Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №560/627/26
Суддя: Блонський В.К.
Справа № 560/627/26
РІШЕННЯ
іменем України
19 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить: визнавши бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача від 26.09.2025 р., не виключення його з військового обліку, не видачі останньому його військово-облікового документа із відповідною відміткою, не внесенні відповідних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправною, зобов`язати його виключити позивача з військового обліку, видати військово-обліковий документ із відповідними відомостями про це та внести ці дані щодо позивача (особисті дані, підставу й дату виключення, відмітку про виключення з системи «Оберіг») до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з дитинства страждає на вроджене невиліковне захворювання і за результатами проходження медичного огляду військово-лікарськими комісіями трьох рівнів, зокрема затвердженого постановою 11 Регіональної ВЛК (м. Вінниця) від 28.07.2025 р. свідоцтва про хворобу № 2025-0702-0941-4405-3, був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. На підставі цього 26.09.2025 р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення його з військового обліку відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та повернення військового квитка з належною відміткою. Проте відповідач у листі від 27.10.2025 р. безпідставно відмовив у вчиненні цих дій, мотивуючи це неможливістю внесення змін до системи «Оберіг» через наявність у позивача чинного бронювання за місцем роботи (в АТ «Укрзалізниця»). Позивач вважає таку відмову та бездіяльність відповідача протиправними, оскільки статус непридатності до служби є безумовною підставою для виключення з обліку, а наявність бронювання не може обмежувати його законне право на отримання військово-облікового документа з актуальними відомостями та оновлення даних у реєстрі.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому ухвалою строк не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та працює у філії «Локомотивна компанія» АТ «Українська залізниця».
На підставі направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 січня 2025 року позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено медичний огляд позивача та складено свідоцтво про хворобу № 168, згідно з яким на підставі ст. 74-а графи II розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби.
Надалі зазначений діагноз та статус непридатності було підтверджено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0702-0941-4405-3 від 02.07.2025 р. та остаточно затверджено Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії «11 Регіональна ВЛК (м. Вінниця)» № 2025-0728-1449-0579-7 від 28.07.2025 року. Відповідні відомості про непридатність відображаються в електронній базі даних «Резерв+» за номером у реєстрі «Оберіг» 040920239326173200035.
26 вересня 2025 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та надання копій постанов ВЛК разом із поверненням військово-облікового документа з відповідною відміткою. У зв`язку із відсутністю реагування, 20 жовтня 2025 року позивач повторно подав заяву про повернення військового квитка із записом про виключення з обліку.
Листом від 27.10.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовив у задоволенні вимог позивача. Відмова мотивована тим, що в ЄДРПВР «Оберіг» міститься інформація про наявність у ОСОБА_1 відстрочки від мобілізації у зв`язку з бронюванням за місцем роботи терміном дії до 27.01.2026 р, через що внести відомості про непридатність із виключенням з військового обліку та видати новий документ наразі неможливо. Позивачу було запропоновано самостійно звернутися до роботодавця для анулювання бронювання.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд враховує таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Частина друга статті 1 Закону №2232-XII передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини третьої статті 1 цього Закону військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частин першої та другої статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, встановлення освітнього рівня, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з частиною п`ятою статті 1 Закону №2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
У зв`язку з введенням Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 в Україні воєнного стану, з метою запровадженням та виконанням заходів вказаного правового режиму, направлених на забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» здійснюється призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
У статті 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ).
Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).
Пунктом 1.2 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання (пункт 2.1 розділу І Положення № 402).
Пункт 1.1 розділу ІІ Положення № 402 визначає, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення; кандидатів на навчання у ВВНЗ, ліцеїстів; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МО) та у складі національного персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ) та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців до служби у спеціальних спорудах; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я; потреби у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою або відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва); потреби у тривалому лікуванні.
Згідно абзацу 1 пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Так, абзацом 2 підпункту «б» пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: «Непридатний до військової служби».
Як встановлено судом вище, на підставі направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 січня 2025 року позаштатною постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд позивача та складено свідоцтво про хворобу № 168, згідно з яким на підставі ст. 74-а графи II розкладу хвороб його визнано непридатним до військової служби.
Надалі зазначений діагноз та статус непридатності було підтверджено ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідно до свідоцтва про хворобу № 2025-0702-0941-4405-3 від 02.07.2025 р. та остаточно затверджено Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії « 11 Регіональна ВЛК (м. Вінниця)» № 2025-0728-1449-0579-7 від 28.07.2025 року. Відповідні відомості про непридатність відображаються в електронній базі даних «Резерв+» за номером у реєстрі «Оберіг» 040920239326173200035.
Питання виключення осіб з військового обліку врегульовано положеннями статті 37 Закону №2232-XII.
Відповідно до чинної на сьогодні редакції пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2233-XII установлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби
Аналіз наведених вище норм Закону №2233-XII в контексті спірних правовідносин дозволяє дійти висновку про те, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що визнаний непридатним до військової служби, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-XII звільнила цю особу від виконання військового обов`язку.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Отже, виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби та до їх військово-облікового документа вносяться відповідні дані.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану.
Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у листі від 27.10.2025 року, щодо неможливості внесення відомостей про непридатність позивача до військової служби із виключенням його з військового обліку до ЄДРПВР «Оберіг» через наявність у базі даних інформації про чинне бронювання ОСОБА_1 за місцем роботи в АТ «Українська залізниця» терміном до 27.01.2026 року, з огляду на таке.
Законодавство України чітко розмежовує право на відстрочку від призову під час мобілізації, складовою якого є бронювання військовозобов`язаних, та звільнення від виконання військового обов`язку, наслідком якого є виключення з військового обліку.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що статус непридатного до військової служби з виключенням з військового обліку є абсолютним і виключним. Особа, яка визнана непридатною до військової служби за станом здоров`я у встановленому законом порядку, втрачає статус військовозобов`язаного взагалі. З моменту затвердження постанови ВЛК така особа звільняється від виконання військового обов`язку в силу закону.
Наявність у ЄДРПВР «Оберіг» відомостей про чинне тимчасове бронювання особи, яка згодом була визнана повністю непридатною до військової служби, не може звужувати її конституційні права та бути перешкодою для реалізації імперативної вимоги закону щодо її виключення з військового обліку.
Правовий статус особи, яка повністю звільнена від військового обов`язку за станом здоров`я, за своєю юридичною природою та наслідками є вищим за статус заброньованого працівника. Більше того, виключення особи з військового обліку нівелює саму потребу в її бронюванні, оскільки бронювати можна лише того громадянина, який є військовозобов`язаним.
Суд наголошує, що обов`язок щодо актуалізації даних у Реєстрі та внесення відомостей про виключення з обліку покладено законом саме на органи ведення цього Реєстру (ТЦК та СП).
Перекладання на позивача обов`язку вчиняти додаткові дії щодо звернення до АТ «Укрзалізниця» для анулювання бронювання за наявності чинного, законного та остаточного рішення штатної ВЛК про його непридатність суперечить принципу «належного урядування» та справедливої правової процедури.
Таким чином, наявність чинного бронювання позивача на момент його звернення із заявою від 26.09.2025 року не може бути законною підставою для відмови у виключенні ОСОБА_1 з військового обліку, видачі йому військово-облікового документа з відповідною відміткою та внесенні актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання принципу розумності, пропорційності та належного урядування.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн, тому ці витрати необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 видати ОСОБА_1 військово-обліковий документ із внесенням до нього відомостей (відмітки) про виключення з військового обліку із зазначенням підстави та дати виключення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 (Вербка,Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область,32326 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя В.К. Блонський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua