Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №160/28770/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28770/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 в адміністративній справі №160/28770/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2025 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просила:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.09.2025 року № 262540016271 щодо відмови в переведені та виплати з 16.09.2025 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 11.09.2025 року № 264 та № 265 виданих Державною податковою службою України та від 09.09.2025 року № 10-348 видану Головним управлінням ДПС у м. Києві;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести та виплатити з 11.09.2025 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 11.09.2025 року № 264 та № 265 виданих Державною податковою службою України та від 09.09.2025 року № 10-348 видану Головним управлінням ДПС у м. Києві.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що вона звернулась з заявою встановленого зразка та довідками про заробітну плату державного службовця для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області своїм рішенням № 262540016271 відмовило позивачу у переведені на пенсію державного службовця у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889, а саме: на 01.05.2016 року у позивача відсутній стаж державної служби оскільки робота в органах податкової служби не відносяться до посад державної служби. З такими діями позивач не погоджується, тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.09.2025 року № 262540016271 щодо відмови в переведені та виплати з 16.09.2025 року ОСОБА_1 на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 11.09.2025 року № 264 та № 265 виданих Державною податковою службою України та від 09.09.2025 року № 10-348 видану Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести з 16.09.2025 року ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату від 11.09.2025 року № 264 та № 265 виданих Державною податковою службою України та від 09.09.2025 року № 10-348 видану Головним управлінням ДПС у м. Києві та здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 16.09.2025.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмоивити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що період перебування посадових осіб в податкових органах на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції, викладений в рішенні, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 16.09.2025 року звернулась з заявою встановленого зразка та довідками про заробітну плату державного службовця від 11.09.2025 року № 264 та № 265 виданих Державної податкової служби України та від 09.09.2025 року № 10-348 видану Головним управлінням ДПС у м. Києві для переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889.

23.09.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням № 262540016271 відмовив позивачу у переведені на пенсію державного службовця у зв`язку з тим, що на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889, а саме: на 01.05.2016 року у позивача відсутній стаж державної служби, оскільки робота в органах податкової служби не відносяться до посад державної служби.

Не погоджуючись з відмовою у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком згідно із Законом України “Про державну службу”, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Положеннями пункту 12 розділу XI «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.

Оскільки позивач має стаж державної служби 21 рік 9 місяців та 27 днів, на день звернення із заявою про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» досягла 60-річного віку, є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, тому рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.

Враховуючи протиправність рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», починаючи з дня звернення 23 квітня 2024 року.

Враховуючи протиправність рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», починаючи з дня звернення 19 січня 2024 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 в адміністративній справі №160/28770/25 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 в адміністративній справі №160/28770/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко