Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №620/3010/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Чернігів Справа № 620/3010/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Козелецької окружної прокуратури до Козелецької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Козелецька окружна прокуратура звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Козелецької селищної ради, в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради (код ЄДРПОУ 04412419) щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою селища Козелець шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 2,30х4,00 метрів, розташованої по АДРЕСА_1 , поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075 та зобов`язати Козелецьку селищну раду (код ЄДРПОУ 04412419) вжити заходи щодо відновлення благоустрою селища Козелець шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 2,30х4,00 метрів, розташованої по АДРЕСА_1 , поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відсутність будь-яких дій селищної ради відносно демонтажу спірної тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної форми власності, порушує умови благоустрою на території селища, створює передумови для зловживань під час безпідставного користування землями комунальної власності та розміщення тимчасових споруд без належних правових підстав, що є наслідком, неможливості правомірного використання громадою селища належною їй земельною ділянкою, що може створювати у громадян враження бездіяльності влади селища у вирішенні завдань, які прямо віднесені до її компетенції.

Ухвалою суду від 20.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано позивачу строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 30.03.2026 розгляд справи продовжено.

Відповідачем до суду подано заяву про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до листа Козелецької селищної ради від 25.11.2025 № 3069/03-09 по вул. Соборності в сел. Козелець на території земель комунальної власності поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075 знаходиться тимчасова споруда для провадження підприємницької діяльності, встановлена ОСОБА_1 . Вказана споруда продовжує використовуватись для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.05.1997 Козелецька селищна рада надала, а підприємець ОСОБА_1 прийняла в тимчасове користування земельну ділянку (кіоск -7,0 кв. м). Земельна ділянка надана строком на 5 років для торгової діяльності. Договір зареєстрований Козелецькою селищною радою народних депутатів в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 26.05.1997 за № 4.

У подальшому відповідно до рішення Козелецької селищної ради від 30.11.2011 «Про продовження терміну оренди земельної ділянки» продовжено термін дії договору оренди земельної ділянки площею 0,00072 га для комерційних цілей по АДРЕСА_1 , ФОП ОСОБА_1 терміном на 5 років.

Відповідно до листа Чернігівської районної державної адміністрації від 12.01.2026 №01-24/251 станом на 12.01.2026 відділом архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства Чернігівської РДА паспорт прив`язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 – не видавався.

Відповідно до листа КП «Ніжинське МБТІ» від 06.01.2026 № 2 станом на 31.12.2012 первинна інвентаризація не проводилась і право власності по АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по АДРЕСА_1 право власності на нерухоме майно не зареєстроване.

Водночас, з огляду на те, що спірний об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - є тимчасовою спорудою, а отже не є нерухомим майном, а відтак не потребує державної реєстрації в Державному реєстрі. Козелецькою селищною радою на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 27.06.2024 № 1589/03-12 з проханням надати селищній раді документи, що підтверджують право розміщення тимчасової споруди. Проте, відповідні документи ОСОБА_1 не надані.

У подальшому селищною радою на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 11.07.2024 № 1745/03-12 з проханням надати селищній раді документи, що підтверджують право розміщення тимчасової споруди та до 31.07.2024 добровільно, власними силами та за власні кошти демонтувати тимчасову споруду, провести заходи з відновлення благоустрою земельної ділянки комунальної власності. Проте, відповідні документи ОСОБА_1 не надані та тимчасову споруду не демонтовано.

Селищною радою на адресу ОСОБА_1 направлено лист від 09.05.2025 №1159/03-08 з повідомленням про те, що 15.05.2025 буде проведено обстеження тимчасової споруди та проханням надати діючі документи, які підтверджують право розміщення ТС.

На виконання розпорядження Козелецької селищної ради від 09.10.2024 № 247 «Про створення робочої групи з вивчення питання щодо законності розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території сел. Козелець» робочою групою з метою проведення інвентаризації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та встановлення законності їх розміщення проведено обстеження ТС по АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що по АДРЕСА_1 поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075 розміщена тимчасова споруда (з вивіскою «КАВ`ЯРНЯ coffee time») розміром 2,30х4,00 метрів. Станом на час проведення обстеження в даній тимчасовій споруді проводилась підприємницька діяльність, діючі дозвільні документи на розміщення ТС робочій групі не надано, дана ТС належить ОСОБА_1 .

Відповідно до листів Козелецької селищної ради від 26.12.2025 № 3416/03-09, від 25.02.2026 № 529/03-09 інформація щодо продовження строку дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.05.1997, укладеного між Козелецькою селищною радою та ОСОБА_1 в Козелецькій селищній раді відсутня. Інформація щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Козелецької селищної ради від 30.11.2011 «Про продовження терміну оренди земельної ділянки» в селищній раді відсутня. На даний час діючий договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , в селищній раді відсутній. Козелецькою селищною радою паспорт прив`язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 не видавався. Козелецькою селищною радою та її виконавчим комітетом рішення про демонтаж тимчасової споруди, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075 не приймалось. Земельна ділянка, на якій розташована тимчасова споруда, не сформована.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 13.02.1996, припинено підприємницьку діяльність 20.12.2011, потім знову зареєстрована як фізична особа-підприємець 11.01.2013, припинено підприємницьку діяльність 24.02.2015.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, Козелецька окружна прокуратура звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із частинами 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 КАС України).

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Аналіз положень статті 53 КАС України у взаємозв`язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» № 2807-IV (надалі Закон № 2807-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2807-IV, благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою; 5) затвердження місцевих планів управління відходами.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Таким чином, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» визначає і розмежовує повноваження рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою, а частиною 3 статті 40 цього Закону визначені конкретні форми здійснення самоврядного контролю.

Питання щодо благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та порядку його проведення відноситься до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №2а-72/12).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до вимог статті 116 Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Статтею 28 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038) визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Механізм розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності регулюється Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 (далі Порядок), пунктами 2.1, 2.29 якого передбачено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу.

Відповідно до листів Козелецької селищної ради від 26.12.2025 № 3416/03-09, від 25.02.2026 № 529/03-09 інформація щодо продовження строку дії договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 17.05.1997, укладеного між Козелецькою селищною радою та ОСОБА_1 в Козелецькій селищній раді відсутня. Інформація щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки на підставі рішення Козелецької селищної ради від 30.11.2011 «Про продовження терміну оренди земельної ділянки» в селищній раді відсутня. На даний час діючий договір оренди земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , в селищній раді відсутній. Козелецькою селищною радою паспорт прив`язки тимчасової споруди по АДРЕСА_1 не видавався.

Закон України «Про благоустрій населених пунктів» та Порядок не містять юридичних приписів щодо обов`язкового попереднього або наступного набуття суб`єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на яких вони мають бажання встановити тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності.

Для розміщення тимчасової споруди за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування земельна ділянка не відводиться, а обов`язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно із документами на землекористування стосується лише тих суб`єктів господарювання, які є власниками земельної ділянки.

Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №905/1552/16 та у постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №923/652/19.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Крім того, пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно до компетенції міських, селищних, сільських рад належить приймати рішення про встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту.

З огляду на наведені норми права, на відповідача покладається обов`язок щодо вжиття заходів з відновлення благоустрою територіальної громади.

Однак відсутність будь-яких дій Козелецької селищної відносно самовільного розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної форми власності, порушує умови благоустрою на території міста.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, то суд враховує, що відповідно до частини першої статті 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З урахуванням наведеного та того, що відповідачем подано заяву про визнання позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу 50% судового збору, що становить 1331,20 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Козелецької окружної прокуратури до Козелецької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради щодо невжиття заходів з відновлення благоустрою селища Козелець шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 2,30х4,00 метрів, розташованої по вул. Соборності, 32-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075.

Зобов`язати Козелецьку селищну раду вжити заходи щодо відновлення благоустрою селища Козелець шляхом демонтажу тимчасової споруди розміром 2,30х4,00 метрів, розташованої по вул. Соборності, 32-а в сел. Козелець Чернігівського району Чернігівської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7422055100:01:003:0075.

Повернути з Державного бюджету України Чернігівській обласній прокуратурі ( код ЄДРПОУ 02910114) п`ятдесят відсотків судового збору, що становить 1331,20 грн, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №530 від 09.03.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Козелецька окружна прокуратура (вул. Євгенія Лоскота, 1, с-ще Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,17000, код ЄДРПОУ 0291011421).

Відповідач: Козелецька селищна рада (вул. Соборності, 27, с-ще Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17000, код ЄДРПОУ 04412419 ).

Повне судове рішення складено 19.05.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА