Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №560/7859/26
Суддя: Матущак В.В.
Справа № 560/7859/26
РІШЕННЯ
іменем України
18 травня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому, з врахуванням уточнень, просить:
1. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорної Світлани Андріївни від 09.04.2026 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 80349125.
2. Винести окрему ухвалу, якою зобов`язати Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України провести перевірку за фактом винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорною Світланою Андріївною безпідставних, необґрунтованих та незаконних постанов та притягнути останню до дисциплінарної відповідальності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає вважає постанову про накладення штрафу від 09.04.2026 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем безпідставно встановлено факт «ігнорування» вимог, за умови фактичного необізнання боржника про їх існування через порушення процедури повідомлення, передбаченої статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
В судове засідання сторони не з`явилися, про місце, дату та час повідомленні належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Просить позов задовольнити.
Від представника відповідача надійшов відзиві на позов, в якому відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що дії головного державного виконавця Чорної С.А. у рамках виконавчого провадження №80349125 були законними, обґрунтованими та здійснені у межах повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». Боржник Військова частина НОМЕР_1 , отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження 06.03.2026 надіслану йому рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому документі, проігнорував наданий 10-денний строк для виконання рішення та обов`язок письмового повідомлення про його фактичне виконання (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»), чим фактично позбавив державного виконавця можливості врахувати ці дані під час перевірки. Крім того, боржником не надано повних і достовірних документів та відомостей, необхідних для встановлення фактичного виконання судового рішення, що унеможливило об`єктивну оцінку стану виконання виконавчого провадження. Надсилання постанови про відкриття здійснено відповідно до вимог Закону, а наявні технічні описки не впливають на сутність документа та законність вчинених дій. Твердження позивача про «протиправну бездіяльність» виконавця спрямовані на приховування власної бездіяльності та ненадання своєчасної і повної інформації про стан виконання судового рішення. Просить відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 07.05.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що Державним виконавцем відкрито виконавче провадження №80349125 постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 на підставі виконавчого листа №560/3366/25, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 18.02.2026, яким зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3909,50 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в розмірі 226751,00 грн.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 надіслано Позивачу за адресою, зазначеною у виконавчому документі та вручено Позивачу 06.03.2026.
Строк для виконання рішення (10 робочих днів) сплив до 12.03.2026
09.04.2025 державний виконавець провів перевірку виконання рішення на підставі наявних матеріалів ВП, зафіксувавши відсутність виконання в акті від 09.04.2026.
На основі акту винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
13.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.
Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження".
Згідно з статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, вказаною нормою встановлено визначальну ознаку для накладення на боржника штрафу, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. При цьому, поважними, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Під час перевірки інформації та доданих документів, державним виконавцем встановлено, що рішення суду боржником не виконано, у спосіб та порядок визначений виконавчим документом.
Станом на 09.04.2026 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/3366/25 залишається не виконаним, будь-яких документів які б свідчили про повне фактичне виконання рішення від боржника не надходило про, що складено Акт.
Щодо твердження позивача про те, що виконавцем допущено суттєву неточність, а саме вказано про невиконання рішення "Харківського окружного адміністративного суду", що свідчить про неналежне вивчення матеріалів провадження та формальний підхід до складання процесуальних документів, суд звертає увагу, що 13.05.2026 державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, відтак наявні технічні описки не впливають на сутність документа та законність вчинених дій.
Щодо зазначення позивачем про неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості дізнатися про початок примусового виконання та встановлені виконавцем строки, що свідчить про відсутність вини боржника у формі умисного невиконання рішення, суд звертає увагу, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 надіслано позивачу за адресою, зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням №R067111290994 (додається).
Відстеженням статусу поштових відправлень рекомендованих листів АТ «Укрпошта» (трек-номер R067111290994) встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026 вручено позивачу 06.03.2026.
Відтак матеріалами справи спростовується твердження позивача про необізнаність існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2026.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи невиконання позивачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/3366/25, суд вважає, що відповідач правомірно виніс постанову від 09.04.2026 ВП №80349125 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги про зобов`язання відповідача України провести перевірку за фактом винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Чорною Світланою Андріївною безпідставних, необґрунтованих та незаконних постанов та притягнути останню до дисциплінарної відповідальності.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, а також відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 травня 2026 року
Позивач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Відповідач:Київське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (пров. Музейний, 2Д, м. Київ, 01601 , код ЄДРПОУ - 43315602)
Головуючий суддя В.В. Матущак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua