Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №344/22113/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/22113/25

Провадження № 2/344/2199/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

з участю секретаря Бурянна Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

в позові вказано: «…Я, ОСОБА_1 , являюсь учасником бойових дій на даний час несу службу у військовій частині НОМЕР_1 . Офіційно зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 .04 березня 2008 року з Відповідачем зареєстрували між собою шлюб. Від даного шлюбу у нас народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .Шлюбне життя у нас не склалося і рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 листопада 2024 року шлюб між нами розірвано. Також рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року вирішено стягувати з мене на користь відповідачки аліменти на утримання сина – ОСОБА_3 у розмірі 1\4 частки від доходу.08 березня 2025 року мною придбано квартиру АДРЕСА_2 . З того часу я проживаю у даній квартирі.Також у даній квартирі, разом зі мною, проживає мій син - ОСОБА_3 з 28.03.2025 року, який повністю перебуває на моєму утриманні.Дружина хоча і подала мене на аліменти, однак у виконавчу службу не пред`являла такого до виконання, адже я добровільно повністю утримував і утримую нашого сина. Однак ризик пред`явлення до виконання такого існує з моменту набрання законної сили рішення суду, через майновий спір між нами. На даний час рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року про стягнення з мене аліментів носить суто формальний характер, адже син проживає зі мною і перебуває на моєму утриманні, однак аліменти на утримання сина, я зобов`язаний сплачувати колишній дружині яка із сином не проживає. Отже, на даний час, обставини суттєво змінилися…».

Тому позивач просив суд припинити стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини від доходу але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, згідно рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року по справі №341/1782/24.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Мула Христина подала до суду заяву про визнання позовних вимог, зазначила, що у зв`язку з тим, що неповнолітній син ОСОБА_3 проживає з батьком, то відповідач не заперечує припинення стягнення аліментів.

Згідно свідоцтва про народження батьками ОСОБА_3 зареєстровано сторін спору.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2025 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 29.08.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже не підлягають доказуванню обставини, які визнаються сторонами.

Сторонами визнано, що неповнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає з позивачем.

Таким чином саме сторонами змінено обставини за судовими рішеннями на час сплати аліментів на утримання дитини.

В ч. 4 ст. 273 ЦПК України вказано, що, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

В ч. 1 ст. 12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов?язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч. 2 ст. 13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 5 ст. 81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем визнано позов в повному обсязі, вимога позивача обґрунтована належними правовими підставами.

За нормами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно правового висновку, викладеного в Постанові ВС від 28.09.2022 року припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).

За встановлених обставин справи, оскільки неповнолітній син сторін ОСОБА_3 проживає разом з позивачем, наявні підстави для припинення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави.

Відповідно до зазначеного суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити;

припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року по справі №341/1782/24.

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Бородовський С.О.