Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №620/11193/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/11193/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо закриття адміністративного провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 ;

зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України відновити адміністративне провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 та надати достатній строк для усунення недоліків такої заяви відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про адміністративну процедуру».

В обґрунтування позову вказано, що 03 березня 2025 року позивач звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із заявою про призначення та виплату їй одноразової грошової допомоги за загиблого батька. Заяву позивачки було залишено без руху та повідомлено про необхідність надати копію посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, заяву за формою згідно з додатком 1 Порядку № 336, а також довідку з реквізитами рахунку, відкритого в банку на ім`я одержувача одноразової грошової допомоги. Позивачкою було направлено до Міністерства у справах ветеранів України заяву до якої додано знову ж таки заяву про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) (додаток) за формою згідно з додатком 1 Порядку № 336, а також довідку за реквізитами банку. Поряд із цим у заяві зазначено про відсутність можливості на даний час надати копію посвідчення члена загиблого Захисника чи Захисниці України через його не оформлення уповноваженими на те органами державної влади та триваючим з цього приводу судовим процесом, на підтвердження чого до заяви було додано копію ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року у справі №620/4200/25. Листом Міністерства у справах ветеранів строк для усунення недоліків зави ОСОБА_1 було продовжено ще на 30 днів. Проте, як вважає позивач, не дочекавшись навіть закінчення такого строку, Міністерство у справах ветеранів України повідомило позивача про закриття адміністративного провадження за заявою, у зв`язку з поданням заяви особою, яка не мала відповідного права, визначеного частиною сьомою статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому, позивач звертає увагу, що всі попередні звернення надсилала засобами поштового зв`язку, проте відповідач, приймаючи нашвидкуруч рішення про закриття провадження за заявою позивачки, цього не враховував. У свою чергу, в межах строку, встановленого для усунення недоліків, а саме 09 липня 2025 року, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою (додаток), в якій просила відповідно до ст. 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» продовжити строк для усунення недоліків її заяви від 03 березня 2025 року на більш тривалий строк, у зв`язку із відтермінуванням оформлення статусу члена сім`ї загиблого Захисника України через встановлені судом неправомірні дії органу ветеранської політики, що підтверджено рішенням суду від 13 червня 2025 року у справі № 620/4200/25, яким дії Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України визнано неправомірними та зобов`язано повторно розглянути її заяву, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.12.2025 у задоволені клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позову, та вказує на таке:

1) право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, мають лише члени сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, зазначені у пунктах 1–6 частини першої статті 101 цього Закону;

2) Позивач не набув статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеного у пунктах 1–6 частини першої статті 101 Закону № 3551-ХІІ, у зв`язку з чим її заява про призначення одноразової грошової допомоги є передчасною;

3) оскільки особа без статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеного у пунктах 1–6 частини першої статті 101 Закону № 3551-ХІІ, не має права на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, то адміністративне провадження за результатом розгляду такої заяви було закрите відповідно до пункту 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру”;

4) після набуття статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеного у пунктах 1–6 частини першої статті 101 Закону № 3551-ХІІ, позивач повторно матиме право звернутися до Мінветеранів із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ.

У відповіді на відзив представник позивача наполягає на задоволені позову та додатково зазначає, що Департамент соціального політики Чернігівської міської ради - орган ветеранської політики на заяву ОСОБА_1 про надання статусу члена сім`ї загиблого Захисника (Захисниці) України систематично відмовляє. Відмова Департаменту соціального політики Чернігівської міської ради у наданні статусу була оскаржена позивачкою ОСОБА_1 вже двічі до Чернігівського окружного адміністративного суду. Позивачка правомірно звернулася до Мінветеранів з клопотанням про надання їй достатнього строку для усунення недоліків заяви про призначення одноразової грошової допомоги. А в разі повторного звернення із такою заявою, як про це наголошує представник відповідача, її просто буде залишено без розгляду, у зв`язку із пропущенням строків звернення. У заяві від 12 травня 2025 року ОСОБА_1 просила зупинити розгляд її заяви від 03 березня 2025 року до вирішення відповідних судових спорів, про що також зазначено у відзиві на позовну заяву. Так. відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган може зупинити адміністративне провадження, у тому числі за заявою особи, у разі виникнення інших обставин, що перешкоджають вирішенню справи. Проте, відповідач такого клопотання позивачки взагалі не розглядав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.05.2002 ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 (а.с.19).

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер у віці 54 років, про що 26.04.2022 зроблений відповідний актовий запис № 1174, місце смерті: Чернігівська область, м. Чернігів (а.с.9).

На підстав акта спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-1/П від 06.06.2022 Управління поліції охорони в Чернігівській області видало довідку від 30.08.2024, згідно з якою ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Чернігівській області, м. Чернігів (а.с.10).

03.03.2025 позивач звернулась до Міністерства у справах ветеранів України Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) Захисника України (а.с.23-24,25).

До вказаної заяви були додані копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.04.2022; Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.05.2002; Копія довідки про склад сім`ї № 5328 від 21.08.2024; Нотаріально засвідчена копія довідки Управління поліції охорони у Чернігівській області НПУ від 30.08.2024; Копія акту спеціального розслідування нещасного випадку; Копія трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 ; Копія графіку трудового розпорядку на березень 2022 року; Копія витягу з наказу № 41 о/с від 21.03.2022; Копія листа КП «Чернігівводоканал» ЧМР № 04-014/2474 від 01.08.2024; Копія лікарського свідоцтва про смерть № 452 від 14.03.2022; Копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.03.2022; Витяг про несудимість ОСОБА_1 ; Копія паспорту ОСОБА_1 (а.с.80-88).

Також додатково листом від 24.03.2025 позивач надіслала копію відзнаки Президента України «За оборону України», якою посмертно нагороджено її батька ОСОБА_2 , відповідно до указу Президента України від 05 серпня 2022 року № 559/2022 (а.с.21,26).

Листом від 04.04.2025 №7118/1.3/3.2-25 Міністерство у справах ветеранів України повідомило позивача, що відповідно до статті 43 Закону України “Про адміністративну процедуру” заяву позивача залишено без руху та становлено 30 календарних днів з дня отримання листа для усунення недоліки шляхом направлення на адресу Мінветеранів копію посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, заяву за формою згідно з додатком 1 Порядку № 336 та копію довідки з реквізитами рахунка (а.с.27-28).

Заявою від 12.05.2025 позивач надіслала відповідачу довідку за реквізитами банку, Заява про виплату одноразової грошової допомоги згідно з додатком 1 Порядку № 336, копія ухвали суду від 15 квітня 2025 року у справі № 620/4200/25, копія листа від 09 січня 2025 року №440/1.3/3.1-25, копія відзнаки «За оборону України», копія відповіді від 30 квітня 2025 року № 03-01/559, повідомила, що не має наразі можливості надати копію посвідчення члена загиблого Захисника чи Захисниці України через його не оформлення уповноваженими на те органами державної влади та триваючим з цього приводу судовим процесом, в Чернігівському окружному адміністративному суду від 15 квітня 2025 року у справі № 620/4200/25 та просила зупинити розгляд заяви від 03 березня 2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_2 , - до вирішення відповідних судових спорів (а.с.29-32).

Листом від 10.06.2025 №12262/1.3/3.2-25 відповідач повідомив, що відповідно до статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" у разі, якщо під час розгляду заяви виявлено, що подані документи або відомості є неповними чи містять неточності адміністративний орган встановлює строк достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника строк для усунення таких недоліків може бути продовжено. З урахуванням поданого звернення строк для усунення недоліків у заяві від 03.03.2025 продовжено ще на 30 календарних днів. Вказаний лист згідно із штампом на конверті був відправлений 14.06.2025 (а.с.33).

Департамент соціальної політики Міністерства у справах ветеранів України листом від 09.07.2025 №14299/3/3.6-25 повідомив, що в надісланих документах відсутня копія посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни відсутня інформація щодо надання ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці та керуючись пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру”, адміністративне провадження за заявою позивача закрив у зв`язку з поданням заяви особою, яка не мала відповідного права, визначеного частиною сьомою статті 15 Закону (а.с.34).

Заявою від 09.07.2025 позивач повідомила, що 13 червня 2025 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/4200/25, за її позов до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради задоволено, визнано протиправною відмову у встановленні статусу члена загиблого Захисника та зобов`язано повторно розглянути відповідну заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у такому рішенні. Враховуючи викладене, позивач просила продовжити на більш тривалий строк для усунення недоліків її заяви від 03 березня 2025 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_2 . Вказана заява була надіслана рекомендованим листом 09.07.2025, що підтверджується фіскальним чеком (а.с.35-36).

Листом від 22.07.2025 № 15265/1.3/3.6-25 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що відповідь на її заяву від 03.03.2025 була надіслана листом Мінветеранів від 09.07.2025 № 14299/3/3.6-25, яким повідомлено про закриття адміністративного провадження за заявою ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” у зв`язку з не усуненням виявлених недоліків (а.с.103).

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі Закон №3551-ХІІ), членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Статті 10-1 Закону №3551-ХІІ визначає осіб, що відносяться до сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.

Згідно з підпунктом «а» частини 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі – Порядок № 336).

Цей Порядок визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб (далі – одноразова грошова допомога) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 336 одержувачами одноразової грошової допомоги є члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у пунктах 1–6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №336 визначено, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги - публічна (електронна публічна) послуга, що надається Мінветеранів за заявою, поданою в паперовій або електронній формі, за результатами розгляду якої приймається рішення у формі наказу про призначення (відмову у призначенні) та виплату одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі загибелі (смерті) або визнання безвісно відсутніми осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, – з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, або з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою (підпункт 1 пункту 4 Порядку № 336).

Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, призначається та виплачується членам сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеним в частині четвертій статті 10-1 Закону, у розмірі 750 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, рівними частинами.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 336 для призначення та виплати одноразової грошової допомоги заявник подає до Мінветеранів заяву. Заява може подаватися: у паперовій формі; в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у разі наявності технічної можливості (далі – Портал Дія) або засобами Реєстру.

Згідно із пунктом 15 Порядку № 336 заява у паперовій формі (згідно з додатком 1) подається заявником з числа членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону, безпосередньо Мінветеранів, зокрема шляхом її надсилання засобами поштового зв`язку, або через центр незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання.

Таку заяву або заяву про відмову від отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 6 цього Порядку подає кожен повнолітній заявник, а від імені дитини віком до 18 років, недієздатного члена сім`ї, члена сім`ї, дієздатність якого обмежена, подає інший з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.

До початку впровадження електронного кабінету до заяви додається копія таких документів: До початку впровадження електронного кабінету до заяви додаються копії таких документів:

посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України;

свідоцтва про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутньою особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону;

свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження загиблої (померлої) особи - для батьків загиблого (померлого);

свідоцтва про шлюб або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для дружини/чоловіка загиблого (померлого);

документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти особу з інвалідністю внаслідок війни, зазначену у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеного в частині четвертій статті 10-1 Закону, оформленого відповідно до законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);

свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини - для дітей загиблого (померлого);

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого), - для осіб, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні;

довідки з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім`я одержувача одноразової грошової допомоги.

Під час подання заяви для перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків пред`являється паспорт громадянина України/тимчасове посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства), та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), або надаються дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.

У разі надсилання заяви засобами поштового зв`язку для перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків додаються копії документів, зазначених у абзаці п`ятнадцятому цього пункту.

Мінветеранів розглядає подані документи, запитує інформацію в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, стосовно виплати або невиплати такої допомоги одержувачам, щодо яких здійснено запит, а також у разі потреби уточнює інформацію про одержувачів, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення одержувачів, свідків, представників державних органів і в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні з обґрунтуванням причини. (абзац 1 пункту 17 Порядку №336).

Для визначення частки одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати одержувачам, зазначеним у пункті 7 цього Порядку, Мінветеранів уточнює в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, інформацію про всіх членів сім`ї загиблої (померлої) особи, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону, які зверталися за її призначенням, та про виплату або відмову у її виплаті з обґрунтуванням причини. (абзац 2 пункту 17 Порядку №336).

Відповідно до пункту 24 Порядку №336 призначення та виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється у разі:

1) подання неправдивих відомостей для призначення та виплати одноразової грошової допомоги;

2) отримання від органів, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу відповідно до інших законів, крім Закону, інформації стосовно призначення такої допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності або у зв`язку із загибеллю (смертю) особи, члени сім`ї якої звернулися за призначенням одноразової грошової допомоги;

3) у разі подання заяви особою, якій вже призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону, крім випадку, передбаченого абзацом шостим пункту 8 цього Порядку.

Рішення Мінветеранів про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або в судовому порядку. (пункт 25 Порядку №336).

Як встановив суд, позивач звернулась до відповідача із заявою у паперовій формі про призначення та виплату одноразової грошового допомоги у зв`язку із загибеллю її батька. Мінверетарів двічі залишало без руху вказану заяву у зв`язку із не наданням позивачем посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, подання якого є обов`язковим. Згодом Мінветеранів закрило адміністративне провадження на підставі частини 7 статті 15 Закону України «Про адміністративну процедуру» у зв`язку з поданням заяви особою, яка не мала відповідного права, посилаючись на ненадання позивачем вказаного посвідчення.

