Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №520/4010/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. Справа № 520/4010/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 15.09.25 у справі № 520/4010/25

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом також – відповідач), у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення № 554 відділу перерахунку пенсії №1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Запорізькій області від 23.07.2024,

- рішення відділу перерахунку пенсії № 1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області від 30.07.2024 за №204450000343,

- рішення відділу перерахунку пенсії № 1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області від 07.08.2024 за №204450000343,

2) зобов`язати Пенсійний Фонд України в особі Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, починаючи з 20 червня 2024 року, із застосуванням норми ч. 2 ст. 33 Закону №1058-IV;

3) стягнути з Пенсійного Фонду України в особі Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 57648,03 грн, яка складається з рiзниці мiж сумою пенсії нарахованої в зв`язку з установленням інвалідності ІІ групи та сумою пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, починаючи з 20.06.2024.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року залучено у якості другого відповідача у справі Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано:

- рішення № 554 відділу перерахунку пенсії №1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Запорізькій області від 23.07.2024;

- рішення відділу перерахунку пенсії № 1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області від 30.07.2024 за №204450000343;

- рішення відділу перерахунку пенсії № 1 Головного управління Пенсійного Фонду України у Харківській області від 07.08.2024 за №204450000343;

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення у справі №520/4010/25 задоволено частково.

Доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн 00 коп.

В іншій частині заяви відмовлено.

Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення у цій частині, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем не доведено факт понесення витрат на правову допомогу, така категорія адміністративних справ є поширеною, а отже не потребує значних зусиль та витрат при здійсненні професійної правничої допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатську діяльність» від 05.07.2012 за № 5076-VI (далі також – Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).

На підтвердження факту надання правничої допомоги у зв`язку з підготовкою та розглядом позовної заяви ОСОБА_1 в суді адміністративної юрисдикції та обсягу наданих послуг позивачем до матеріалів справи надано копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 15/25 від 20.05.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Барановим Д.М.; рахунку-фактури №06/25 від 08.09.2025; акта приймання-передачі наданих послуг №1 від 05.09.2025; квитанції до платіжної інструкції від 24.02.2025 про сплату авансу в розмірі 6000,00 грн (а.с. 216-220).

Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 05.09.2025 містить опис наданих послуг: підготовка та складення позову (2,5 години), правовий аналіз відзиву ГУ ПФУ у Харківській області (1 година), підготовка заяви про уточнення позовних вимог (0,5 години), правовий аналіз відзиву ГУ ПФУ у Запорізькій області (0,5 години), підготовка і подання пояснень (0,5 години).

Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню, то колегія суддів зазначає, що керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт та наданих послуг, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що всі виконані адвокатом роботи та надані послуги у цій справі мають бути оцінені загалом в сумі 3 000 грн (1500,00 грн - з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області і 1500,00 грн - з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області).

Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, принцип справедливості і незначної складності справи, обсяг опрацьованого адвокатом матеріалу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу позивача загалом має становити 3 000 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факт понесення витрат на правову допомогу, то такі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що з урахуванням приписів пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України відшкодування судових витрат фізичних і юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 520/4010/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова