Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №338/258/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/258/26

Провадження №2/338/502/26

08 травня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 07.04.2025 приблизно о 00.54 год ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Mersedes-Benz Sprinter, peєстраційний номер НОМЕР_1 , з причіпом-лаветою марки Niewiadow BR 2, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався ділянкою автодороги по вул. Галицька повз будинок №30 у м. Мостиська Львівської області у напрямку м.Шегиня. Рухаючись на спуск, він виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки Mersedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під його керуванням. У результаті дорожньо-транспортної пригоди він отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді крайового перелому фалангової кістки без зміщення відламків. Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13.05.2025 року у справі №683/1119/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, рішення набрало законної сили. Зазначає, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди йому завдано моральної та матеріальної шкоди, пов`язаної із перенесеними фізичними стражданнями та пошкодженням транспортного засобу

Згідно з висновком експертизи Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 29.12.2025 №СЕ-19/109-25/15771-АВ вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу марки Mersedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на 07.04.2025 становить 660735 грн, що дорівнює ринковій вартості автомобіля та не перевищує вартість ремонтно-відновлювальних робіт. За проведення експертизи ним сплачено грошові кошти у розмірі 7487,76 грн. Також у зв`язку з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП, а саме: з м. Мостиська Львівської області до с. Манява Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ним понесено витрати у сумі 16000 грн. Таким чином, загальна сума заподіяної йому матеріальної шкоди становить 684222,76 гривень. На момент ДТП автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , був застрахований ПАТ "Страхова група "ТАС" згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № 225238303. Страховий випадок настав у межах дії договору страхування, а тому страховиком ПАТ «СГ «ТАС» відшкодовано шкоду у межах ліміту його відповідальності, за мінусом франшизи, за шкоду завдану майну у сумі 158400 грн. Крім того, за договором додаткового страхування цивільно-правової відповідальності №FO2207840 від 06.12.2024 йому перераховано кошти у сумі 50000 гривень. Таким чином, страховиком ПАТ «СГ «ТАС» відшкодовано йому шкоду у загальному розмірі 208400 гривень.

Зазначає, що згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) покладається на відповідача відповідно до вимог вищевказаної статті. Також стягненню з відповідача підлягає франшиза у розмірі 1600 грн. Тому просить стягнути з відповідача загальну суму матеріального збитку у розмірі 477422,76 грн (684222,76-208400 +1600 =477422,76).

Також зазначає, що протиправними діями відповідача йому заподіяна моральна шкоду, що проявилася у фізичному болю, через травму ноги та постійному психоемоційному напруженні, оскільки автомобіль був основним засобом його пересування, і через позбавлення можливості його використовувати був порушений звичний ритм його життя, що негативно позначилося на його самопочутті.

За таких обставин просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 477422,76 грн матеріальної шкоди, 50000 грн моральної шкоди та понесені судові витрати.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, у поданій заяві представник позивача просив проводити розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2025 року на вул.Галицька, 30 в м.Мостиська Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки марки «Mersedes-Benz Sprinter», н.з. НОМЕР_1 , з причіпом «Niewiadow BR 2», н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter 313 CDI», н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 травня 2025 року у справі №683/1119/25, яка набрала законної сили 26.05.2025 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

У вказаній постанові зазначено, що 07 квітня 2025 року о 00 год 54 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mersedes-Benz Sprinter», н.з. НОМЕР_1 , з причіпом «Niewiadow BR 2», н.з. НОМЕР_5 , по вул.Галицька, 30 в м.Мостиська, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення із транспортним засобом марки «Mersedes-Benz Sprinter 313 CDI». н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який після зіткнення по інерції здійснив наїзд на електроопору, яка належить Мостиській міській територіальній громаді, що спричинило пошкодження транспортних засобів та електроопори, чим порушив п.13.1 та п.2.3.б Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною шостою вказаної статті передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіль марки Mercedes-Benz Sprinter, peєстраційний номер НОМЕР_4 , була застрахована ПАТ "Страхова група "ТАС" згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 225238303 від 06.12.2024 року та Договору комплексного страхування FO2207840 від 16.12.2024 року. Страхова сума за полісом FO2207840 від 16.12.2024 року (ліміт відповідальності) на одного потерпілого складає: 320000 гривень за шкоду заподіяну життю і здоров`ю, 160 000 гривень за шкоду завдану майну, 1600 гривень франшиза; за умовами договору FO2207840 від 16.12.2024 року - 50000 грн.

Згідно з висновком експертка ІваноФранківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 29.12.2025 №СЕ-19/109-25/15771-АВ вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу марки Mersedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на 07.04.2025 становила 660735 грн. За проведення експертизи позивачем сплачено грошові кошти у розмірі 7487,76 грн.

Також у зв`язку з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП, а саме: з м. Мостиська Львівської області до с. Манява Івано-Франківського району Івано-Франківської області, яка проведена 28.04.2025 ФОП ОСОБА_3 , позивачем понесено витрати у сумі 16000 грн.

Страховиком ПАТ «СГ «ТАС» відшкодовано шкоду ОСОБА_1 у межах ліміту його відповідальності, за мінусом франшизи, за шкоду завдану майну у сумі 158400 гривень.

Крім того, за договором додаткового страхування цивільно-правової відповідальності №FO2207840 від 06.12.2024 позивачу перераховано кошти в сумі 50000 гривень.

Таким чином, страховиком ПАТ «СГ «ТАС» відшкодовано ОСОБА_1 шкоду у загальному розмірі 208400 гривень.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частинами першою та третьою першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особі, відшкодовується винною особою.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Згідно із ч. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Закону договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Статтею 3 Закону передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно зі ст. 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону №1961-IV страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (ст. 9 Закону)

Відповідно до ст. 12 Закону №1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з вимогами ст. 22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 22 у пп. 22.1 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи за правилами відшкодування шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу, визначені ст. 29-37 зазначеного Закону.

Виходячи із змісту цієї статті страховик повинен відшкодувати шкоду у повному обсязі, але у межах ліміту, передбаченого договором. Решта визначеної згідно із законодавством майнової шкоди мала бути відшкодована особою, яка її заподіяла.

Шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, в силу ст. 28 Закону - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. (пункт 34.1. Закону .

Частиною 1 ст. 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Стаття 1192 ЦК України встановлює, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14-ц (провадження № 61-9687св18).

При цьому, згідно вимогами ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Встановлено, що вартість матеріального збитку завданого пошкодженням транспортного засобу марки Mersedes-Benz Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 660735 грн, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду у розмірі 452335 грн, як різницю між фактичним розміром шкоди (660735 грн) та страховим відшкодуванням(158400+50000=208400), а також витрати на експертизу в розмірі 7487,76 грн, евакуацію траспортного засобу в розмірі 16000 грн та розмір франшизи 1600 грн, що загалом становить 477422,76 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 50000 грн завданої моральної шкоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди суд враховує, що позивачу. внаслідок ДТП заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болю, переживаннях за своє здоров`я, а також за пошкоджений автомобіль. Крім того внаслідок пошкодження автомобіля був порушений звичний ритм його життя.

На переконання суду, відповідачем заподіяна позивачу моральна шкода в результаті ДТП. Однак, враховуючи усі встановлені судом обставини справи, суд вважає визначену моральну шкоду в розмірі 50000 грн надто завищеною, такою, що не відповідає ступеню перенесених позивачем страждань, тому приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково на суму 497422,76 грн, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 4974,29 грн.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: договір про надання правової допомоги від 06.05.2025 року, копію квитанції №392651 від 06.05.2025 року на суму 20000 грн, копію квитанції №392657 від 12.11.2025 року на суму 9250 грн. Із вищевказаних документів встановлено, що вартість наданих послуг становить 29250 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що суму витрат позивача на правничу допомогу слід визначити в розмірі 10000 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Разом з тим, як уже зазначалося вище, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом частково задоволено позов на суму 4976422,76 грн, що становить 94,31% заявлених вимог, то з відповідача на користь позивача слід стягнути правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 9431 грн.

На підставі наведеного, ст. 22, 23, 526, 549, 611, 625, 990, 992, 999, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.04 № 1961-IV, керуючись ст. 12, 81, 82, 133, 137, 141, 259, 263 - 265, 280-285, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 477422,76 грн матеріальної шкоди, 20000 грн – моральної шкоди, 4974,23 грн судового збору, 9431 грн витрат на правову допомогу, а загалом на користь позивача – 511827,99 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.

Головуючий О. А. Шишко