зміст, зателефонувала ОСОБА_4 за номером телефону НОМЕР_1 та обговорила з останньою умови оренди квартири, які передбачали попередню оплату на банківську картку грошових коштів на суму 5000 гривень. В подальшому, 25.11.2025 ОСОБА_5 перерахувала на банківський картковий рахунок № НОМЕР_2 , емітований АТ «Універсалбанк», відкритий на ім`я ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) грошові кошти в сумі 5000 гривень. Отримавши від потерпілої ОСОБА_5 грошові кошти, ОСОБА_4 будь-яких обов`язків по здачі в оренду квартири не виконала, оскільки в дійсності не мала у власності зазначеної нею в оголошенні квартири та в подальшому розпорядилася отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5000 гривень.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, визнала повністю, надала суду показання, відповідно до яких, дійсно скоїла заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за обставин, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаялась та просила суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з`явилась, подала заяву, зареєстровану за вх.№5697/2016 від 25 березня 2026 року, в якій просила розглянути дане кримінальне провадження за відсутності останньої. Також зазначила, що претензій до обвинуваченої не має, матеріальна шкода у розмірі 5000 гривень, їй відшкодована. Просила суд суворо не карати обвинувачену.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого учасники судового провадження не заперечували.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_4 доведеною, а дії останньої правильно кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує тяжкість скоєного останньою кримінального правопорушення, яке закон класифікує як кримінальний проступок, особу ОСОБА_4 , яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, одружена, має на утриманні малолітню дитину.

До обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім буде кримінальне покарання передбачене санкцією ч.1 ст.190 КК України, у виді пробаційного нагляду.

Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.

Відповідно до ч.1 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст.59-1КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п.3 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (ч.4 ст.59-1КК України).

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч.4 ст.174 КПК України).

З матеріалів вбачається, що ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121140000220 від 01.12.2025, за ч.1 ст.190 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, накладено арешт, шляхом позбавлення права на розпорядження та користування, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон чорного кольору марки «OPPO Reno 4 Pro» IMEI-код1 № НОМЕР_3 , IMEI-код 2 № НОМЕР_4 з SIM-карткою НОМЕР_1 .

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого, зокрема, частиною першою статті 190 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.96-1 КК України, спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду.

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були, зокрема, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення (п.4 ч.1 ст.96-2 КК України.)

Оскільки, мобільний телефон чорного кольору марки «OPPO Reno 4 Pro» IMEI-код1 № НОМЕР_3 , IMEI-код 2 № НОМЕР_4 з SIM-карткою НОМЕР_1 , використовувався обвинуваченою як знаряддя злочину, даний слід конфіскувати у власність держави та керуючись ч.4 ст.174 КПК України, залишити до набрання чинності вироком суду арешт, накладений ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року.

Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст.100, 349, 368, 370, 373-374, 377 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ч.2 та п.4 ч.3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 на вказаний строк такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду та покладених на ОСОБА_4 обов`язків обчислювати з дня її постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_4 що в разі її ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст.389 Кримінального кодексу України.

До набрання чинності вироком суду залишити арешт, накладений ухвалою слідчого судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2025 року на мобільний телефон чорного кольору марки «OPPO Reno 4 Pro» IMEI-код1 № НОМЕР_3 , IMEI-код 2 № НОМЕР_4 з SIM-карткою НОМЕР_1 .

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили:

- копію квитанції №TS206968 від 25.11.2025, надана потерпілою ОСОБА_7 в ході проведення допиту потерпілого, яка зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- оптичний СD-R диск, на якому міститься інформація щодо карткового рахунку № НОМЕР_2 , вилучений в ході тимчасового доступу до речей і документів у АТ «Універсалбанк», який зберігається при матеріалах кримінального провадження- зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- мобільний телефон «ОРРО Reno 4 Pro» IMEI-1 № НОМЕР_3 , IMEI-2 № НОМЕР_4 з однією сім-карткою № НОМЕР_1 , який знаходиться в спеціальному полімерному пакеті ПНУ №1492171, вилучений в ході проведення огляду місця події (приміщення квартири АДРЕСА_3 ), який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів при ВП №1 (м. Знам?янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області- конфіскувати у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду, відповідно до вимог ч.2 ст.394 КПК України, не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1