У цій справі спірним є питання правомірності/протиправності дій відповідача щодо закриття адміністративного провадження за наявності клопотання позивача про зупинення розгляду у зв`язку із розглядом в суді її справ щодо надання статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, а тому суд не вирішує питання наявності/відсутності у особи права на отримання одноразової грошової допомоги.

Закон України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-ІХ (далі – Закон №2073-ІХ) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації. (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону №2073-ІХ).

Адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону №2073-ІХ).

Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб); (пункт 3 частини 1 статті 1 Закону №2073-ІХ).

Адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта; (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №2073-ІХ).

Процедурна дія - дія адміністративного органу, що вчиняється під час розгляду справи, але якою справа не вирішується по суті; (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №2073-ІХ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Відповідно до статті 43 Закону №2073-ХІ у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

За приписами частини 2 статті 64 Закону №2073-ІХ адміністративний орган може зупинити адміністративне провадження, у тому числі за заявою особи, у разі: виникнення інших обставин, що перешкоджають вирішенню справи.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України №2073-ХІ адміністративне провадження закривається у разі, подання заяви особою, яка не мала права на подання такої заяви.

Суд звертає увагу, що в цій справі суд встановив, що заява позивачу була залишена без руху з наданням 30 денного строку для усунення недоліків, зокрема, шляхом надання копії посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України. Позивач усуваючи недоліка вказала, що питання надання їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України наразі вирішується в судовому порядку та просила зупинити провадження до вирішення судових справ.

Проте відповідач, не вирішуючи питання зупинення провадження, продовжив строк для усунення недоліків на 30 календарних днів про, що повідомив позивача листом від 10.06.2025, який був відправлений 14.06.2025 та, як заначено в листі відповідача від 22.07.2025 № 15265/1.3/3.6-25, отриманий позивачем 17.06.2025.

Позивач 09.07.2025 звернулась до відповідача із заявою про продовження строку на усунення недоліків, посилаючись, на те, що 13 червня 2025 року рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/4200/25 її позов до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради задоволено, визнано протиправною відмову у встановленні статусу члена загиблого Захисника та зобов`язано повторно розглянути відповідну заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом у такому рішенні.

Водночас відповідач 09.07.2025 повідомив, що в надісланих документах відсутня копія посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни відсутня інформація щодо надання ОСОБА_1 статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці та керуючись пунктом 1 частини другої статті 65 Закону України “Про адміністративну процедуру”, адміністративне провадження за заявою позивача закрив у зв`язку з поданням заяви особою, яка не мала відповідного права, визначеного частиною сьомою статті 15 Закону.

Отже, закриваючи адміністративне провадження 09.07.2025 на 30 день з дати листа відповідач не врахував строку для пересилання документів.

Суд враховує, що зупинення провадження у разі виникнення інших обставин, що перешкоджають вирішенню справи є дискреційним повноваженням адміністративного органу, тобто відповідному органу надано право розсуду при вирішення вказаного питання. Проте в цій справ відповідач взагалі не розглянув заяву позивачки про зупинення провадження.

Водночас право бути почутим є ключовим принципом «належного врядування» в демократичній державі. Перш ніж орган публічної влади ухвалить адміністративне рішення, яке стосується прав чи інтересів певної особи, їй повинна бути надана можливість висловити свої міркування та надати органу публічної влади інформацію і свої аргументи. Процедури й питання, що потребують розгляду, залежать від того, чи стосується адміністративне рішення індивідуальних або колективних інтересів. Мотиви здійснення органами публічної влади власних повноважень мають відповідати мотивам, з якими ці повноваження були надані законом.

Суд звертає увагу, що питання надання позивачу статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці є предметом розгляду в суді. Негативні наслідки тривалих судових процедур не можуть бути покладені на позивача.

Аналізуючи положення Закону № 2073-ІХ, суд дійшов висновку, що закриття адміністративного провадження без врахування строку на пересилання пошти, а також без надання мотивованої відповіді на заяву позивача про зупинення адміністративного провадження, є прямим порушенням цього Закону. Такі дії адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Міністерства у справах ветеранів України щодо закриття адміністративного провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 та зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України відновити адміністративне провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 .

Водночас вимога про надання достатнього строк для усунення недоліків такої заяви відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про адміністративну процедуру» не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства у справах ветеранів України щодо закриття адміністративного провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 .

Зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України відновити адміністративне провадження за заявою ОСОБА_1 від 03 березня 2025 року щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю батька - ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства у справах ветеранів України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Міністерство у справах ветеранів України ( вул. Хрещатик, 34, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 42657144 ).

Повне судове рішення складено 19.05.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА