Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №206/1933/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/1933/26

Провадження № 3/206/543/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

14.05.2026року суддя Самарського районного суду міста Дніпра Сухоруков А.О, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597993 від 22.02.2026 року, 22.02.2026 року о 02 год. 03 хв. в м. Дніпро на Південному мосту зі сторони лівого берегу, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував ТЗ BMW 528, н. з. НОМЕР_1 будучи позбавлений права керування на 5 років від 11.06.2024 р. Корабельним райсуд м. Миколаєва та вчинив правопорушення повторно протягом року. Притягався за ч. 4 ст. 126 КУпАП постановою ЕНА 5949403 від 16.10.2025 р.

ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання 21.04.2026, 14.05.2026 не з`явився, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення. Повідомлявся про розгляд справи у суді належним чином, шляхом направлення судової повістки поштою. Не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява № 50966/99 від 14.10.2003).

Тому, враховуючи викладене, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.1а водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У цьому випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597993 від 22.02.2026, рапортом поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону №4 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 22.02.2026, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5949403 від 16.10.2025 відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за ч. 4 ст. 126 КУпАП, карткою обліку адміністративного правопорушення згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення Корабельним райсудом м. Миколаєва від 07.04.2024 за ч. 5 ст. 126 КУПАП та вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.09.2017, диском.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч. 5 ст. 126 КУпАП, вина останнього доведена повністю.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, враховуючи вимоги ст. 33, 34 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суддя проходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 7 років. Транспортний засіб, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, належить ОСОБА_2 , отже не підлягає оплатному вилученню у особи яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 40-1, 126, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 4 (сім) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд міста Дніпра.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя А.О. Сухоруков