Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №200/2673/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: праці, зайнятості населення, у тому числі

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №200/2673/25

Суддя: Гайдар Андрій Володимирович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року справа №200/2673/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., Геращенка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року (головуючий суддя І інстанції – Стойка В.В.), складену в повному обсязі 24 грудня 2021 року, у справі № 200/2673/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якому просила суд:

визнати протиправними дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога»;

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога».

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС.

Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці з таким судовим рішенням не погодилось, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не надання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, винесення рішення без урахування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що плановий захід державного контролю, щодо додержання вимог законодавства у сфері праці проведено правомірно.

Дія сигналу “повітряна тривога” не може бути належним обґрунтування щодо недопущення посадових осіб до проведення перевірки.

Вважає, що спірна постанова скасуванню не підлягає.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак листом суд першої інстанції повідомив, що справа в паперовому вигляді не формувалась. Також повідомлено, що всі документи експортовано в комп`ютерну програму «Діловодство спеціалізованого суду».

Відтак, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 68/100 частин будівлі магазину «Універмаг «Прогресс»», яка розташована у АДРЕСА_1 , має статус фізичної особи-підприємця та разом з іншими особами здійснює торгівельну діяльність у вказаному приміщенні.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює діяльність за такими видами економічної діяльності: 47.52 — роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 68.20 — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого Майна; 46.49 — оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.47 — оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.44 — оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.43 — оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запивання, відтворення звуку й зображенням; 43.39 — інші роботи із завершення будівництва; 47.19 — інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 16.23 — виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.

Відповідно до заходів державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, яка відноситься до сфери відповідальності Держпраці, в частині її відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62, на виконання Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженого Головою Державної служби України з питань праці 29 листопада 2024 року, та вимог пункту 1 частини 1 статті 24 Закону 2735-VI, заступником начальника відділу надання адміністративних послуг та ринкового нагляду Черніковою Тамарою Анатоліївною та головним державним інспектором відділу надання адміністративних послуг та ринкового нагляду Ольховик Іриною Анатоліївною в межах повноважень, передбачених ст. 15, ст. ст. 22 - 24 Закону 2735-VI, на підставі наказу Міжрегіонального управління від 17.03.2025 року № 2/СХ-ЗК «Про проведення планової перевірки характеристик продукції у розповсюджувача за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул. Івана Франка, 31/1, (магазин «Прогрес»)» та направлення на проведення перевірки від 17.03.2025 № СХ/7.1/2351-25 розпочато проведення планової перевірки характеристик продукції, яка підпадає під дію Технічного регламенту, що розповсюджується за вищезазначеною адресою.

Прибувши до магазину «Прогрес» посадові особи відповідача пред`явили позивачу службові посвідчення та паперову копію електронного направлення на проведення перевірки.

ОСОБА_1 відмовлено в допуску до проведення перевірки.

Згідно інформації Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 11.04.2025 про розгляд запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 08.04.2025, відповідно до офіційної статистики мобільного застосунку «Повітряна тривога», розроблений за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, повітряна тривога 20 березня 2025 року була оголошена у період з 02:06 год. по 06:26 год., з 08:15 год. по 12:10 год., з 12:50 год. по 13:13 год., з 13:34 год. по 17:51 год.

26.03.2025 позивач отримала протокол №СХ/ДЦ/163РН/0104/0105/ПТ про виявлене порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” від 25.03.2025 відповідно до змісту якого вона нібито створила перешкоди у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення посадових осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні); акт перевірки характеристик продукції від 25 березня 2025 року № СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105 відповідно до змісту якого «ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка здійснює торгівельну діяльність в магазині «Прогрес», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , створила перешкоду у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення перевіряючих осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні).

В подальшому 04.04.2025 позивач отримав постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС відповідно до змісту якої за порушення вимоги пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки (відмова в її проведенні) характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд» в розмірі 170 000 гривень.

Спірним питання даної справи є правомірність прийняття відповідачем спірної постанови про накладення штрафних санкцій на позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції скасував спірну постанову, з чим погоджується суд апеляційної інстанції та зазначає наступне

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI ) законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини першої статті 1 Закону № 2735-VI).

Відповідно до положень зазначеної статті Закону № 2735-VI, орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).

У разі, якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.

Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону, Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.

Питання проведення перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульовано Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Як визначено ст. 7 Закону 2735-VI, суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право:

1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства;

2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень;

3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів;

4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду;

5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції;

6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України;

7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб;

8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду;

9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";

10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду;

11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду;

12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.

Суб`єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).

Відповідно до п. 1, 9 ст. 17 Закону 2735-VI Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов`язані додержуватися вимог цього Закону, Митного кодексу України, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів; дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду.

Частинами 1 та 2 статті 20 Закону 2735-VI передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.

Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.

Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (частина 8 статті 20 Закону 2735-VI).

Частиною першою статті 22 Закону 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону 2735-VI, предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.

Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.

Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону 2735-VI, перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.

Згідно ч. 10 ст. 23 Закону 2735-VI, строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п`яти робочих днів.

Продовження строку проведення перевірки не допускається.

Статтею 23-1 Закону 2735-VI, передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/ або групи продукції), найменування та адресу об`єкта, де розміщується продукція.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.

Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.

Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.

За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об`єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції» .

Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід`ємною частиною акта органу ринкового нагляду.

У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.

Відповідно спірних правовідносин, посадовими особами відповідача було розпочато процедуру проведення перевірки на первинному її етапі (пред`явлення позивачу службових посвідчень та направлення на проведення перевірки) під час триваючої повітряної тривоги, що сторонами не заперечується.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX(зі змінами), із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Наказом від 06.07.2023 № 496 СХ «Про затвердження заходів для забезпечення безперебійної роботи та створення безпечних умов роботи персоналу Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці в умовах воєнного стану», який було надано позивачу у відповідь на його запит, затверджено порядок дій під час отримання сигналу «Повітряна тривога» під час здійснення заходів державного нагляду (додаток 2).

Відповідно до змісту Додатку 2 до Наказу: При отриманні сигналу «Повітряна тривога»: Під час прямування до суб`єкта відвідування: якщо сигнал застав вас на вулиці необхідно якнайшвидше дійти до найближчого захисного укриття; якщо сигнал застав вас у громадському місці, вислухайте оголошення і дійте за вказівками адміністрації; якщо сигнал застав вас у транспорті, дочекайтеся його зупинення і дійдіть до найближчого укриття.

Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав вас під час проведення заходу: негайно припинити захід та залишити приміщення, зберігаючи спокій; під час евакуації спускатися сходами; прямувати до укриття визначеними маршрутами евакуації; швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу, тощо); зберігати спокій, не піддаватися паніці, зберігати здатність швидко і правильно оцінювати ситуацію; за необхідністю надавати допомогу тим, хто її потребує; знаходитись в укритті до отримання з офіційних джерел інформації про завершення повітряної тривоги; якщо з питань безпеки немає можливості швидко перейти у сховище, треба перебувати у найбільш безпечному місці у будівлі – подалі від вікон, бажано за двома стінами.

Відтак, планова перевірка позивача взагалі не повинна була розпочатися з огляду на триваючу повітряну тривогу.

При цьому, «Універмаг Прогресс» під час повітряної тривоги зачинений не був, а суб`єкти господарювання, які здійснюють там свою діяльність, до яких в тому числі відноситься і позивач, продовжували таку діяльність здійснювати.

Відтак, дії представників Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога» порушують положення Наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області від 06.07.2023 № 496 СХ та ст. 19 Конституції України, а отже є протиправними.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

До суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(п.6 частина 4 ст. 44 Закону 2735-VI).

Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.

Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.

У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.

Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.

Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Постанова надсилається суб`єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.

Суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Враховуючи те, що дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога» визнані судами протиправними, визнанню протиправною та скасуванню підлягає і постанова про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС. Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, у цій справі, враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апелянтом не доведено суду правомірність прийняття спірної вимоги, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/2673/25 – залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 200/2673/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 травня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Т.Г.Гаврищук

І.В. Геращенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua